Європарламент закликав до адресних санкцій

Дебати
Image caption Ухваленню резолюції передували дебати у Європарламенті

Європарламент закликав ЄС вжити санкцій щодо українських посадовців та бізнесменів, причетних до розгону і смертей протестувальників - про це ідеться у резолюції, ухваленій у Страсбургу в четвер.

"Включно з посиленням дипломатичного тиску і запровадженням адресних заходів (санкції на в'їзд і замороження активів та власності) щодо усіх тих українських урядовців і законодавців і їхніх фінансових спонсорів (олігархів), які відповідальні за розгін та смерті протестувальників, а також посиленням зусиль для зупинення відмивання грошей і ухиляння від сплати податків українськими компаніями і бізнесменами у європейських банках", - ідеться у резолюцій, опублікованій на офіційному сайті Європарламенту.

Депутати також висловили глибоку стурбованість з приводу кризи в Україні, надмірного застосування сили з боку органів безпеки, "тітушок" і водночас насильницьких дій "ультранаціоналістів".

Водночас протестувальників на Майдані у Європарламенті закликали утриматися від застосування сили, а опозиційних лідерів - утримувати протест у мирних рамках.

Депутати також виступили проти надмірного тиску з боку Росії, спрямованого на підрив суверенного право своїх сусідів вільно визначати власне майбутнє.

Автори резолюції закликають президента України припинити "ганебне використання "Беркуту" та інших спецпідрозділів для провокацій, викрадень, тортур, побиття та приниження прихильників Євромайданів". У тексті також згадують справу Дмитра Булатова.

Віктора Януковича також закликали негайного і без жодних умов звільнити і провести політичну реабілітацію усіх незаконно затриманих демонстрантів та політв'язнів, включно з Юлією Тимошенко.

"За руйнування стін"

Напередодні, у рамках дебатів щодо ситуації в Україні у Європарламенті, комісар ЄС з питань розширення та політики сусідства Штефан Фюле наголосив, що лише серйозна співпраця влади і опозиції у переговорах може сприяти вирішенню ситуації, яке б влаштувало усі сторони.

Він наголосив, що ЄС готовий сприяти у проведенні переговорів, в тому числі щодо внесення змін до Конституції та щодо підготовки до чесних і прозорих президентських виборів 2015 року.

"У випадку позитивного сценарію ми будемо готові розширити нашу допомогу, базуючись на реальних зобов'язаннях політичних та економічних реформ у співпраці з МВФ та іншими міжнародними акторами", - сказав єврокомісар.

У своїй заключній промові під час дебатів пан Фюле повторив позицію, висловлену ним на Мюнхенській безпековій конференції в останні вихідні: "Якщо ми серйозні у питаннях трансформації цієї частини Європи, давайте будемо серйозними в інструментах, які ми застосовуємо. І найсерйозніший інструмент, який є в нашому розпорядженні, - це політика розширення", - наголосив він.

Своєю чергою верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон, перебуваючи у Києві, у середу заявила про важливість надання підтримки Україні, "але не без умов".

"Дуже важливо провести певні економічні реформи, які необхідні для того, щоб реальна економічна допомога й інвестиції сприяли довгостроковому розвитку", - сказала вона.

Раніше пані Ештон говорила в інтерв'ю Wall Street Journal, що Брюссель і Вашингтон працюють над планом допомоги, який стосуватиметься нагальних потреб різних секторів української економіки.

Водночас з приводу активних дій ЄС стосовно України виступає Росія, закликаючи до діалогу у форматі "Брюссель-Київ-Москва".