Політичний 2014 рік: все заради президентських виборів

Янукович Копирайт изображения Getty
Image caption Чи переобереться Віктор Янукович на другий президентський термін - головне питання 2014 року

В 2014 році офіційно стартує президентська виборча кампанія, що визначатиме логіку поведінки усіх політичних гравців України.

Через непрогнозований Євромайдан, що збирає сотні тисяч протестувальників на вулицях столиці, та жорсткого протистояння у суспільстві й поміж владою та опозицією, наступний політичний рік може бути зовсім непередбачуваним. Проте вибори президента на початку 2015 року однозначно визначатимуть логіку дій як влади, так і опозиції.

Передвиборчий рік

Розібратись з Євромайданом

"Закручування гайок"

Конституційна реформа

Вибори мерів

Єдиний кандидат від опозиції

Переформатування парламенту

Відставка Азарова

Зачистка інформаційного простору

Свобода Тимошенко

Передвиборчий рік

Попри вимоги Євромайдану, Віктор Янукович не має наміру дочасно залишати президентське крісло. За такого сценарію, згідно чинної Конституції, вибори президента мають відбутися в останню неділю березня 2015 року, тобто, 29 березня.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Чергові вибори президента України мають відбутися 29 березня 2015 року

За чинним законом про вибори президента, офіційно виборчі перегони розпочинаються за 90 днів до голосування - 30 грудня 2014 року. Неофіційна виборча кампанія, як показує український досвід, розпочинається задовго до офіційної, а тому весь 2014 рік можна умовно назвати передвиборчим.

Президент вже анонсував, що в бюджеті на 2014 рік виділять шість мільярдів гривень на повернення знецінених вкладів Ощадбанку СРСР, та підвищуватимуть соціальні виплати, що експерти вже називають частиною виборчої стратегії Віктора Януковича.

Окрім того вже анонсовані масштабні інфраструктурні проекти, які пан Янукович пов’язав з отриманням рятівного 15-мільярдного кредиту від Росії, який треба буде повертати одразу після президентських виборів.

Президент на прес-конференції 19 грудня заявив, що визначиться з балотуванням на другий термін за результатами опитування громадської думки.

Розібратись з Євромайданом

Як довго простоїть Євромайдан? Ось питання, на яке не можуть дати відповідь ні у владі, ні в опозиції. Станом на кінець року було зрозуміло, що люди продовжують виходити на народні віча у вихідні, а також увечері.

На площі функціонує наметове містечко, яке залишатиметься там на новорічні та різдвяні свята. Проте його майбутнє незрозуміле.

Копирайт изображения AP
Image caption Віктор Янукович не налаштований йти на компроміс з учасниками Євромайдану

Владі заважає непідконтрольний центр столиці, проте і можливостей для силового розв’язання цього питання наразі недостатньо. Тим більше, що всі силові акції до цього призводили тільки до посилення протесту.

Вже створена громадська організація "Майдан", яка має структурувати протести, проте багато у чому доля Євромайдану залежатиме від процесів у Верховній Раді, яке збереться після свят.

"Закручування гайок"

Вже зараз експерти прогнозують подальше "закручування гайок" владою в 2014 році. Найперше, можливе переслідування найактивніших учасників Євромайдану, які потенційно можуть стати рушіями аналогічних подій після голосування на президентських виборах.

Копирайт изображения AP
Image caption Жорстоке побиття активістки Тетяни Чорновол викликало хвилю протестів в учасників Євромайдану

Президент підписав закон щодо амністії учасників Євромайдану, проте юристи сумніваються в ефективності його роботи й врахування судами при ухваленні рішень. Окрім того, після жорсткого побиття Тетяни Чорновіл посольства США та ЄС в Україні висловили хвилювання щодо подальшого застосування сили до учасників протесту, фізичного побиття та спалення автомобілів.

З іншого боку, під час сутичок з протестувальниками не всі керівники силових підрозділів виявили бажання брати активну участь в подібних діях. Не виключено, що і в цьому середовищі буде проведена робота, аби силові підрозділи надійніше спрацювали на президентських виборах.

Заяви деяких представників влади про можливе притягнення до відповідальності лідерів опозиції за посягання на державний лад поки виглядають швидше залякуванням, аніж реальними діями. Проте за екстремального сценарію перебігу виборчої кампанії їхній арешт також не можна виключати.

Конституційна реформа

Голова президентської Конституційної асамблеї Леонід Кравчук анонсував офіційне представлення в січні 2014 року проекту концепції реформи Основного Закону.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Конституційна асамблея може схвалити проект концепції Основного Закону вже у січні

Експертам ще слід проаналізувати цей документ, проте його легітимність у багатьох викликає сумніви. В розробці проекту не брала участь опозиція, а значна частина незалежних експертів вийшла з асамблеї на знак протесту проти ухвалення закону про референдум та через силові дії на Євромайдані.

Президентський проект Конституції навряд чи набере 300 голосів у Верховній Раді. Напередодні президентських виборів конституційна реформа може стати або предметом компромісу, як в 2004 році, або ж її ухвалять на референдумі в обхід парламенту, що викличе негативне сприйняття з боку опозиції та Заходу.

Компромісний варіант повернення до Конституції 2004 року, що пропонує колишній депутат від Партії регіонів, голова комітету ВР з питань державного будівництва Давид Жванія також повністю виключати не можна.

Окрім того, при створенні народного об’єднання "Майдан" було заявлено, що воно в тому числі займатиметься напрацюванням нової Конституції України.

Вибори мерів

На початок 2014 року одразу шість обласних центрів України з 24 живуть без мерів: Київ, Чернівці, Херсон, Черкаси, Миколаїв та Одеса. Після відсторонення голови КМДА Олександра Попова за участь у розгоні Євромайдану, в Києві не лишилося жодного повноправного керівника - чи обраного, чи призначеного.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Вибори шести мерів обласних центрів України можуть відбутися 30 березня 2014 року

Верховна Рада вже понад два роки не призначає позачергових виборів у Чернівцях, в Києві мера немає понад рік, в Одесі - всього кілька місяців. Парламентський комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування давно рекомендував обрати мерів 30 березня 2014 року.

Якщо парламентська більшість наважиться на їхнє проведення, то ці вибори, за рік до президентських, можуть стати генеральною репетицією протистояння влади та опозиції перед обранням глави держави. У разі, якщо парламент ці вибори не призначить, то вони відбудуться разом з черговими у жовтні 2015 року.

Єдиний кандидат від опозиції

Особливо гостро в 2014 році постане питання єдиного кандидата від опозиції на президентських виборах. Вже зараз експерти та політики розділились в оцінці цього процесу. З одного боку, висування єдиного кандидата від опозиції підвищує шанси на перемогу й, найголовніше, робить можливою його перемогу в першому турі. Що послабить позиції влади перед другим туром.

Копирайт изображения Ukrinform
Image caption Три лідери опозиційних партій, а також депутат Петро Порошенко можуть узгодити єдиного кандидата на виборах

Про свій твердий намір балотуватися вже заявив лідер партії "Удар" Віталій Кличко, який наразі має найбільший рейтинг серед опозиційних кандидатів.

Теоретично, його в судовому порядку можна буде зняти з реєстрації в останній момент через невиконання норми про проживання в Україні протягом останніх десяти років. У цій ситуації невисування запасного кандидата може сплутати опозиції всі карти, що краще за все було продемонстровано під час повторних виборів в 94 окрузі, де опозиціонера зняли за десять днів до виборів.

Це додаватиме аргументів для балотування важковаговикам "Майдану" Арсенію Яценюку, Олегу Тягнибоку та Петру Порошенку.

Переформатування парламенту

В останній місяць 2013 року в парламенті кілька разів назрівало значне переформатування фракції Партії регіонів й політичного балансу Верховної Ради.

Image caption Екс-депутат від ПР Інна Богословська вважає, що 60 депутатів фракції хочуть з неї вийти

Після силового розгону Євромайдану з владної фракції вийшли всього троє депутатів, а депутат Інна Богословська говорить про мінімум 60 бажаючих, які поки що не наважились на такий крок.

Про необхідність переформатування більшості й створення технічного уряду заявляв член фракції ПР Сергій Тігіпко, а експерти говорили про подібні настрої інших груп в Партії регіонів, які підконтрольні різним фінансовим групам.

З наближенням президентських виборів депутати та неформальні групи в Партії регіонів будуть визначатися щодо своєї підтримки кандидатів. У разі продовження послаблення позицій президента й бажання українських олігархів ставити не тільки на чинного президента, монолітність фракції може похитнутися.

Відставка Азарова

Микола Азаров вистояв під натиском Євромайдану, проте в 2014 році шанси на його звільнення залишаються.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Микола Азаров може зберегти посаду прем'єр-міністра до президентських виборів

На новій сесії Верховної Ради в лютому депутати отримають право ще раз спробувати висловити недовіру уряду, якщо опозиція таки назбирає 226 голосів й зуміє зберегти тиск вулиці на парламент.

Не виключено, що напередодні президентських виборів Віктор Янукович спробує оновити та омолодити уряд, а частину негативу перекласти на Миколу Азарова. Проте за таких умов президенту доведеться шукати 226 голосів за призначення нового прем’єра й домовлятися з усіма групами впливу, що поки що виглядає проблематично. Тому імовірним є робота Миколи Азарова до закінчення президентської гонки.

Зачистка інформаційного простору

Події Євромайдану показали, наскільки вразливими можуть бути позиції влади в інформаційному протистоянні з опозицією. Силові дії міліції стосовно протестувальників досить детально освітлювали головні телеканали, що належать найбагатшим людям країни. До певної міри саме це стало запорукою масовості протестів на головній площі Києва.

Копирайт изображения wikipedia
Image caption В кінці 2013 року змінилось керівництво інформаційної слуби телеканалу "Інтер", що експерти сприйняли ознакою зміни новинної політики найпопулярнішого каналу України

Від позиції олігархів буде залежати й формат інформаційного простору України у передвиборчий рік. У разі, якщо вони будуть страхуватися й відкрито чи приховано підтримувати різних опозиційних кандидатів – Кличка, Яценюка чи Порошенка, то на загальнонаціональних каналах можна чекати достатньо збалансованої інформаційної політики.

Якщо ж владному кандидату вдасться домовитись з пулом головних олігархів про формат співпраці після президентських виборів, варто чекати зачищення інформаційного поля, зокрема, інформаційної політики найрейтинговіших телеканалів.

З іншого боку, за даними різних досліджень, від третини до половини населення України регулярно користується інтернетом, а тому може отримувати альтернативну телеканалам інформацію.

Свобода Тимошенко

Копирайт изображения UNIAN
Image caption В 2014 році Європейський суд з прав людини може ухвалити рішення щодо вироку Юлії Тимошенко

Після відмови України підписувати Угоду про асоціацію з ЄС та з наближенням президентських виборів перспектива виходу з в’язниці екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко в 2014 році стає дедалі примарнішою.

Як заявила міністр юстиції Олена Лукаш, пані Тимошенко не можуть помилувати без відбування половини 7-річного терміну покарання, а це станеться тільки на початку 2015 року.

З іншого боку, в 2014 році Європейський суд з прав людини має оприлюднити рішення щодо вироку Юлії Тимошенко. У рішенні щодо арешту європейці визнали порушення прав пані Тимошенко, а тому можна сподіватися на аналогічний підхід і в новій ухвалі.

Проте саме від судової системи України, до якої зараз є дуже багато зауважень з боку Європи, буде залежати, як виконувати це рішення Євросуду.