Україна готується підписати угоду з ЄС у Брюсселі

Копирайт изображения AFP
Image caption Петро Порошенко підпише угоду про асоціацію України та ЄС

27 червня під час саміту ЄС у Брюсселі Україна та Євросоюз остаточно підпишуть Угоду про асоціацію та вільну торгівлю. Під час цього ж надзвичайно насиченого саміту лідери країн ЄС мають ухвалити низку рішень, частина із яких також пов’язані із Україною, чи можуть вплинути на її майбутнє.

Згідно із порядком денним саміту, Угоду про асоціацію із Україною, а також подібні угоди із Грузією та Молдовою підпишуть зранку.

За збігом обставин, усі три країни мають проблеми із так званими територіями із невизначеним статусом.

Для Молдови від початку 1990-х це - Придністров’я, для Грузії – від 2008 року це Абхазія та Південна Осетія, для України – від березня цього року - анексований Росією Крим.

Саме відмова попереднього українського президента Віктора Януковича від підписання Угоди про асоціацію з ЄС наприкінці листопада минулого року стала причиною початку перших масових акцій протесту в Києві, які згодом призвели до зміни влади в Україні.

Підписати угоду з українського боку має президент Петро Порошенко, обраний на цю посаду місяць тому. Він також має виступити перед лідерами країн-членів ЄС.

Інформація і санкції

Згідно з інформацією, поширеною командою президента Порошенка, лідери ЄС можуть ухвалити рішення про застосування додаткових санкцій проти Росії.

Очікується, що предметний розгляд порядку денного саміту має розпочатися після виступу українського президента, і першим питанням має стати розгляд кризи в Україні та вплив Росії на цю кризу.

"Прогрес (у врегулюванні кризи в Україні - Ред.) зараз не настільки очевидний, як хотілося б. Ми будемо говорити про те, наскільки далеко нам слід піти в питанні санкцій і наскільки значний прогрес буде досягнутий в найближчі години", - цитує Reuters виступ канцлера Німеччини Ангели Меркель на зустрічі з керівництвом Європейської народної партії 26 червня.

Вільна торгівля з ЄС: Росія проти

Попри те, що напередодні остаточного підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, більша увага прикута до політичних питань, Петро Порошенко ставитиме свій підпис під економічною частиною угоди, що передбачає створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Image caption Через відмову підписати угоду із ЄС попередній президент Янукович поплатився своєю посадою

Політичну частину угоди підписали 21 березня у Брюсселі. З українського боку свій підпис поставив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. (Втім, для особливого українського випадку до угоди буде додано ще одну підписну сторінку, на якій підпис президента стоятиме під самим текстом угоди та заключним актом).

Передбачається, що угода про зону вільної торгівлі почне діяти одразу після її ратифікації українським парламентом, тобто ще до того, як всі 28 країн ЄС також ратифікують угоду.

У Росії не припиняють критикувати підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Україна втратить переваги в рамках зони вільної торгівлі СНД.

А радник російського президента Сергій Глазьєв назвав Угоду про асоціацію між Україною та ЄС "найбільшою у сучасній історії політичною авантюрою".

Натомість у ЄС та Україні вважають, що підписання угоди не тільки відкриє для українських виробників можливість постачати більше товарів на європейський ринок, але й означатиме перехід до іншої моделі ведення бізнесу та застосування європейських стандартів виробництва та якості.

Що ж до побоювань Росії, то, як заявив український прем’єр Арсеній Яценюк під час останнього засідання уряду, Україна готова провести публічні технічні консультації із Росією щодо цього питання.

Очікується, що тристоронні консультації у форматі ЄС-Україна-Росія з питання втілення Угоди про асоціацію та вільну торгівлю між ЄС та Україною мають відбутися також у Брюсселі 11 липня під патронатом єврокомісара з питань торгівлі.

Енергетика

Ще одним великим питанням у порядку денному брюссельського саміту – нагальні кроки до зміцнення енергетичної безпеки.

Гостроти цьому питанню надає і черговий україно-російський газовий конфлікт, який поки що вилився у припинення постачання російського газу до України, і встановлені самим ЄС цілі і нормативи екологічної політики.

Німеччина наполягає на дотриманні амбітного плану зі скорочення використання палива, яке призводить до більших викидів вуглецю у повітря і нарощування використання відновлюваних джерел енергії.

Натомість група країн Східної Європи на чолі із Польщею вважають, що заради меншої залежності від російського газу, можна було б повернутися до розробки вугілля та сланцевого газу.

Учасники саміту також обговорять запропоновану Польщею ідею створення Енергетичного союзу, що має зміцнити енергетичну безпеку ЄС, а також ухвалять рішення щодо більш термінових потреб, зокрема і пов’язаних із можливими проблемами у постачанні газу.

Вибори керівника Єврокомісії

Крім того, саме на цьому саміті, як очікується, лідери ЄС також мають назвати свого кандидата на посаду голови Єврокомісії, який замінить Жозе Мануеля Баррозу.

Більшість оглядачів вважають, що посаду голови Європейської комісії отримає екс-прем'єр Люксембургу Жан-Клод Юнкер, якого, передусім, підтримує Німеччина.

Проте цю кандидатуру категорично не підтримує британський прем’єр Девід Кемерон, який ще наприкінці травня на неформальній зустрічі лідерів начебто заявив, що таке призначення підвищить ризики виходу Британії із ЄС.

Якщо інші лідери 27 країн ЄС не захочуть говорити про можливі альтернативи пану Юнкеру, британський прем'єр може вимагати голосування з цього питання, аби прояснити особисту позицію кожного європейського лідера.

Очікується також, що під час саміту у Брюсселі Європейська Рада має привітати Литву із приєднанням до зони євро, а також надати Албанії статус кандидата у члени ЄС.