Чи існує братерство народів?

Копирайт изображения Unian
Image caption Арка "Дружби народів" у Києві символізує перш за все дружбу між Україною та Росією

На цьому тижні Всеросійський центр вивчення суспільної думки провів опитування на цікаву тему: чи є у росіян братні народи.

Рівно три чверті респондентів висловили впевненість, що такі є. Ця точка зору більш поширена серед літніх громадян (79%), але близька і молоді (67 %).

Серед народів, яких росіяни вважають братами, лідирують білоруси (70%) і українці (66%). Далі з величезним відривом ідуть казахи (14%), татари і вірмени (по 7%) і серби (5%).

Складніше йде справа з визначенням, що саме робить народи братніми. Кожен третій назвав територіальне сусідство. Досить дивна теза, якщо замислитися. Якраз між сусідами в основному і виникають війни.

24% вказали на спільну релігію, 19% на історичні корені, на економіку - всього один відсоток.

20% заявили, що ніякого братства немає, один відсоток - що всі люди брати. По-моєму, найправильніша позиція. Усі - значить, ніхто. Не брати, але й не вороги.

Раціоналізм і емоції

А чи існує братерство між народами?

Якби вживалися більш стримані слова, скажімо, "близькість" або "добросусідство", питань би не було.

Те, що між деякими народами особливі відносини - безсумнівно.

Зрозуміло, що росіянам білоруси та українці ближчі, ніж австралійці.

Так само існує поняття "англосаксонський світ". Під час фолклендського конфлікту США, не замислюючись, стали на бік Британії, хоча з Аргентиною їх теж пов'язував союз в рамках Організації американських держав.

Але навіть найтісніші історичні, мовні, господарські, ментальні зв'язки не передбачають беззастережного братерства.

Маловідомий, але примітний факт: до 1930-х років американські штаби зберігали і час від часу оновлювали плани військових дій проти Канади. Всі розуміли, що припущення абсурдне, але нехай будуть про всяк випадок! Дружба дружбою, а тютюнець нарізно. Довіряй, але перевіряй.

Термін "братерство" виник в радянську епоху і застосовувався до народів СРСР і соціалістичних країн. Але там були не рівноправні відносини, а панування і підпорядкування.

Для початку непогано б запитати: а чи вважають інші народи своїми братами нас? А то може вийти, як у відомому жарті того ж часу: "ми вас навчимо батьківщину любити!".

Я вже писав, як мій московський знайомий в телефонній розмові посварився з київським приятелем через поточні події.

"Ти не думай, ми нічого проти українців не маємо, - сказав москвич. - Ми взагалі вважаємо, що ми один народ".

"Ось це нам і не подобається!" - відповів киянин.

І що тепер? Побити горшки, забрати свої іграшки і не розмовляти? А не можна підтримувати просто нормальні стосунки, без братства?

Тримати дистанцію

Найбільші коливання у відносинах - або дружба не розлий вода, або бійка - спостерігаються у дітей та підлітків. Вони поки логічно мислити не навчилися.

У середині 1990-х років я працював спостерігачем ООН в Сараєво. Дізнавшись, що я з Росії, боснійські серби негайно взялися обурюватися Єльциним: чому він Заходу ядерною війною не пригрозить?

Думка, з якого дива Росія має, вдруге за останні сто років, жертвувати собою заради сербів, не приходила їм у голову. Ми ж ваші брати!

З такими "братами", знаєте, ворогів не треба.

Вживання до місця і не до місця цього слова нагадує звичку деяких людей з дня весілля кликати батьків чоловіка "мамою" і "татом".

Ось я 30 з гаком років, маючи прекрасні стосунки, звертаюся до тещі на "Ви" та по імені й по-батькові. Нічого дертися на емоційну висоту і рвати на грудях сорочку.

Найсильніше сваряться з близькими. Від сторонніх нічого особливого й не чекають.

"На кузові вантажівки, що йде на станцію, я прочитав пораду: тримати дистанцію".

Не треба тільки впадати в іншу крайність: раз ніхто нікому не брат, значить, всі один одному вороги. Ні, розумієш, і не може бути у Росії союзників, тільки власна армія і флот!

Можуть бути й союзники, і надійні друзі, якщо будувати відносини не на емоціях, а на повазі, взаємній вигоді і свободі.

Про братерство починають говорити, коли хочуть або командувати, і щоб тебе при цьому не тільки слухалися, а й любили, або сидіти у когось на шиї.

Як на мене, краще мати прагматичних передбачуваних партнерів. Нікому особливо не розкривати обійми, і ні з ким по можливості не сваритися. Не обіцяти і не чекати зайвого. Тоді не доведеться й ображатися.

Втім, як показало опитування, я - раціональний сухар, нездатний зрозуміти широку російську душу.