У Криму без обговорення ухвалили Конституцію

Крим

У Криму, відділення якого від України і приєднання до Російської Федерації не було визнане світовим співтовариством, з’явилася власна Конституція.

Її на позачерговій сесії ухвалив парламент. За це рішення, без обговорення, одноголосно проголосували 88 депутатів, які зареєструвалися у сесійній залі. Всього парламентарів – 100.

Критичні оцінки нової Конституції лунають як від кримських татар, так і від кримських політиків.

Очікувалось, що депутати вноситимуть поправки в проект Конституції перед голосуванням, однак спікер Володимир Константінов закликав цього не робити.

"Не виключено, що в запропонований варіант документа вами, шановні колеги, вноситимуться суттєві правки. Це ваше невід'ємне право, яким, я впевнений, ви розпорядитеся з максимальною користю для Криму і кримчан. Зовсім необов'язково всі наявні у вас думки і пропозиції в поспіху вносити в той документ, який буде нами ухвалюватися сьогодні", - заявив голова кримського парламенту.

Положення

Конституція, яку допомагали писати в Москві, складається з 95 статей, об’єднаних у десять розділів. Крим проголошується "демократичною правовою державою у складі Російської Федерації", в якій визнається "принцип різноманіття культур" і гарантується забезпечення їх "рівноправного розвитку та взаємозбагачення". Запроваджуються три державні мови – російська, українська та кримськотатарська.

Парламент Криму, згідно з документом, матиме право законодавчої ініціативи в Держдумі Росії, а також право на ведення власної законодавчої діяльності.

Кількість депутатів, після найближчих виборів, які можуть відбутися вже у вересні цього року, зменшиться до 75, і вони матимуть недоторканість.

Конституція визнає вищою посадовою особою Криму Главу республіки, який одночасно зможе обіймати пост голови Ради міністрів.

Його на 5 років обиратиме парламент конституційною більшістю. Бути Главою республіки більше ніж двічі поспіль не дозволяється.

Критика

Суттєві зауваження до проекту Конституції мають як представники проросійського табору місцевого політикуму, так і кримські татари. Так, депутат кримського парламенту від партії "Руська єдність" Сергій Шувайніков на своїй сторінці у Facebook написав, що "це скоріше хороший і якісний статут суб'єкта федерації", ніж Конституція.

Він зазначив, що проект не відображає кримської специфіки: "практично нічого про статус народів і етнічних груп Криму, їх права, в тому числі права на органи етнічного самоврядування, що для Криму дуже важливо".

Напередодні ухвалення Конституції голова Меджлісу Рефат Чубаров заявив, що її проект є неприйнятним для кримських татар, оскільки у документі немає жодної норми, яка б гарантувала збереження і розвиток корінного народу.

"Якщо ми, дійсно, хочемо розвивати кримське суспільство збалансованим і з урахуванням інтересів всіх жителів півострова, треба починати з Конституції, а не з обману", - заявив пан Чубаров. Він назвав проект закону "скоростиглим".

10 квітня Меджліс провів розширене засідання, учасники якого зійшлися на тому, що процес підготовки проекту Основного закону фактично був закритим - проходив "поза широким громадським обговоренням".

У березні в Криму пройшов референдум, невизнаний Києвом та Заходом, в результаті якого на півострові проголосили незалежність, а потім приєдналися до Росії.

Україна називає це анексією півострова і не визнає її. Київ підтримали країни Заходу, а також ООН, ухваливши відповідну резолюцію на Генеральній Асамблеї.