Чи спрацює Меморандум примирення?

Круглий стіл Копирайт изображения UNIAN
Image caption Ухвалення меморандуму ініціювали під час круглих столів національної єдності

Експерти скептично оцінюють ухвалений парламентом Меморандум порозуміння й миру та відзначають часткову здачу Партією регіонів своїх позицій.

Верховна Рада у вівторок ухвалила Постанову про Меморандум порозуміння й миру (№4904), що покликаний сприяти подоланню напруги у східних регіонах України.

За документ, в якому мешканцям сходу України мали показати чіткі плани децентралізації влади, проголосували Партія регіонів, "Батьківщина", "Удар", групи "Економічний розвиток" і "Європейський вибір".

Проте експерти сумніваються, що до закінчення президентської гонки можна очікувати конкретних кроків для його виконання.

Абстрактні поняття

За змістом меморандум можна поділити на кілька частин. У першій Верховна Рада називає вибори президента 25 травня запорукою миру та єдності. Голосуючи за цю постанову, Партія регіонів чітко показала, що визнає це волевиявлення.

Депутати подякували громадянам, які забезпечують захист прав та свобод й збереження конституційного ладу, без прямого посилання на антитерористичну операцію. Про її засудження, на чому раніше наполягав глава фракції ПР у парламенті Олександр Єфремов, в документі не йдеться.

Натомість меморандум передбачає, що силовики можуть повернутися на місця постійної дислокації після того, як озброєні люди залишать будівлі, вулиці та звільнять заручників.

Для тих, хто не скоїв тяжких злочинів, депутати пообіцяли ухвалити закон про недопущення кримінальної відповідальності.

Друга частина стосується конституційної реформи. Не вказуючи на конкретні норми, які будуть змінені в Конституції, депутати оголосили намір провести децентралізацію.

Для цього планують закріпити парламентсько-президентську республіку, додадуть повноважень та фінансування регіонам, а також проведуть реформу судової системи та правоохоронних органів.

Положення про скасування президентської вертикалі губернаторів у кінцевому варіанті меморандуму зникло.

Верховна Рада пообіцяла гарантувати не зовсім зрозумілий "статус" російської мови й ухвалити закон про місцеві референдуми, про що раніше просили обласні ради сходу України.

"Меморандум – це рамковий документ, в ньому не має бути чіткої конкретики, це його плюс. Поки немає суб’єкта, який його буде реалізовувати, про конкретику говорити складно", - заявив BBC Україна політолог Віктор Небоженко.

На його думку, зараз немає кому виконувати меморандум й до виборів не буде.

"Як тільки буде сформовано владу після виборів, як тільки серед сепаратистів виділиться фігура, яка контролюватиме процеси на Донбасі, цей меморандум з декларації може перетворитись на підґрунтя для перемовин", - вважає пан Небоженко.

Політичний експерт Михайло Погребинський вважає, що насправді влада відмовляється від децентралізації, а сам меморандум покликаний створити видимість поступок Києва регіонам для "західних вух".

"Меморандум вихолостили. Звідти прибрали майже всі принципові моменти, за винятком наміру ухвалити закон про місцеві референдуми. Реформу Конституції на основах децентралізації позбавили конкретики", - розповів BBC Україна пан Погребінський.

Компроміс Партії регіонів

Представники "Свободи" та КПУ відмовились підтримувати меморандум. Свободівці вже встигли назвати меморандум здачею національних інтересів Москві, натомість комуністам не сподобалась відсутність у ньому заклику припинити антитерористичну операцію.

"Для Москви він мав бути більш на користь сепаратистів, для радикалів він мав бути жорсткішим", - пояснює Віктор Небоженко.

Проте найпоказовішою експерти вважають позицію Партії регіонів.

"Партія регіонів підтримала такий вихолощений документ, хочу задати питання керівництву партії, чому вони це зробили? ПР себе хоронить безповоротно, це люди, у яких немає політичної свідомості, а тільки інтерес", - заявив BBC Україна Михайло Погребинський.

Він окремо звернув увагу, що регіонали навіть відмовились від вимоги припинити АТО на сході.

"ПР підтримала такі формулювання, адже не хочуть випасти з політичного процесу та опинитись на боці сепаратистів. Йде розподіл спадщини Януковича, і частина цієї еліти з Партії регіонів хоче лишитись в політиці", - вважає Віктор Небоженко.

Буксування конституційної реформи

Для децентралізації влади й виконання меморандуму парламент має ухвалити конституційну реформу, а це вимагає голосування на двох чергових сесіях Верховної Ради.

Якщо на нинішній сесії депутати проголосують поправки у першому читанні, то ухвалити зміни в цілому 300 голосами зможуть тільки восени. Це вже буде за новообраного президента, а у разі дострокових парламентських виборів - і нової Верховної Ради.

"Чекати якогось позитиву від меморандуму не варто. Наприклад, проект конституційної реформи мав бути представлена у парламенті до 15 травня. Але його ми не бачимо, а розробка проекту в Раді йде закрито та кулуарно", - розповів BBC Україна керівник центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

Він також здивований тим, що в меморандумі немає жодної конкретики щодо змін основного закону, а вказані тільки загальні фрази.

"Складається враження, що ухвалення конституційної реформи зривається", - зауважив пан Коліушко.

До завершення президентської гонки складно чекати, щоб Верховна Рада знайшла компроміс щодо змін до Конституції, адже це напряму стосується повноважень, які матиме майбутній глава держави.

Абстрактні формулювання меморандуму дають можливість переможцю президентських виборів та, можливо, новій конфігурації парламенту наповнити його своїм баченням конституційних змін.