Путін "подумає", чи визнавати татар корінним народом Криму

Володимир Путін Копирайт изображения AP
Image caption Володимир Путін каже, що греки теж мають право називатися корінним народом Криму

Президент Росії Володимир Путін каже, що готовий "подумати" над тим, щоб визнати кримських татар корінним народом півострова, але має застереження з цього приводу: мовляв, ще раніше там жили греки.

Також у п'ятницю вранці стало відомо, що жалобний мітинг у Сімферополі, присвячений Дню пам’яті жертв депортації кримських татар, потрапив під заборону - як і усі масові заходи в Криму до 6 червня.

У зв'язку з цим було скликане екстрене засідання меджлісу, але остаточного рішення про те, як діяти, кримські татари не прийняли.

Заходи, присвячені 70-м роковинам сталінської депортації кримських татар, були заплановані на 17-18 травня. Раніше влада Криму дозволила їх проводити.

Греки були раніше

Коментуючи прохання представників кримських татар визнати їх корінним народом півострова, президент Путін сказав: "Про це, звичайно, можна подумати. Але вирішуючи цю проблему, не можна породжувати іншої".

У п'ятницю він зустрівся з представниками громад кримських татар, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

На думку російського лідера, ще одним корінним народом Криму, і також репресованим, є греки.

"Вони були там раніше за нас із вами. Тому нам потрібно найуважнішим чином на все це подивитися", - сказав президент.

"Якщо у вас є якісь побоювання того, що той указ, який був мною підписаний (про реабілітацію кримських татар - Ред.), не є абсолютною гарантією того, що там всередині викладено, то можна подумати додатково про те, щоб таких побоювань не виникало. Я готовий разом з вами подумати", - додав він.

Дозволили і заборонили

18 травня у Сімферополі кримські татари планували провести щорічний жалобний мітинг, присвячений Дню пам’яті жертв депортації кримських татар.

Цього року відзначатимуться 70-ті роковини трагедії, яка забрала життя майже 40% цього народу.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Жертв депортації мали вшановувати на цих вихідних

Кримськотатарські історики наводять цифри: 423 тисячi виселених, з яких 195 тисяч загинуло дорогою та протягом перших пiвтора року життя у спецпоселеннях.

Раніше влада Криму дозволила татарам провести заходи з вшанування жертв депортації.

Щоправда, Сергій Аксьонов заявляв, що побоюється провокацій - мовляв, Київ може дестабілізувати ситуацію "шляхом проведення деструктивних акцій".

"Ми, звичайно, побоюємося різних провокацій, але не з боку кримських татар. Ми розуміємо, що вони не мають намірів зробити якісь дії, які дозволять загострити обстановку", - запевняв Аксьонов і наказав розгорнути серйозні заходи безпеки біля місць проведення мітингу.

Але вранці у п'ятницю той самий Аксьонов несподівано видав указ про заборону проведення у Криму всіх масових заходів до 6 червня.

В указі сказано, що заходи забороняють "з метою усунення можливих провокацій з боку екстремістів, що мають можливість проникнути на територію Республіки Крим" з півдня та сходу України, і щоб уникнути зриву курортного сезону, повідомляє кореспондент ВВС Україна з Криму.

У відповідь було скликане екстрене засідання меджлісу. Але, за словами його голови Рефата Чубарова, остаточного рішення про те, як будуть поводитися кримські татари, прийнято не було.

"Я не знаю, як зупинити людей, які хочуть на мітинг 18 травня. Це те саме, що заборонити вам відвідувати свої святині", - сказав він.

Пан Чубаров повідомив, що завтра о 13.30 відбудеться ще одне засідання меджлісу, і там спробують ухвалити остаточне рішення. А перед тим - зустрінуться з російським омбудсменом Еллою Памфіловою, яка повідомила, що хоче "вислухати побажання, пропозиції та проблеми" кримських татар.

Джемілєв під питанням

За кілька днів до траурної дати все ще невідомо, чи дозволять приїхати до Криму лідеру кримських татар, депутату Верховної Ради України Мустафі Джемілєву. Його з 2 травня не пускають на батьківщину, як він каже, за чиєюсь "усною вказівкою".

Багато кримських татар, які зустрічали пана Джемілєва 3 травня на кримському кордоні, оштрафували за "прорив кордону" на суми від 3 до 12 тисяч гривень.

ФСБ провела обшук у будинку члену Меджлісу Алі Хамзіна, який відповідає за зв’язки представницького органу із світом. Він вважає це продовженням тиску на національний рух.

Голова Меджлісу Рефат Чубаров та його заступник Ахтем Чійгоз мають попередження від прокуратури Криму про "недопустимість екстремістської діяльності".