Про що говорили Горбачов і Тетчер 30 років тому

Горбачов і Тетчер

У перші дні 2014 року в Британії побачили світ архівні матеріали, термін секретності яких вже закінчився. Серед них є і документи, що стосуються часу правління Маргарет Тетчер.

У них серед іншого йдеться про страйки шахтарів середини вісімдесятих років, а також про візит в країну в грудні 1984 року майбутнього радянського лідера Михайла Горбачова.

Загальний обсяг матеріалів, пов'язаних з приїздом Горбачова, налічує більше 400 сторінок.

Представляємо вашій увазі витяги з документа під назвою "Записи приватної бесіди під час ланчу між прем'єр-міністром і паном Горбачовим у резиденції Чекерс в неділю 16 грудня 1984". (Збережена стилістика документа)

[...] Прем'єр-міністр сказала, що в усіх країн є свої національні почуття і гордість. Це стосується обох частин Європи.

Пан Горбачов сказав, що розгляд інтересів інших країн як другорядних відносно своїх власних не може бути моральною основою для політики. Національний дохід країн РЕВ (Рада економічної взаємодопомоги, міжурядова економічна організація, що діяла з 1949 по 1991 роки, до складу якої входив ряд соцкраїн на чолі з СРСР. - Ред.) зростає швидше, ніж цей же показник в Радянському Союзі. Це говорить про безкорисливість Радянського Союзу.

Прем'єр-міністр запитала, чи достатньо у Радянського Союзу твердої валюти. Пан Горбачов сказав, що достатньо, хоча цього не можна сказати про інші соціалістичні країни. В Угорщині, наприклад, не зовсім сприятлива ситуація. Але модернізація проводиться, і якщо будуть кредити і фінанси на відповідних умовах, це не становитиме великої проблеми. Однак міждержавні структури на Заході, а також список КОКОМ (Координаційний комітет з експортного контролю, створений країнами Заходу в 1949 році для багатостороннього контролю над експортом в СРСР та інших соцкраїнах. - Ред.), на 90 % контрольований Сполученими Штатами, і обмеження Європейського економічного співтовариства створюють певні проблеми.

Прем'єр-міністр сказала, що з цієї точки зору Міжнародний валютний фонд є дуже корисною організацією. Чого хочуть люди, так це мати можливість підвищувати рівень свого життя своїми власними зусиллями. І це вірно для всіх країн. Політики можуть допомогти в цьому відношенні, вибравши вірний курс. Але у самих урядів грошей немає, вони повинні допомогти людям заробляти більше. Як можна досягти цього в країні з централізованою і негнучкою економікою?

Пан Горбачов сказав, що Радянський Союз опинився б у дуже важкій ситуації, якби він не зміг вирішити позитивно ключові питання соціальної і економічної рівності.

Коли прем'єр-міністр запитала його, чи зможе Радянський Союз взагалі домогтися такої рівності, пан Горбачов сказав, що в цілому цього вже вдалося домогтися. Проблема працевлаштування вже вирішена. Радянський підхід у цьому плані, звичайно, багато в чому відрізняється від того, що прийнято на Заході, особливо в Британії. У Радянському Союзі число працівників скорочується до того, як вони проходять перекваліфікацію. Зворотня практика просто б не спрацювала. Уже діє стандартна система освіти. Все рухається вперед. Звичайно, є речі, які треба брати до уваги, не так легко керувати країною. Плановики повинні враховувати ситуацію в 15 республіках, і самі республіки повинні давати свою згоду. Рівень народжуваності в деяких республіках, особливо в Центральній Азії, набагато вище, ніж в інших частинах країни. Є небезпека появи зайвих трудових ресурсів. Однак із цією проблемою вже впоралися. За останні 10 років були ухвалені рішення з урахуванням ситуації в південних республіках. Є комплексні програми розвитку Азербайджану тощо, де досі є акцент на сільське господарство. Раніше були ідеї будівництва в цих регіонах великих індустріальних підприємств, щоб залучити туди молодь, але вони виявилися не зовсім правильними. Зараз акцент робиться на розвиток середніх і малих підприємств легкої промисловості тощо в сільських регіонах, які могли б працевлаштувати молодь. Сотні мільярдів рублів були витрачені на іригаційні проекти...

Прем'єр-міністр запитала, чому радянська влада не дозволяє людям залишати межі своєї країни з такою ж легкістю, як це робиться у Британії? Вона не затримує нікого, хто хотів би виїхати. Світлана (Аллілуєва - Ред.) захотіла поїхати, і вона була цілком вільна зробити це так само, як і двоє радянських солдатів, які приїхали до Британії після війни в Афганістані. Їхнє право виїзду нічим не обмежувалося, як і право будь-якої іншої людини. Труднощі для Британії полягають в тому, що занадто багато людей хотіли б приїхати і жити тут! Однак радянська влада не давали виїхати таким людям як Сахаров, Щаранський і ряду євреїв, які хотіли залишити Радянський Союз. Їхні імена добре відомі. Представники будь-якої національності, що живуть в Сполученому Королівстві, будь то українець, грузин або представник іншої національності, можуть покинути країну. Чому ж існують обмеження на виїзд в Радянському Союзі?

(Замість відповіді пан Горбачов повернувся до незавершеної, за його словами, дискусії про економіку. - Ред.)

[...] Прем'єр -міністр сказала, що повнота прав і свобод в Британії дозволяє їй бути відкритою і для пропаганди з чужих їй систем. Сама вона не збирається ставити їй перепони. Вона в змозі довести, що британська система краще. Проте комуністи - прихильники Радянського Союзу, які не можуть домогтися успіху шляхом виборів, вдаються до насильства.

Пан Горбачов сказав, що Радянський Союз не надає допомоги тим, хто йде таким шляхом. Радянський Союз не передавав фінансових коштів Національній профспілці шахтарів Британії. (Кинувши погляд убік Замятіна, який його супроводжував, виправився: "наскільки мені відомо..."). Прем'єр-міністр має звинувачувати в ситуації, що склалась, Британію, а не комуністів-іноземців. "Капітал" був написаний в Лондоні.

Прем'єр-міністр, перервавши його, зазначила, що у вільній країні було цілком можливо не тільки написати, а й опублікувати цю книгу.

Пан Горбачов сказав, що він прекрасно обізнаний про те, наскільки прем'єр-міністр здатна себе захищати. Проте другий з'їзд РСДРП (Російська соціал-демократична робітнича партія) був також проведений в Лондоні.

Прем'єр-міністр запитала, коли вона може розраховувати на проведення з'їзду британських комуністів у Москві. Ленін, який зазнав невдачі на виборах, вдався до насильства, поваливши обраного народом Керенського, і показав тим самим трагічний приклад. [...]

Новини на цю ж тему