Очевидець із затонулого порома розповів, як не зміг врятувати дітей

Копирайт изображения AP
Image caption Багато дітей не змогли видряпатися на верхівку парома, який стрімко тонув

Водій-далекобійник, який вижив у катастрофі південнокорейського порома "Севол", розповів про те, як опинився перед жахливою дилемою: рятувати себе чи дітей.

Пором "Севол" перекинувся 16 квітня недалеко від курортного острова Чеджу. На судні перебували 476 людей - переважно школярі, які прямували на острів з порту Інчеон, що на заході Південної Кореї.

Судно спочатку завалилося на бік, а потом почало стрімко тонути. Люди намагалися вибратися наверх - на найвищі точки корабля, але це було нелегко.

"Ми намагалися тягнути їх (дітей. - Ред.) за собою, але це було дуже важко. Тоді ми вирішили піднятися самі, але зараз я шкодую про це", - розповів BBC Ін Су Чой, один із 174 людей, які вижили в катастрофі.

Станом на ранок середи підтверджена загибель 150 людей, але водолази продовжують піднімати тіла загиблих. Зниклими безвісти вважаються 152 осіб.

Команду судна різко розкритикували за те, що їй не вдалося врятувати людей. Капітану і кільком іншим членам екіпажу висунули звинувачення у недбалості під час евакуації пасажирів.

Розповідь очевидця

Image caption Ін Су Чой - один із 174 людей, яким пощастило вижити

Далекобійник Ін Су Чой переправлявся в Чеджу на поромі сотні разів. Незадовго до катастрофи він поснідав і вийшов на палубу покурити. І тут сталася аварія.

"Паром несподівано нахилився і почав тонути. Контейнери посипалися в воду, і тоді я зрозумів, що ми можемо перевернутися, - згадує він перші хвилини трагедії. - Я зачепився за поручень і намагався врятувати школярів із кафе. Вони з'їжджали на колінах в бік кас".

"Ми намагалися витягнути їх за допомогою пожежного шланга, але врятувати дітей було дуже складно. Тоді ми вирішили піднятися, але тепер я шкодую про це", - додає він.

Згадує, як його приятелеві вдалося підняти шестирічну дівчинку на безпечне місце, а потім передати в руки батьків. Проте далі всіх людей, які рятували малу, змило водою.

Причини аварії поки що не відомі, але експерти сходяться на думці, що пором або напоровся на підводні камені, або занадто різко повернув, через що сталося розбалансування вантажу в трюмі і зсув центру ваги.

Останні СМС

Копирайт изображения AFP
Копирайт изображения AP
Image caption Рятувальники виносять на берег тіла загиблих

Як вдалося з'ясувати агентству Reuters, перший сигнал про лихо на борту порома надійшов із мобільного телефону одного зі школярів, який тремтячим голосом повідомив екстреним службам про те, що відбувається. Після цього рятувальники отримали ще близько 20 дзвінків від дітей.

Повідомлення і дзвінки пасажирів порома, опубліковані раніше, свідчать, що люди потрапили в пастку у переповнених коридорах і не могли врятуватися.

Деталі того, що відбувалося в момент трагедії на капітанському містку, з'явилися після того, як берегова охорона випустила розшифровку останніх переговорів екіпажу з берегом. Із цих записів випливає, що на борту під час катастрофи панувала паніка.

Команду порома тричі просили упевнитися, що всі пасажири одягли рятувальні жилети, проте член екіпажу у відповідь раз за разом питав, коли з'являться рятувальні судна і чи потрібно починати евакуацію.

Капітан судна 68-річний Лі Чон Сок, якого затримали в п'ятницю, заявив, що затримка в евакуації була пов'язана з побоюваннями, що людей може винести в океан. Пан Сок, якому загрожує довічне ув'язнення за халатність, раніше попросив вибачення у родичів жертв.

Один із членів екіпажу судна розповів південнокорейським ЗМІ, що спроби спустити на воду рятувальні шлюпки були безуспішними, оскільки корабель різко нахилився. В результаті вдалося спустити тільки дві шлюпки з 46.