Посол Молдови: у Криму українська влада проявила мудрість

Іон Стевіле
Image caption Посол Молдови в Україні Іон Стевіле вказує, що його країна ділиться з сусідом досвідом врегулювання кризи територіальної цілісності

Посол Молдови в Україні Іон Стевіле у розмові з BBC Україна розповів про досвід своєї країни у подоланні кризи територіальної цілісності й позитивно оцінив поведінку української влади, яка уникла численних людських жертв під час анексії Росією Автономної республіки Крим.

Дипломат також розповів про можливі напрямки розвитку протистояння між Україною та Російською Федерацією.

BBC Україна: Пане Посол, які аналогії ви бачите у ситуації з Придністров’ям та приєднанням Криму до Росії?

Іон Стевіле: Молдова дуже добре розуміє ситуацію довкола Криму, адже ми пройшли такі процеси в 1990-х роках, коли розкололась країна й виникло Придністров’я. Там встановилась сепаратистська адміністрація й ми пройшли через військовий конфлікт 1992 року, в якому загинули люди.

Ми добре знаємо, як виникають такі конфлікт, і у випадку з Україною, і у випадку з Молдовою вони відбувалися при дуже сильному впливі ззовні.

Можу вас запевнити, що військових та силових сценаріїв врегулювання подібних конфліктів не існує. Сила не гарантує вам швидкого вирішення конфлікту, а людські жертви під час силового вирішення – це найгірше, що може бути. Ми вже переконалися, що такі суперечки можуть бути вирішені тільки політичними та мирними засобами.

BBC Україна: Україна мирно втратила частину своєї території. Хіба це виграш?

Іон Стевіле: Я радий, що у конфлікті довкола Криму українська влада проявила мудрість й не стала вступати у військове протистояння з Російською Федерацією для захисту півострова. Цю мудрість бачать та визнають наші партнери на Заході.

Дійсно, наразі Крим втратили, але дуже важливо, що в результаті цієї втрати не загинули люди. Хоча один український вояк загинув, це трагедія. Але якщо би був силовий варіант, то і Крим би втратили, і життя багатьох людей. Це дуже боляче, ми це пережили.

Українська влада зрозуміла, наскільки важливо зберегти життя людей, що є найвищою цінністю. Звичайно, за це багато хто критикує владу, називає її нерішучою та слабкою. Проте такі заяви роблять люди, які не розуміють глибину питання та ситуації. До того ж вони роблять такі заяви постфактум, що було б, аби чинили збройний опір.

Можна тільки уявити масштаб трагедії, яка б розігралася у разі застосування зброї в Криму. Тому подібні заяви швидше можна розглядати як елемент політичної боротьби та спекуляцій в ситуації, коли криза в Криму подолана.

Україна втратила військову техніку, власність й інші об’єкти. Проте це можна буде повертати та відшкодовувати через міжнародні інстанції та суди.

Схожість Придністров'я та Криму

BBC Україна: Які процеси відбуваються зараз у Придністров’ї? Лунали прохання до Російської Федерації взяти республіку до свого складу за прикладом Криму.

Іон Стевіле: В ситуації довкола Криму часто згадують Придністров’я. У нас в Придністров’ї у 2006 році також відбувся так званий референдум. Були винесені дуже схожі на кримські питання: чи згодні ви, щоб Придністров’я стало незалежним з подальшим приєднанням до Росії? Та чи погоджуєтесь ви, щоб республіка втратила незалежність та об’єдналась з Молдовою?

Результат референдуму дуже дивно схожий на кримський – 97%. Нещодавно у нас в Гагаузії теж був схожий референдум, і також 97% проголосувало за приєднання до Росії. Надзвичайно дивний збіг.

Умови референдуму в Придністров’ї також були схожими – російська військова присутність, відсутність міжнародних спостерігачів, порушення конституції та реакція Заходу.

Зараз багато йде розмов про можливу участь громадян з Придністров’я в акціях протесту в Одесі та про можливу участь російських військових, які перебувають у Придністров’ї в якихось військових операціях. Це розмови про віртуальні сценарії розвитку подій, які можуть й не відбутися.

В Придністров’ї є сили, які орієнтовані на Росію та користуються її підтримкою. Але, схоже, що зараз Москва не має наміру задіювати фактор Придністров’я у розвитку сценарію довкола України. Говорять про розгляд віртуального звернення адміністрації невизнаної республіки до влади РФ щодо приєднання до Росії, проте і цього немає.

У російських ЗМІ з’являлась інформація, що лідери Придністров’я нібито звернулись до РФ з проханням розглянути приєднання за сценарієм Криму. Проте керівництво Державної думи Росії заперечили такий факт. Таку заяву зробила пані Матвієнко, вона запевнила, що Росія не має наміру розглядати такі звернення.

BBC Україна: Чому Росія не хоче вчинити з Придністров’ям, як з Кримом?

Іон Стевіле: Вважаю, що якби Придністровський чинник активізувався зараз, то це б ускладнило позицію РФ на міжнародній арені. Європейські чиновники часто згадують Придністров’я в контексті можливого погіршення ситуації в регіоні з безпекою й ескалації конфлікту та можливого посилення санкцій. Думаю, Росія хоче уникнути подібного розвитку подій.

BBC Україна: Чи проходять у Придністров’ї військові навчання, які експерти розглядають як підготовку до можливого вторгнення російських військ на Південь України?

Іон Стевіле: Я бачив подібні кадри щодо навчань в Абхазії. У Придністров’ї можуть бути організовані якісь військові маневри, але це може робитися для використання цього чинника в політичних перемовинах представників Росії із західними країнами. Також це може використовуватись в діалозі, який започаткований між представниками РФ та України. Дуже добре, що вже відбулася перша зустріч міністрів іноземних справ України та Росії.

Наступного тижня в Москві має відбутися міністерська зустріч міністрів закордонних справ країн СНД. Це також буде можливістю для продовження діалогу на цьому майданчику.

Що буде з СНД

BBC Україна: Заява РНБО про вихід із СНД може негативно вплинути на подібні контакти?

Іон Стевіле: Такі заяви були і в Молдові. Українські дипломати мають гарно прорахувати ефект такого кроку. В цьому контексті корисний досвід Грузії, яка раніше вийшла зі складу СНД, але доклала зусиль, щоб зберегти чинність низки угод в межах СНД. Це стосується торгово-економічних зв’язків.

Також я чув про можливе запровадження візового режиму між Україною та Росією. Можливо, це не зовсім виправданий крок. Треба дивитися на потік людей з України та Росії й той факт, що в РФ працюють дуже багато трудових мігрантів з України.

BBC Україна: Подорожі за закордонними паспортами – це виправданий крок?

Іон Стевіле: Це нормально. Адже подорожі за внутрішніми паспортами – це тимчасове явище. Треба брати до уваги контекст лібералізації візового режиму з ЄС та прагнення убезпечити свої кордони заради боротьби з нелегальною міграцією та злочинністю.

До речі, я згадую заяву президента РФ, що з 1 січня 2015 року потрапити до Росії можна буде тільки за закордонним паспортом. Тому такий крок неминучий.

Між Росією та Молдовою можна їздити тільки за закордонними паспортами. З 1 січня 2011 року у нас взагалі видаються тільки біометричні паспорти. Це одна з ключових вимог для надання громадянам Молдови можливості їздити до країн ЄС без віз. Ми розраховуємо, що десь в травні громадяни Молдови вже зможуть їздити до країн ЄС без віз.

Ми раді, що Україна зараз прискорила свій рух у цьому напрямку. Судячи із заяв керівників уряду, до кінця цього року Україна подолає останні перепони на шляху лібералізації й українці в кінці року також отримають можливість їхати до європейських країн без віз.

BBC Україна: Напередодні президентських виборів Україна говорить про використання досвіду Молдови в організації голосування в Придністров’ї, щоб застосувати його в Криму. В українських умовах це спрацює?

Іон Стевіле: У нас є досвід проведення загальнонаціональних виборів за участі громадян, які проживають у Придністров’ї. Для цього ми відкриваємо виборчі дільниці у кількох населених пунктах біля адміністративної лінії з регіоном.

Так можна забезпечити участь у виборах великої кількості людей, було б бажання та мотивація. Проте відсоток людей, які так голосують, малий. На минулих виборах так проголосували близько тисячі людей.

Візи як приманка

BBC Україна: Безвізові поїздки до ЄС стимулюють мешканців Придністров’я брати собі біометричні паспорти Молдови?

Іон Стевіле: Так. Думаю, що цінність українських паспортів також сильно зросте у контексті візової лібералізації. Це стосується і Кримчан, тим більше у контексті заяви лідерів ЄС, що мешканці Криму, які захочуть їхати в країни ЄС, зможуть отримати візи тільки в Україні, а не Росії.

BBC Україна: На початку розмови ви назвали конфлікт у Криму пройденим. Як дипломат ви бачите можливість подальшої військової агресії Росії на Сході та Півдні України?

Іон Стевіле: Західні лідери кажуть про два можливі сценарії розвитку подій у стосунках з РФ. Перший – мирний та політичний. У цьому випадку всі проблеми між Україною та Росією можуть вирішитись політичними та дипломатичними засобами. Вважаю, що подолання нинішньої кризи станеться саме таким чином.

Проте говорять і про силовий сценарій. Це дуже небезпечний варіант, думаю, що військового сценарію всі будуть намагатися уникнути.

Проте ми маємо враховувати прагнення керівництва РФ завадити Україні та Молдові просуватися далі в напрямку інтеграції з ЄС. Для цього можуть використати внутрішні проблеми, щоб ускладнювати наше життя й створювати перешкоди на європейському шляху.

На жаль, це прояв старого геополітичного імперського синдрому.

З Іоном Стевіле розмовляв Віталій Червоненко.