Партія регіонів: сутужні, брате, часи настали

Партія регіонів Копирайт изображения UNIAN

За кілька останніх тижнів всемогутня Партія регіонів змінилася до невпізнання.

Відтік депутатів у парламенті та на місцях, криза лідерства, перенесення дати з’їзду – ознаки того хворобливого стану, в якому зараз перебуває вчорашня партія влади.

У прагненні зрозуміти, чим зараз живе Партія регіонів, ВВС Україна поспілкувалася з десятком парламентарів, які зараз залишаються в її лавах.

"Реальна демократія"

Співрозмовники ВВС Україна в один голос стверджують: Партія регіонів нині переживає чи не найскладніший етап за час свого існування.

Найпотужніша політична сила країни, партія влади, домінуванню якої нічого не загрожувало, за лічені тижні перетворилася в деморалізовану, розколоту і – як би це фантастично не звучало ще місяць тому – опозиційну силу.

"Ми навіть не в нокдауні, ми в нокауті", – каже ВВС Україна один з представників керівництва партії, який просить не називати його прізвища.

З лав парламентської фракції Партії регіонів за останні тижні вийшли понад 80 депутатів. Подібні процеси – і у місцевих радах. Скільки з лав партії вийшло рядових членів - даних наразі немає. Але парламентарі підозрюють, що хвалитися тут теж немає чим.

Наразі партія проходить через процес, який одні її члени називають намаганням навчитись жити в нових умовах, інші – трансформацією.

По-новому проходять навіть традиційні засідання фракції.

"Раніше як було? Є рішення, а ми з ним апріорі згодні. Зараз такого нема. Кожне засідання фракції триває по дві-три години, і кожне рішення обговорюється, всі депутати рівні, незалежно від статусу і статку. У нас зараз реальна політична демократія", – описує перехід рідної фракції на нові рейки депутат Андрій Пінчук.

Його колега по фракції підтверджує: засідання проходять не так, як раніше. За його словами, під час дискусій ще вчора солідні і небагатослівні депутати подекуди переходять на крик, а то й на непарламентські вислови.

Людини калібру Андрія Клюєва, котра могла б швидко і безапеляційно припинити суперечки у фракції, у нинішній Партії регіонів немає.

Без лідера

Ускладнює ситуацію в партії криза лідерства. До недавнього часу її формальним головою був Микола Азаров, однак ніхто не мав з цього приводу ілюзій: реальним і безальтернативним керівником Партії регіонів протягом останнього десятиліття був тільки Віктор Янукович.

Після того, як зірка Миколи Азарова зайшла за політичний небосхил, виконувачем обов’язків політрада партії обрала Володимира Рибака. Того самого, котрий нещодавно відмовився керувати парламентом через проблеми зі здоров’ям.

Копирайт изображения AP
Image caption Почесним лідером Партії регіонів досі залишається Віктор Янукович

Почесним же головою партії, хай як неприємно згадувати про це рядовим її членам, досі залишається Віктор Янукович.

Власне, скасування поста почесного голови партії та обрання нового керівництва – одні з першочергових завдань найближчого з’їзду Партії регіонів.

Хто стане новим лідером партії? Відповідь на це питання вже відома: лідера у Партії регіонів просто не буде.

Одразу кілька джерел всередині партії підтвердили ВВС Україна, що за новим статутом оперативне керівництво партією здійснюватиме президія її політради. Її головою – і це питання теж фактично вирішене – буде Володимир Рибак, але його повноваження не дозволятимуть керувати партією одноособово.

Здавалося б, залишається формальність: для затвердження цих змін партії потрібно провести з’їзд. Але якраз з цим виникли проблеми.

Коли з’їзд?

На початку місяця лідер парламентської фракції Партії регіонів Олександр Єфремов заявляв, що попередньою датою з’їзду є 5 березня. Уже тоді йшлося про те, що зберуться "біло-сині", найімовірніше, не в Києві – через побоювання провокацій з боку активістів "Самооборони Майдану", неприхильно налаштованих щодо вчорашньої партії влади.

Потім дату з’їзду перенесли на тиждень, згодом озвучили нову дату і місце зібрання –15 березня, Донецьк. Зрештою, цього тижня все знову перегралося, і тепер йдеться про те, що з’їзд відбудеться наступної п’ятниці, 22 березня.

Робочий варіант – у тому ж Донецьку, хоча, як розповів ВВС Україна Владислав Лук’янов, після подій останньої ночі, не виключено, що місцем з’їзду буде Київ.

Копирайт изображения AFP
Image caption Після вибуху заворушень в Донецьку Партія регіонів може перенести свій з'їзд до Києва

Формально "Регіони" вкотре перенесли з’їзд з чисто організаційних причин.

Михайло Чечетов розповів ВВС Україна, що партійці прагнуть максимально досконало виписати свої нові програмні та статутні документи, а ця справа не терпить поспіху.

Дмитро Святаш нарікав, що з певними проблемами стикнулися при визначенні делегатів на з’їзд партосередки у західних регіонах країни. Там, кажуть депутати від "Регіонів", деякі партійні офіси спалено, деякі – досі захоплено активістами.

Однак, визнають у розмовах з ВВС Україна депутати від Партії регіонів, насправді зволікання зі з’їздом мають інші причини: ситуація в Криму і невизначеність партії стосовно президентських виборів.

Кримська мовчанка

Це може здаватися дивним чи парадоксальним, але Партія регіонів, найбільша політична сила країни, котра домінує у її східних регіонах та в Криму, досі не оприлюднила офіційної заяви, котра б описувала її ставлення до подій, які зараз відбуваються в автономії.

Так, на партійному сайті окремі депутати озвучують позицію про необхідність збереження територіальної цілісності країни. Але, з формальної точки зору, ці заяви є лише особистими думками конкретних парламентарів.

Так, на засіданні парламенту у четвер Сергій Тігіпко безкомпромісно заявив: "Ми підтримуємо всі дії, які сьогодні робить влада по недопущенню провокацій до того часу, поки не відбудеться референдум в Криму, який ми не підтримуємо".

Але вже за годину Олександр Єфремов заявив ВВС Україна: ця заява є особистою точкою зору Сергія Тігіпка, а партійна позиція з кримського питання з’явиться на сайті протягом кількох годин. Не з’явилася і наступного дня.

"Нічого дивного, – сказав ВВС Україна один з представників керівництва партії. – Ми у цьому питанні мов на розтяжці. З одного боку, ми, звичайно, за цілісність. А, з іншого, треба розуміти, що люди в Криму, в тому числі наші виборці – реально за приєднання до Росії. Там навіть якби рахункові комісії повністю складалися з членів "Правого сектору", все одно результат був би в районі 80% (за приєднання Криму до Росії)".

Тому у партії вирішили у публічній площині багатозначно мовчати – принаймні до підбиття підсумків референдуму. А вже тоді провести з’їзд і оголосити про свою позицію з цього приводу.

Андрій Пінчук стверджує, що у непублічній площині партія робить все можливе, аби відвернути несприятливий сценарій від’єднання Криму.

"Наша партія найбільше зацікавлена, щоб Крим залишився українським, тому що це – наш базовий регіон", – запевняє він.

"У референдумів бувають і несподівані результати, – каже Владислав Лук’янов. – А раптом кримчани проголосують не за приєднання до Росії, а за розширену автономію. Тоді Партія регіонів зможе бути переговірником, виражати і захищати їхні інтереси на центральному рівні".

Що робитимуть, якщо Крим таки вирішить від’єднатися від України, і це рішення буде освячено його парламентом, більшість у якому тримається на місцевій Партії регіонів, у партії не кажуть. І зовсім не факт, що знають.

Хто в президенти?

Так само невизначеним залишається питання про те, кого висуне найчисельніша партія України в президенти на виборах, які мають відбутися вже за якісь два з половиною місяці.

Проблема та сама: за роки безроздільного панування у "Регіонах" Віктора Януковича будь-яка внутрішня конкуренція лідерові всередині партії нещадно знищувалась.

В результаті навіть самі партійці переконані: "їхній" учасник президентських перегонів не претендуватиме на перемогу. Для нього старт у кампанії стане радше авансом на майбутнє, шансом засвітитися у якості лідера деморалізованих наразі виборців Півдня і Сходу у розрахунку на майбутні вибори.

З огляду на це, навіть незважаючи на практично нульові шанси висуванця "Регіонів" на перемогу, у партії вирішили підійти до визначення кандидата у президенти з усією серйозністю.

Зараз розглядається два варіанти процедури його визначення. Або делегати з’їзду таємним голосуванням виберуть кандидата з-поміж запропонованих, або ж з’їзд буде проведено у два етапи: на першому кандидати презентують свої програми, а за тиждень делегати, порадившись з партійцями на місцях, відкрито оберуть того, хто стане їхнім висуванцем у боротьбі за президентське крісло.

Список потенційних кандидатів від "Регіонів" не такий вже й короткий.

Про президентські амбіції заявив харківський екс-губернатор Михайло Добкін. Для багатьох у партії стало несподіванкою прохання не тримати його за ґратами, скероване новій владі від найбагатшого українця Ріната Ахметова.

Річ у тім, що досі вважалося, що фаворитом "донецької" групи у партії є екс-віце-прем’єр Олександр Вілкул.

У кулуарах парламенту говорять, що непоганими кандидатами у президенти могли б стати Нестор Шуфрич і Олександр Єфремов.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Сергій Тігіпко - третій "призер" минулих президентських виборів і найрейтинговіший потенційний кандидат від "Регіонів" зараз

Однак, з соціологічної точки зору, фаворитом в середовищі Партії регіонів є Сергій Тігіпко. Проте його проблема полягає в тому, що відносини між ним та "донецьким ядром" партії ще з 2004 року, коли пан Тігіпко, – на той час голова виборчого штабу кандидата в президенти Віктора Януковича, – зненацька зник з Києва, залишаються недовірливими, щоб не сказати напруженими.

Тому "донецьке ядро" Партії регіонів постає перед дилемою. Якщо висунути в президенти маловідомого чи одіозного персонажа, то його низький результат може зашкодити партії у ході майбутньої парламентської кампанії. Якщо ж висунути Тігіпка, то можна своїми руками привести на партійну верхівку людину, до котрої партійні старійшини не відчувають жодних теплих почуттів.

Втім, можливо, що насправді ніякої дилеми немає, і пан Тігіпко піде на вибори.

"Ніхто в партії не здивується, якщо у разі невисунення в президенти від "Регіонів" Тігіпко піде на вибори як самовисуванець", – каже один з парламентарів, звертаючи увагу на те, яку медіа-активність останнім часом розгорнув колишній лідер "Сильної України".

Бойкот виборів?

З іншого боку, не виключено, що Партія регіонів зробить несподіваний хід, взагалі відмовившись від участі у травневих президентських виборах.

Багато хто звернув увагу на законодавчу ініціативу депутата Євгена Мураєва, котрий запропонував перенести дату виборів на початок грудня – нібито щоб обрати главу державу після ухвалення нової Конституції.

Формально це – ініціатива особисто пана Мураєва, однак останнім часом одразу кілька видних представників "Регіонів" на чолі з лідером фракції Олександром Єфремовим заявили, що проведення голосування у травні є сумнівним з юридичної точки зору.

Крім того, заявив ВВС Україна Михайло Чечетов, у партійців є чимало сумнівів у тому, що чинна влада зможе належним чином організувати волевиявлення громадян на цих виборах на всій території України.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Рішення, чи висуватиме Партія регіонів свого кандидата на президентські вибори, досі не ухвалене

Це все – формальні причини для того, аби визнати вибори у травні нелегітимними.

"Участь Партії регіонів у сумнівних з точки зору легітимності виборах додатково легітимізуватиме їх", - констатує один зі співрозмовників ВВС Україна, підкреслюючи, що остаточне рішення його політична сила ухвалить лише на з’їзді.

Втім, представник керівництва партії на умовах анонімності розповів ВВС Україна про ще одну причину ігнорувати кампанію.

Зараз виборець "Регіонів" деморалізований. Сильного кандидата партія не має, шансів виграти - жодних. А от восени, коли дякуючи вимогам Майдану, ймовірно, оголосять дострокові парламентські вибори, можна буде включитись на повну.

На той час, за розрахунками "Регіонів", "маленький українець" уже оцінить всі переваги "політики затискання пасків" від "уряду камікадзе" і почне благати "Регіони, поверніться". І вже тоді "біло-сині" зможуть претендувати на серйозний результат.

Інша справа, що фактично весь український політикум вважає будь-які дії, спрямовані на зрив чи делегітимізацію виборів президента, підігруванням Кремлю. І участь у цьому сценарії Партії регіонів може мати для неї вкрай згубні наслідки, вважає політолог Вадим Карасьов.

"Партію можуть просто заборонити – за законами революційного і воєнного часу. А розрахунки на те, що той самий Захід візьме їх при цьому під правозахисну опіку, є ілюзією", – каже він.