10 речей, якими грузинам запам'ятається Саакашвілі

Саакашвілі Копирайт изображения AFP
Image caption Хоча оцінки суперечливі, жителі Грузії на довго запам'ятають Саакашвілі

27 жовтня 2013 у Грузії пройшли президентські вибори, які завершили епоху перебування при владі Михайла Саакашвілі, або, як його часто називають у Грузії, Міши.

Фігура Михайла Саакашвілі, якого двічі обирали президентом Грузії, викликає в країні вельми неоднозначну реакцію. Але якими б суперечливими не були оцінки, Михайло Саакашвілі надовго запам'ятається жителям Грузії своєї харизматичністю та іноді неординарними вчинками.

Троянда і чай

У листопаді 2003 року після багатоденних протестів на вулицях столиці Грузії Михайло Саакашвілі разом з групою протестувальників увірвався до будівлі парламенту, де виступав з промовою його попередник Едуард Шеварднадзе.

Охоронці поспішно вивели розгубленого пана Шеварднадзе із зали засідань, а Михайло Саакашвілі виліз на трибуну і жадібно випив склянку чаю, залишену його попередником. Чай, залишений Едуардом Шеварднадзе, став певним символом передачі влади і перемоги Революції троянд у Грузії.

"Архітектурна революція"

Уряд Революції троянд на чолі з Михайлом Саакашвілі пишався новими дорогами і будівлями. Як правило, найбільш грандіозні проекти любив відкривати сам президент. При цьому він вимагав будувати швидко, і місцева преса рясніла статтями про відкриття президентом недобудованих будівель.

Але Саакашвілі не тільки любив "розрізати стрічки". Він був ініціатором багатьох архітектурних нововведень. Такий "революційний" стиль нових будівель у Тбілісі, Батумі та інших містах Грузії подобався далеко не всім. Зокрема об'єктом критики і причиною обурення багатьох жителів столиці став так званий Міст миру - новий пішохідний міст через річку Курі у старій частині Тбілісі.

"Фасадна демократія"

Нова будівля парламенту у Кутаїсі, місті на заході Грузії, була предметом особливої гордості Саакашвілі.

Саме у цьому місті Саакашвілі вирішив провести засідання парламенту і відзначити день незалежності Грузії 26 травня 2012. Журналістам тоді доводилося пробиратися до зали засідань під суворим наглядом представників парламентському департаменту преси. Торкатися ні до чого не можна було - все було ще недобудоване.

Сам президент заявляв, що будівля парламенту - це символ прозорості та відкритості Грузії.

Але багато хто вважає, що демократичність і прозорість постреволюційної Грузії не просунулася далі фасадів нових будинків і офісів поліції, а будівля парламенту насправді багато в чому символізувала недобудовану і хитку демократію у країні під час правління Саакашвілі.

Грузинський туризм

Саакашвілі нерідко сам демонстрував принади і туристичний потенціал Грузії. Глава держави з'являвся на екранах телевізорів, то підкоряючи гори Сванетії у лижному костюмі, то на березі Чорного моря у плавках. У традиційній Грузії така поведінка першої особи держави подобалася далеко не всім.

Саакашвілі - винороб

Внести свою лепту Саакашвілі вирішив у розвиток не лише туризму, а й виноробства Грузії. Цього року збирати врожай у винограднику Саакашвілі навіть допомагав колишній президент України Віктор Ющенко і син Саакашвілі - Ніколоз, хрещеник Ющенка. Після символічного збору винограду Ющенко отримав у подарунок винний глек, також підписаний хрещеником.

"Ментальна революція"

Прихильники партії Саакашвілі "Єдиний Національний рух" і аналітики, які симпатизують колишньому президенту, відзначають, що нинішня Грузія - це інша країна не тільки завдяки новим дорогам і освітленим вулицям. Головною боротьбою, яку розгорнула команда Саакашвілі, була боротьба зі злодіями у законі і корупцією. Сам Саакашвілі якось заявив, що головний експорт Грузії до Росії - не вино, а злодії в законі і кримінал.

Щоправда і щодо боротьби з криміналом оцінки дій постреволюційного уряду далеко не однозначні. Результатом нульової толерантності, оголошеної у боротьбі з криміналом, стали переповнені тюрми, а Саакашвілі і його уряд стали об'єктом звинувачень у порушенні прав людини і тяжкій ситуації у виправних установах.

"Поїдання краватки"

Кадри, на яких Михайло Саакашвілі нервово жує свою краватку, зняті ВВС, швидко підхопили російські медіа. Відео зняли у серпні 2008 року, незабаром після підписання угоди про припинення вогню між Росією і Грузією за посередництва ЄС.

Інцидент з краваткою довгий час залишався предметом для жартів не тільки в Росії, але і в Грузії. Однак ці кадри - радше нагадування про, можливо, найважчі дні в історії новітньої Грузії - серпневу війну 2008 року.

"Жінколюб"

Копирайт изображения AFP
Image caption Саакашвілі або люблять, або ненвидять

Приватне життя грузинського президента також нерідко ставало предметом обговорення у Грузії. Дров до багаття підкидали фотографії, на яких Саакашвілі опинявся то в оточенні відверто одягнених російських журналісток, то з відомою масажисткою.

При цьому місцева преса не раз зазначала, що президент любить оточувати себе гарними жінками не тільки у своїй резиденції і під час поїздок, але і в кабінеті міністрів - адже крісла міністрів під час президентства Саакашвілі нерідко обіймали симпатичні молоді жінки.

Гроші на ботокс

Саакашвілі чимало часу присвячував візитам за кордон. У той час, як частина його співвітчизників з гордістю спостерігала, як, виступаючи перед зарубіжної аудиторією, харизматичний президент, що володіє кількома мовами, робить це без написаної заздалегідь промови, багато хто звинувачував його у розтраті бюджетних грошей на особисті розваги і потреби.

У травні телеканал "Імеді" здобув документи, згідно з якими президент витратив понад 11 тисяч євро з бюджету на косметичні процедури та ін'єкції ботокса під час поїздок до Нью-Йорка у 2009 і 2011 роках.

Сам Саакашвілі ті звинувачення на свою адресу відкинув, пояснюючи витрати необхідністю реклами Грузії та залучення до країни інвестицій.

Саакашвілі - любити чи ненавидіти

Яким увійде до історії своєї країни Михайло Саакашвілі - перший президент пострадянської Грузії, який залишив пост після виборів, - мабуть, покаже час. В цілому після майже 10-річного правління у Грузії важко знайти людину, яка на запитання про ставлення до Михайла Саакашвілі знизуватиме плечима. Його або люблять, або ненавидять.

Для частини населення він залишається символом нової, звільненої від корупції і криміналу Грузії. Але для багатьох відхід Михайла Саакашвілі - це завершення ери одноосібного авторитарного правління, підконтрольних медіа, корупції у "верхах" і поліцейської держави.