Армія України: бойовий дух без шансів на перемогу?

Армія Копирайт изображения Reuters
Image caption Українська армія ніколи не планувала воювати з Росією, вказують експерти

Перші особи нового уряду України заявляють, що біля східного кордону країни Росія зосередила вже кілька десятків тисяч своїх військовослужбовців. Українська армія готується до війни, хоча її стан змушує зробити висновок, що вона в будь-якому випадку не зможе стати важливим чинником у вирішенні російсько-української кризи.

"Сьогодні російські війська продовжують перебувати уздовж східного кордону України, постійно нарощують свою присутність. Збройні сили України, в свою чергу, приведені в повну бойову готовність", - повідомив вранці в середу перший віце-прем'єр уряду України Віталій Ярема.

Через кілька годин те ж саме своїми словами повторив секретар української Ради національної безпеки і оборони Андрій Порубій.

Російські війська знаходяться в двох-трьох годинах від Києва, застеріг глава РНБО.

Хоча в ситуації зовнішньої загрози приведення своїх військ у бойову готовність є для держави логічним кроком, питання про те, наскільки українська армія справді готова до бою, залишається відкритим.

"Тільки тактика і бойовий дух"

Для російської преси стало звичним говорити про абсолютну нездатність армії України протистояти гіпотетичної російської агресії. Українські експерти, загалом-то, з цим і не сперечаються, однак не менш тверезу і жорстку оцінку власних збройних сил висловив сам глава військового відомства України.

У минулий вівторок у Верховній Раді, в.о. міністра оборони Ігор Тенюх назвав точну кількість підрозділів сухопутних військ, які знаходяться в стані бойової готовності - 6000 чоловік.

"У Збройних сил України є тільки тактика і бойовий дух, - сказав Ігор Тенюх. - Ми привели всі збройні сили у бойову готовності відповідно до плану навчань. Але статистика невтішна".

Сам Тенюх заявив, що, за його даними, біля кордонів з Україною зосереджені вже до 200 тис. російських військовослужбовців. Глава РНБО Парубій наступного дня дав скромнішу оцінку - близько 80 тис. Однак кожна з цих цифр в десятки разів перевищує число українських солдатів, які реально здатні дати бій можливого противнику.

У 10 разів більше і на 20% новіше

Номінально армія України, в будь-якому випадку поступаючись російській за чисельністю, проте є однією з найбільших в Європі.

Ще п'ять років тому в ній налічувалося більше 200 тис. військовослужбовців, проте потім Україна повністю перейшла на контрактну систему, і в довгостроковій перспективі запланувала скоротити чисельність армії до 100-120 тис. чоловік.

"Зараз по реальній чисельності десь близько 175 тис. осіб", - уточнює київський експерт, директор військових програм "Центру Разумкова" Микола Сунгоровський.

Однак це весь особовий склад армії. Військовослужбовців з них - менше половини.

За офіційними даними міністерства оборони України, ВПС країни налічують від 20 до 25 тис. військовослужбовців, військово-морські сили - не більше 15 тис., а в сухопутних військах (як у вівторок повідомив сам Ігор Тенюх) зараз - 41 тис. чоловік.

Ці дані підтверджує російський військовий експерт Олександр Гольц.

"Збройні сили української армії - це десь 80-90 тис. військовослужбовців, максимум. З них 40 тисяч - це сухопутні війська. Російські збройні сили в 10 разів більше. Я не кажу про військову техніку, про те, що в Росії військову техніку оновлювали. Кажуть, що у нас 80 відсотків старої техніки, але все-таки 20 - нової! В України і цього немає. Тому я думаю, що за бойовими можливостями вони непорівнянні " , - вважає російський експерт.

Київський експерт Микола Сунгоровський менш категоричний.

"Якщо у російської армії проблем, скажімо так, "по шию", то у нас давно "з головою". Вони мають можливість фінансувати технічну модернізацію озброєння - не такими темпами, як їм би хотілося, але все одно краще, ніж в Україні. Тут ми насправді відчуваємо серйозні труднощі" , - визнав пан Сунгоровський.

Сили швидкого реагування

Микола Сунгоровський припускає, що згадані паном Тенюхом 6000 українських солдатів і офіцерів, що знаходяться у фактичній, а не в умовній бойовій готовності, - це так звані війська швидкого реагування.

"Є такі [військові з'єднання] , які вводяться в бойову готовність протягом трьох днів, наприклад. Є такі, що протягом тижня, а є - протягом місяця " , - пояснює пан Сунгоровський.

З цієї точки зору невтішні для українців результати перевірки боєготовності армії не є чимось незвичайним, а лише підтверджують те, що і так записано в статуті.

Час розгортання сил швидкого реагування у будь-якій армії - від трьох до семи діб, тому оголошена міноборони України перевірка, мабуть , лише підтвердила виконання цим родом військ своїх нормативів .

Решті військ для підготовки до бойового стану потрібно значно більше часу і, найчастіше, доукомплектування (чисельність армії в мирний час завжди закладається з "дефіцитом").

Виправлення "стратегічних помилок"

У четвер Верховна Рада, як очікується, ухвалить закон про створення Національної гвардії, а також оголосить часткову мобілізацію.

"Ми закликаємо всіх тих, хто дійсно хоче служити Україні, приєднатися до Національної гвардії", - оголосив глава РНБО Андрій Парубій.

Пан Парубій навіть назвав створення гвардії пріоритетом номер один для української влади і поспішив заявити, що українські підрозділи готові відбивати напад з будь-якого напрямку. Він назвав і приблизну кількість добровольців, які готови вступити у гвардію - близько 40 тис. Приймати туди будуть тільки людей з досвідом військової служби.

Не варто, однак , забувати, що Національна гвардія створюється на базі внутрішніх військ, але функція захисту країни все одно в першу чергу лежить на регулярній армії, нагадує пан Сунгоровський. А її саму теж треба фактично створювати заново.

"Ми, по суті, створюємо нові Збройні Сили, - заявив у вівторок в.о. міністра оборони Ігор Тенюх. - В попередні роки була низка стратегічних помилок. Ми ніколи не розглядали небезпеку з боку Росії".

Українська армія ніколи не планувала воювати з Росією, погоджується московський експерт Олександр Гольц. Але він не згоден з тим, що так потрібно ставити питання - незважаючи на те, що зараз загроза інтервенції як ніколи реальна.

"Зрозуміло, що таке завдання, якби воно було поставлено, воно б призвело до повного виснаження всіх ресурсів і без того слабкої, як ми бачимо сьогодні, української економіки. Тому питання, мені здається, поставлене некоректно. Багато країн в світі не можуть протистояти російської армії. Але це зовсім не означає, що вони повинні готуватися до війни з Росією. Так само як і Росія не повинна використовувати військову силу у відносинах з іншими країнами", - вважає пан Гольц .

Україна не може чекати сприятливого результату у разі реального військового зіткнення з Росією, і все ж Микола Сунгоровський наполягає на тому, що становище української армії не настільки безнадійно.

"Справа в тому, що сторона що обороняється, ніколи не розкриває своїх можливостей повністю. І в принципі - за всіма правилами військового мистецтва - для того, щоб виграти бій, сторона що нападає повинна бути в 5-6 разів більше і за технічним, і за чисельним складом. Нехай спробують сформувати таку армію", - підсумовує український експерт.