Що таке Національна гвардія?

Нацгвардія Копирайт изображения vv.gov.ua

Національна гвардія України була створена спеціальним законом 13 березня 2014 року - після загострення ситуації в Криму. На сьогодні вже пройшли підготовку два батальйони добровольців Нацгвардії. Кореспондент Російської служби Бі-бі-сі Темур Кігурадзе спробував з’ясувати, чим є ця структура.

У Нацгвардії, за даними українських силовиків, може бути кілька десятків тисяч бійців. Один із батальйонів цього підрозділу вже бере участь в антитерористичній операції, яку проводить на Сході українська влада.

Служба в Нацгвардії починається в одному з багатьох вербувальних пунктів, розкиданих по всій країні. Вони зазвичай розташовані при військових частинах, де співробітники МВС пояснюють добровольцям умови служби та надають перелік необхідних для запису документів.

Двоє молодих хлопців стоять у черзі перед пунктом у центрі Києві, у них із собою - спортивні сумки. Максим і Володимир були готові виїхати в тренувальний табір Нацгвардії одразу з вербувального пункту, але, як з'ясувалося, повинні спершу пройти відбір.

Офіцер, який приймає добровольців, пояснює: треба пройти медичну комісію та обов’язкову перевірку на судимість.

Більше за те - автомата не дадуть не тільки раніше судимому, а й тим, хто має родичів з кримінальним минулим. У Нацгвардії запевняють, що краще перестрахуватися, ніж отримати проблеми у майбутньому.

Image caption Пункт прийому до Нацгвардії

"Треба буде - вбиватиму"

Максиму - 25 років, він зубний технік за професією, але каже, що поки не має роботи, вирішив послужити на благо країни.

"Я вмію робити дві речі: рвати зуби і служити в армії, тому вибір невеликий. Навіщо просто так дома сидіти", - каже Максим. При цьому запевняє, що платня для нього у цьому випадку не грає великої ролі. Заробіток гвардійця справді невеликий – близько 2000 гривень на місяць.

Другу Максима, Володимиру, 26 років, він за фахом юрист і нещодавно отримав пропозицію нової роботи. Попри це, Володимир готовий іти служити.

Термін відрядження гвардійців у зону конфлікту офіційно не повинен перевищувати трьох місяців. Але офіцер, який приймає документи від добровольців, відверто попереджає – у нинішній ситуації три місяці на Сході можуть розтягнутися на невизначений термін.

"Слово патріотизм вже стало зужитим, але в нашому випадку йдеться саме про це. Все, що зараз там відбувається (на півдні та сході України. - Ред.), просто не може тривати безкінечно. Із цим щось треба робити", - каже Володимир.

За словами співробітників вербувального центру, середній вік добровольців, які записуються в лави Нацгвардії, складає 30 років. Максимально допустимий вік – 45. Як і в армію, у Нацгвардію набирають з 18 років, тут можуть служити і жінки.

У черзі на вербувальному пункті разом із молодими хлопцями стоїть Віктор Шелест. Віктор – бізнесмен, до кризи на Сході він займався постачанням меблів у Донецьк, зараз бізнес простоює.

"Піду захищати свої бізнес-інтереси", - сміється він.

Пан Шелест уже здав необхідні документи і очікує на медичну комісію. За його словами, Національна гвардія вигідно відрізняється від регулярної армії тим, що в ній служать добровольці, у яких мотивація вища, аніж у призовників.

"У багатьох солдатів (Збройних сил) не вистачає волі та рішучості до кінця виконувати наказ. Стріляти у терористів, коли це потрібно. У мене з цим проблем немає, треба буде - вбиватиму за свою країну", - каже Віктор.

Бізнесмен сподівається, що його майбутні командири будуть такими ж рішучими, як і він.

Копирайт изображения vv.gov.ua

Навчання

Якщо Віктор Шелест та інші добровольці Нацгвардії пройдуть усі перевірки та комісії, вони потраплять у тренувальний табір, розташований неподалік від Києва.

Тут протягом місяця триватиме їхня бойова підготовка. Новачків учать або нагадують, як поводитися зі зброєю, відпрацьовують тактичні дії.

Начальник штабу батальйону Національної гвардії Андрій Івченко стверджує, що умови на навчаннях максимально наближені до бойових.

"Ми навчаємо бійців таким чином, щоб вони розуміли, в яких умовах їм доведеться працювати у містах майбутньої дислокації, все в традиціях козацького духу", - каже пан Івченко.

Бійці з другого батальйону Нацгвардії вже майже завершили підготовку, а вже за кілька днів їх відправлять на бойові завдання. Куди конкретно, командування не каже, але зрозуміло, що напрямок східний.

Добровольці не дуже доброзичливі до журналістів і забороняють знімати їхні обличчя. Один із них каже, що таке ставлення від того, що багато бійців підрозділу – вихідці з Донецької та Луганської областей. На Сході у них лишились сім’ї, за безпеку яких вони дуже переживають.

Біля входу в навчальний центр стоїть 26-річний Олександр. Він щойно прийняв військову присягу і прощається з сім'єю. Його батько виглядає спокійним, каже, що підозрював про рішення сина, хоч і не до кінця його схвалює:

"Бачите, я прийшов один, без мами Олександра. Вона б тут билася у сльозах. Такий от подарунок він мені зробив на 57-річчя. Та що робити, я розумію, що його рішення правильне. З цією країною треба розбиратися по-справжньому".

Сам Олександр до цього ніколи не служив, але каже, що у нього непогана спортивна підготовка і він захоплюється страйкболом – військовою грою, у якій застосовують пневматичну зброю.

"Я подивився на своїх друзів і знайомих - усі сидять вдома, ніхто нічого не робить. А для мене сидіти на одному місці і дивитися новини по телевізору - це значно гірше, ніж служити тут", - каже хлопець.

"Не підготовка, а сміх"

Утім, з Олександром згодні не всі. Перед навчальною частиною можна було помітити групу людей з українською символікою на одязі. Це активісти Майдану, які досі живуть у наметах в центрі Києва.

Один із майданівців, Ярослав Лавров, каже, що вони прийшли відраджувати декого зі своїх активістів від служби.

"Навіщо вони сюди прийшли? Щоб їх відвезли на Схід і кинули там без наказів, без нормальної зброї, як робили до цього? Яка тут підготовка? Це просто сміх, а хлопці загинуть даремно, заради інтересів якихось політиканів", - емоційно пояснює Ярослав.

Підготовку гвардійців критикують і багато українських політиків та аналітиків. Зокрема, висловлювалася думка, що місячного вишколу аж ніяк не достатньо для відправлення добровольців в "гарячі точки".

Рішення про створення Національної гвардії було вимушеним, каже український військовий експерт Сергій Згурець. У розмові з Російською службою Бі-бі-сі експерт зазначив, що її створення було значною мірою обумовлене різким падінням довіри до силовиків Донецької та Луганської областей, які часто саботували накази центральної влади.

"Справді, у багатьох бійців бракує досвіду, часто їм доводиться отримувати його вже на місцях, в зоні бойових дій. На жаль, ситуація в країні така, що владі особливо вибирати і чекати не доводиться, інакше країна просто розвалиться на частини", - каже він.

Цінність Національної гвардії в тому, що її можна застосовувати там, куди, за українськими законами, не можна вводити Збройні сили, оскільки Київ досі не оголосив військового стану в країні, вважає Сергій Згурець.

Він же додає, що Нацгвардія не відчуває проблем з бойовою технікою, однак існують труднощі з амуніцією і засобами персонального захисту, які можна розв'язати.

Рішення створити Національну гвардію було не зовсім правильним, вважає інший військовий аналітик Микола Сунгуровський. На його думку, в структурі, куди пішли добровольцями сотні активістів Євромайдану, є велика проблема: їхніми командирами стали офіцери МВС, які раніше розганяли мітинги та протидіяли майданівцям.

"Це призводить до низки ситуацій, яких цілком можна було уникнути, якби це рішення було більш продуманим", - вважає аналітик. Водночас Микола Сунгуровський зазначає, що створення Національної гвардії - наслідок занепаду в інших силових структурах України.

"Потенціал сектору безпеки країни за останні чотири роки був сильно підірваний. Підірваний тими "реформами", які проводив режим Януковича і які насправді були комерційним проектом із перерозподілу земель, техніки і майна", - заявив аналітик.