Заява Януковича: багато шуму, мало сенсу

Янукович Копирайт изображения Getty
Image caption Віктор Янукович не виправдав сподівання російських аналітиків на сенсаційність його заяви

Виступ Віктора Януковича перед пресою11 березня здивував російських аналітиків.

Заяву усунутого президента України анонсували заздалегідь. Очікували важливих новин. Радіостанція "Ехо Москви" навіть перервала свою програму, аби включити пряму трансляцію з Ростова-на-Дону.

Одні експерти припускали, що Віктор Янукович закличе Росію ввести свої війська не тільки до Криму, але і на всю територію України або, принаймні, в її східні області.

Інші думали, що він запропонує себе у якості посередника у вирішенні кримського конфлікту. Заявить, що в якості легітимного президента хоче зробити внесок у його врегулювання або ж виступить з якоюсь ініціативою.

Замість цього він почав з того, що у нього болить душа за Україну. Близько десяти хвилин описував ситуацію в найпохмуріших тонах, називаючи нинішню владу "темними силами" і "бандою негідників". А закінчив словами "Ще не вмерла України нi слава, нi воля" (єдина за його всю промову фраза українською), повернувся і пішов, ігноруючи крики журналістів: "Пане президенте, запитання!".

"Загадка, навіщо він взагалі виступав", - заявив Російській службі Бі-бі-сі експерт фонду "Індем" Юрій Коргунюк .

Аналітик не виключає, що російська влада спочатку доручила Віктору Януковичу сказати щось серйозніше, однак в останній момент передумала. Якщо ж це не відповідає дійсності, то єдиний сенс його появи на публіці - спростувати чутки про власну смерть і нагадати про своє існування після зневажливих ремарок Володимира Путіна на прес-конференції 4 березня - в тому числі, можливо, і Кремлю.

Пошук сенсів

Член експертної ради Інституту соціально-економічних і політичних досліджень Олексій Зудін бачить у заяві усунутого президента України три змістовних моменти.

По-перше, Віктор Янукович виступив з твердженням про те, що в будь-яких економічних проблемах України буде винен не він, а його опоненти.

"Київ підписався на масштабну і болючу економічну реформу. Однією з її незаявлених цілей може бути знищення промисловості сходу – не тільки тому, що вона є відсталою за європейськими мірками, але й через те, що вона є опорою політиків, котрі не влаштовують нинішню владу. Накладення політичного невдоволення на соціальний протест здатне з часом активізувати схід ще сильніше. У рамках цієї реальності Янукович може сподіватися повернути певну політичну вагу – не як чинний керівник, а як моральний авторитет і центр тяжіння для всіх, кого не влаштовує курс, який проводиться", - вважає Олексій Зудін.

По-друге, вигнаний лідер звинуватив офіційний Київ у намірі використати проти незадоволених армію.

"Янукович нагадав, що він залишається легітимним президентом і верховним головнокомандувачем, і, якщо до цього дійде, може сказати своє слово", - відзначає Зудін.

По-третє, Віктор Янукович пообіцяв поскаржитися до Конгресу і Верховного суду США на вашингтонську адміністрацію. При цьому він збирається посилатися на американський закон, котрий забороняє надавати допомогу державам, де при владі перебувають військові хунти.

"Ідея, звичайно, дуже незвична, але вона може мати певну перспективу з урахуванням того, що Америка – це країна процедур, і що у Барака Обами є чимало внутрішніх критиків", - вважає аналітик.

Копирайт изображения Getty
Image caption Російські експерти вважають, що Янукович міг би звернутися до армії з чіткішим меседжем

Олексій Зудін схиляється до думки, що ініціатива виступу виходила від Віктора Януковича.

"Він, звичайно, враховує позицію Росії, але навряд чи бігає і радиться з кожного приводу", - вважає експерт.

"Розгубив авторитет"

Юрій Коргунюк впевнений, що демарші і натяки Віктора Януковича ефекту не матимуть.

"Він розгубив весь авторитет, жодної політичної ролі в Україні для нього немає. Інтереси сходу об'єктивно існують, але виражати їх будуть нові люди. Смішно навіть припустити, що американські законодавці і судді встануть на бік Януковича, і взагалі сприймуть його серйозно. Якби те саме сказав російський МЗС, це прозвучало б переконливіше", - вважає експерт.

"Що стосується армії, то військові – хоч українські, хоч будь-які інші – справді не люблять, коли їх втягують у внутрішню політику, і могли б у разі чого знайти в словах Януковича моральну опору, - розмірковує він. - Але заява була б сильнішою, якби Янукович сказав: "Як президент і верховний головнокомандувач забороняю виконувати подібні накази". Замість цього він з позиції стороннього спостерігача висловив сподівання, що армія виконувати їх не буде".

Навіщо Росії Віктор Янукович?

За оцінками експертів, слова Володимира Путіна про те, що Янукович у будь-якому разі програв би вибори, і що Росія надала йому притулок перш за все з гуманітарних міркувань, свідчать про те, що серйозної політичної сили в особі президента-вигнанця Москва не бачить.

Якими б не були плани Путіна щодо України і Криму, додаткової легітимації своїх дій з боку Віктора Януковича він не потребує.

Багато спостерігачів впевнені, що в Кремлі не поважають невдах і додатково дистанціюються від Віктора Януковича, не запрошуючи його до Москви, а тримаючи в Ростові.

Певний політичний простір для Віктора Януковича міг виникнути після заяви невизнаного Києвом прем'єра Криму Сергія Аксьонова про те, що влада півострова має намір підкорятися законному президенту. Однак згодом лінія змінилася, було взято курс на входження Криму до складу Росії, тож Віктор Янукович виявився у цій схемі непотрібним.

Втім, Олексій Зудін переконаний, що в нинішній нестабільній і непередбачуваній ситуації Москві вигідно про всяк випадок тримати в рукаві такий козир.

"Як би там не було, він – фігура не рядова. Був президентом досить великої країни, хоча й не дуже успішним, має політичний досвід, є символом легітимності, - вважає аналітик. - Поступово алергія на нього буде знижуватися – звичайно, не у всіх українців, але у певної їх частини".

На думку Юрія Коргунюка, Кремль ставиться до активності Віктора Януковича за принципом: "шкоди не буде".

"Ставлення таке саме, як свого часу з боку Заходу до радянських емігрантів-дисидентам, - каже він. - Реальної ваги не мають, але, може, хтось прислухається. Однак використовувати їх в ідеологічній боротьбі хоча б мало сенс, а Янукович - не та фігура. Він що, постраждав за переконання? Постраждав за нестримну корупцію! У нього репутація така, що краще ввести війська без жодного запрошення, ніж із запрошенням від Януковича!".