Що робити Україні з "незалежним Кримом"?

Крим
Image caption Влада Криму прозвітувала про 96,77% голосів на референдумі за входження до складу Росії

Кримська влада оголосила, що на референдумі майже 97% населення півострова проголосували за приєднання до Російської Федерації, а парламент АРК заявив про свою незалежність.

Як на це має реагувати влада в Україні, адже фактично півострів контролюють російські війська і юрисдикція Києва на нього поширюється дуже умовно?

Українські можновладці вже говорять про посилення військових сил на адміністративному кордоні з АРК, необхідність підвищення цін на енергоресурси для Криму, а також розмірковують про ухвалення закону щодо статусу півострова як окупованої території.

Сфальшований референдум?

В українському парламенті результати кримського референдуму називають сфальшованими.

"Це було шоу, а не референдум. Звичайно, видані цифри в 97% і захмарна явка не відповідають дійсності. За моїми даними, явка виборців склала в середньому по Криму близько 35%, а не 83%", - запевнив BBC Україна Андрій Сенченко, депутат від "Батьківщини", який живе у Криму. І додає, що поки його житло ніхто не блокує й не забороняє їздити на півострів.

Навіть депутати-мажоритарники від Криму визнають, що результат так званого референдуму навряд чи відповідає реальній ситуації.

"Сепаратизм – це не шлях для Криму. Показники референдуму можуть бути фальсифіковані, 97% населення навряд чи так думають", - заявила BBC Україна депутат з фракції Партії регіонів Юлія Льовочкіна, яка обиралася у шостому мажоритарному окрузі Криму.

Хоча вона вказує, що більшість людей в її окрузі все ж таки підтримують приєднання до Росії.

"Верховна Рада має дотримуватися позиції, що Крим є частиною України. Ми не визнаємо легітимність цього референдуму", - наполягає пані Льовочкіна.

Вона вважає, що зараз не можна допустити військового конфлікту в Криму, а з Росією треба шукати спільну мову.

"Вони мають вийти з конфлікту зі збереженим обличчям. Маємо надати їм можливість це зробити", - наполягає депутат, не уточнюючи, як саме це має відбутися.

Хто платить Криму?

"Ми не визнаємо результат референдуму, проте на півострові та в Севастополі живуть громадяни України, вони підлягають соціальному страхуванню та соціальному захисту", - заявила BBC Україна міністр соціальної політики Людмила Денисова, пояснивши, що Київ, попри все, продовжує виплачувати населенню півострова всі соціальні платежі.

Вона нагадує, що саме український бюджет забезпечує виплату пенсій мешканцям Криму, й у п’ятницю влада перерахувала необхідні кошти, проте через дії влади Криму у банківській сфері й закриття банків люди не змогли вчасно отримати гроші.

"Серйозна проблема - забезпечення життєдіяльності населення півострова, а це 2,5 мільйона людей. Найперше – водо- та енергозабезпечення Криму", - вказує Андрій Сенченко.

Він звертає увагу, що 19 березня Україна має пускати воду з Дніпра до Криму через Північно-Кримський канал.

"Вода йде самоплином територією Херсонської області, а далі треба її піднімати каскадами. Для цього потрібно 300 мільйонів гривень, провести ремонт русла, насосних станцій, а там заміновані поля й окупанти сидять на насосних станціях", - скаржиться пан Сенченко.

Він вказує на можливий зрив сільськогосподарського сезону через брак води, а також прогнозує, що водосховища Криму заповнені на 61%, а тому вже у липні півострів може відчути дефіцит питної води.

Ринкові ціни на енергоресурси

Представник президента в Криму, депутат від "УДАРу" Сергій Куніцин вказує, що зараз українській владі необхідно попередити керівництво півострова, що у разі анексії території України Київ будуватиме економічні стосунки на світових цінах.

"Це стосується енергоресурсів, води, газу та електроенергії. Вони будуть отримувати це не за внутрішніми українськими цінами, а світовими. Треба робити розрахунки й давати зрозуміти, що міф про економічну самостійність Криму є міфом", - заявив BBC Україна Сергій Куніцин.

Пан Куніцин в минулому п’ять років керував Севастополем, багато років очолював уряд Криму і з власного досвіду стверджує, що ці адміністративні одиниці – депресивні регіони й без дотацій не проживуть.

"Треба робити розрахунки й приводити до тями керівництво автономії", - наполягає пан Куніцин.

Ще не все втрачено?

Представник президента в Криму вважає, що Україна ще не втратила півострів й сподівається на тиск міжнародної спільноти.

"Зверніть увагу, якщо раніше росіяни казали, що зберуть Думу й проголосують про входження Криму, то зараз кажуть про процедуру, необхідність оцінки результатів референдуму, оцінку президентом і направлення документів в Конституційний суд. Вони вже беруть певну паузу й дивляться на реакцію світу. Чим жорсткіший буде тиск, тим менше шансів на швидке ухвалення Росії про приєднання", - розповів BBC Україна Сергій Куніцин.

Він також передбачає, що можливий перехід до зони рубля, про що заявляє пан Аксьонов, буде дуже довгим та болючим.

На його думку, Україна зараз має зміцнювати адміністративні кордони з АРК за допомогою військових, але визнавати півострів окупованою територією на законодавчому рівні поки не радить.

Відповідний закон вже обговорюють в парламенті, проте поки ще голосувати не планують.

"Робити державний кордон з Кримом не можна, так ми здамо півострів. Необхідно просто посилювати захист адміністративних кордонів. Ухвалювати закон про Крим як окуповану територію поспішати не треба, це означатиме визнання нашої слабкості", - резюмував пан Куніцин.