Настрої Донбасу: "Майдан стоїть - Донбас працює"

Копирайт изображения bbc
Image caption В Донецьку переважають "антимайданівські" настрої

Розгубленість, обурення і тривога – головні настрої, які панують серед донеччан сьогодні, коли мова заходить про події в Києві. Рядові мешканці міста засуджують насильство і вважають, що конфлікт потрібно вирішувати мирним шляхом. Хоча "яструби" також трапляються.

"Треба було на самому початку душити"

"Будь-яким шляхом потрібно припиняти це зараз. Далі буде точка неповернення, і ми зануримося в хаос. Як робиться в інших країнах, у тому числі європейських? Силові органи розганяють, кого треба – саджають. А коли вже тихо й мирно, - домовляються. Але в жодному разі не на площі. Коли люди один в одного стріляють, неможливо домовитися", - вважає письменник-фантаст Федір Березін.

"Із преси дізнався, що 19 січня в Лівії захопили аеродром. Цього ж дня піднявся літак і відпрацював по цілях. Там нікого не залишилося. Скинув кілька разів по натовпу – і все. І ніхто не обурюється. Те ж саме в Україні. Якщо сила на силу – в будь-якому разі будуть жертви. Треба було на самому початку душити. Але якщо вже довели до ручки… Зупиняти треба. Неможливо Київ перетворювати на помийку. І тим паче – на цвинтар", - продовжує літератор.

Проте радикальні пропозиції лунають

рідко. Насамперед співрозмовники звинувачують активістів Євромайдану у розв’язуванні "громадянської війни" та неробстві і засмічуванні "чудового міста Києва". "Майдан стоїть – Донбас працює" - це гасло подобається донеччанам.

"Путін – хлопець непростий"

"Мені шкода тих людей, які стоять на Майдані. Опозиція їх слабко підтримує. Вони (опозиція) рвуться до влади. Вважаю, потрібно було уряду вирішувати питання глобально. Не виходить зберегти єдність України – може, і нам, як Америці, зробити штати – зі своїм керівництвом, господарством, своїми грошима? Віктор Федорович обіцяв-обіцяв євроінтеграцію, і зрештою що вийшло?

Якщо Путін – хлопець непростий, хваткий, - закриє нам усе, у нас будуть мільйони безробітних. Ми залежимо від Росії якщо не на 80 відсотків, то на 60 – точно. Не буде нічого доброго. І не треба було вішати молоді локшину на вуха. А тепер стали хлопці, їх там усіх перестріляють, пересаджають. І чим це закінчиться? Великими репресіями", - переконана бухгалтер приватної фірми Валентина, яка не назвала свого прізвища.

"Нові закони? На мені це ніяк не позначилося"

Мешканці міста здебільшого слабко орієнтуються у наслідках прийнятих Верховною Радою 16 січня законах і в тому, наскільки ці документи вплинуть на життя звичайних людей.

"Я навіть не знаю. Сильно не стежу, знаю, що там щось відбувається. Приблизно чула, але сильно не вникаю. На Майдані щось. Нові закони? На мені це ніяк не позначилося. Гадаю, мирним шляхом якось потрібно діяти", - зізналася студентка Надія Ледовська.

Донеччан тривожить той факт, що протистояння перейшло в насильство. Учасник бойових дій в Афганістані Ігор Казьмірук називає події в столиці "бардаком": "Мені не подобається те, що коїться в Києві. Коли люди чинять безлад і з одного, і з другого боку. Як учасник бойових дій, який бачив це. Коли куля летить, вона не обирає, в який бік потрапляє. Це потрібно припиняти. Як – складно сказати. Неможливо припуститися кровопролиття".

"Ті, хто кидає цеглу, чинять злочин"

Державний службовець Олексій, який також не захотів називати свого прізвища, вважає дії силовиків абсолютно законними, а повстанців – злочинцями.

"Чомусь через якихось негідників повинні страждати люди? В тому числі ті, які на Майдані? Адже не всі цеглу в міліцію кидають, а лише ті, хто на передовій. А решта громадян думає погано про весь Майдан. Але ж там не всі налаштовані на такі активні дії. Все починалося з мирної акції, а фактично вийшла війна. І з цього, і з іншого боку страждають мирні люди. Адже по той бік стоять міліція і солдати, які в будні захищають наше життя від злочинності. А зараз потерпають. Вони присягали і фактично виконують наказ. А ті, хто кидає цеглу, чинять злочин".

"Для наших дітей ніякого майбутнього тут немає"

Image caption Прихильники євроінтеграції в Донецьку нечисленні

На вулицях Донецька можна зустріти і прихильників Євромайдану, хоча ці люди – в меншості. В індустріальній столиці не прийнято іти проти загальноприйнятої думки. Визнати себе "не таким, як усі" готовий не кожен.

"Безлад у країні коїться. Немає правової держави, вбивають людей на вулиці. Загиблих уже дуже багато. Катують людей, вивозять до лісу. Так не може далі тривати. Для наших дітей ніякого майбутнього тут немає. Люди повинні показати свою громадянську позицію, в тому числі в Донецьку. І виходити на вулиці. Я за вирішення мирним шляхом, але ситуація свідчить, що мирним шляхом не виходить", - зазначає підприємець Дмитро, який кілька разів був на донецькому Євромайдані.

Попри географічну близькість Росії та її вплив на економіку області, для донеччан важлива єдність України. До розколу країни ставляться негативно і вважають зависокою ціною. "Потрібно виключити агресивні методи, тим паче українці завжди були мирними людьми. А ці конфлікти – вони нікому не потрібні", - вважає донецька пенсіонерка Валентина Мілько.