Що змінить повернення Конституції 2004 року

Конституція Копирайт изображения UNIAN
Image caption Грудень 2004: Кучма і Литвин демонструють щойно ухвалені зміни до Конституції

У Верховній Раді опозиція у якості можливого виходу з політичної кризи пропонує відновити Конституцію у редакції 2004 року, що загалом посилить повноваження парламенту, збільшить незалежність уряду та послабить роль голови держави.

У жовтні 2010 року Конституційний суд скасував конституційну реформу 2004 року та повернув Основний закон в редакції 1996 року. Те рішення КС багато український юристів, а також експертів Ради Європи називають сумнівним, адже ніхто не має повноважень змінювати Конституцію окрім Верховної Ради.

BBC Україна детально аналізувала способи повернення чинності Конституції 2004 року. Пропонуємо поглянути, як загалом зміниться баланс сил між гілками влади в Україні у разі втілення такого сценарію.

Парламент контролює уряд

Найважливіші положення Конституції 2004 року стосувалися формування Кабінету міністрів.

Зараз Верховна Рада затверджує подану президентом кандидатуру прем’єр-міністра. В процесі призначення окремих міністрів депутати участі не беруть. Вони мають повноваження тільки відправити у відставку весь уряд.

За Конституцією 2004 року у парламенті має бути сформована коаліція, яка пропонує президенту кандидатуру прем’єра. Глава держави має подати саме цю кандидатуру на затвердження Верховній Раді.

Також парламент буде затверджувати всіх міністрів, при цьому кандидатів подає прем’єр-міністр, за винятком міністрів оборони та закордонних справ, кандидатури яких у Раду подає президент.

Повноваження звільняти окремих міністрів або відправляти у відставку весь уряд президент втрачає, це стає виключним правом парламенту.

Хоча у глави держави з’явиться можливість зупиняти дії актів Кабміну та направляти їх до Конституційного суду.

Підпорядкування ключових органів

За Конституцією 1996 року президент призначає на посади голів Фонду державного майна, Антимонопольного комітету та Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення. Ці рішення має затвердили парламент.

За Конституцією 2004 року кандидатури на ці посади для затвердження Верховною Радою подає прем’єр-міністр.

Парламентська коаліція

За нині чинною Конституцією, жодної формальної коаліції у Верховній Раді створювати не потрібно.

Проте за Основним законом 2004 року, формальна парламентська коаліція є обов’язковою. До неї мають увійти більшість депутатів парламенту, а створити її мають не пізніше тридцяти днів з моменту відкриття першого пленарного засідання парламенту або припинення існування попередньої коаліції.

Також за Конституцією 2004 передбачено, що обраний за партійним списком депутат має увійти у відповідну фракцію, інакше його можуть позбавити мандата. Хоча за час чинності Конституції 2004 року ця норма фактично не діяла.

Розпуск парламенту

В нинішньому Основному законі передбачена тільки одна підстава для дострокового припинення повноважень Верховної Ради президентом – неможливість провести пленарне засідання протягом 30 календарних днів.

В Конституції 2004 року до цього пункту додавалися ще два: якщо протягом місяця в парламенті не створили коаліцію або ж протягом двох місяців парламент не може призначити уряд.

Контроль над силовиками

За Конституцією 2004 року парламент зможе призначати та в будь-який момент звільнити міністра внутрішніх справ.

Окрім цього, зараз президент України без участі Верховної Ради звільняє та призначає на посаду голову Служби безпеки України. У разі набуття чинності Конституції 2004 року, призначати чи звільняти голову СБУ буде Верховна Рада за поданням президента.

Зміни також можуть торкнутися Генерального прокурора. Наразі Верховна Рада надає згоду на його призначення та може відправити у відставку. Так само звільнити Генпрокурора може і президент.

За Конституцією 2004 без згоди парламенту президент не зможе самостійно звільнити Генерального прокурора.

Строки повноважень

В Конституції 1996 року строк повноважень парламенту складав чотири роки, а президента – п’ять. Змінами 2004 року обидва органи отримали п’ятирічні строки повноважень.

Проте в Основному законі 2004 року строки повноважень мерів та голів сільських рад складали чотири роки, а місцевих рад – п’ять років. У 2011 році до Конституції внесли зміну, щоб і мери, і ради обирались на п’ять років. У разі повернення Конституції 2004 року строки повноважень мерів та місцевих рад знову будуть різнитись на рік.