Воєнний стан чи АТО: як назвати ситуацію на Донбасі?

Краматорськ
Image caption Прихильники запровадження воєнного стану на Донбасі кажуть, що треба називати речі своїми іменами: там триває повноцінна війна

Рішення президента Петра Порошенка перервати десятиденне перемир’я з сепаратистами неоднозначно сприйняли у середовищі парламентської коаліції.

Ні, у тому, що відновлювати бойові дії на Донбасі потрібно, не сумнівався ніхто з соратників глави держави. Інша річ, що частина парламентського тилу влади виявилася розчарованою рішенням президента не запроваджувати на сході України воєнний стан.

Більше того, у парламенті можуть ініціювати звернення до Петра Порошенка з проханням подати до Ради на затвердження відповідний указ.

Прихильники і противники запровадження воєнного стану мають цілком раціональні аргументи на захист своєї точки зору.

Однак після спілкування з представниками обох таборів залишається враження, що, окрім прагнення додати діям української влади на Сході ефективності, і одні, й інші пам'ятають про політичні наслідки будь-якого з президентських рішень для себе та своїх політсил.

АТО достатньо?

Антитерористична операція (АТО), яка розпочалася на сході України 13 квітня, проводиться на підставі закону про боротьбу з тероризмом, підписаного ще президентом Леонідом Кучмою.

Навесні у ЗМІ лунали голоси експертів, які закликали в.о. президента Олександра Турчинова видати указ про запровадження на Донеччині та Луганщині воєнного стану, проте тоді влада на це не пішла.

Норми законодавства України забороняють проведення президентських виборів в умовах воєнного стану, а обрання глави держави було для влади стратегічно важливим питанням.

Попервах проблемою влади було те, що закон про боротьбу з тероризмом в Україні, яка, за великим рахунком, ніколи не стикалася з цим явищем, розробили на підставі теоретичних умовиводів, розповідає ВВС Україна депутат від фракції "Батьківщина" Андрій Сенченко.

Відповідно, там були прописані досить обмежені можливості застосування, приміром, Збройних Сил чи прикордонної служби у ході АТО.

Лише пізніше сам Сенченко на підставі першого бойового досвіду, що його Україна отримала на Донбасі, вніс до парламенту проект змін до закону про боротьбу з тероризмом.

На початку червня вже новообраний президент Порошенко підписав ухвалений парламентом закон, який суттєво деталізував поняття АТО, знімав раніші обмеження на використання силових органів, а також дозволяв "обмежувати права та свободи громадян" у ході операції.

Зараз Сергій Каплін з УДАРу запевняє ВВС Україна: чинної редакції закону абсолютно достатньо для того, щоб ефективно вирішувати проблеми на Сході без запровадження воєнного стану. І додає: треба буде "доприйняти" додаткові зміни до закону про боротьбу з тероризмом – парламент це зробить.

Хто головний

Однак з ним не погоджується сам автор останніх змін до цього закону.

"Те, що відбувається (на Донбасі – Ред.), не вписується в поняття АТО. Якщо на початку це можна було розцінювати як (діяльність – Ред.) окремих нечисленних терористичних груп, а потім це перейшло в серію терактів, то зараз, коли така кількість найманців з сусідньої держави перекинута на нашу територію, коли вони отримали в руки важке озброєння – це вже не тероризм, це вже війна", - каже Андрій Сенченко.

І тут на перший план виходять правові відмінності між режимами АТО та воєнного стану.

Принципова різниця – хто керує силовими діями. Антитерористичною операцією командує Антитерористичний центр (АТЦ), який діє в структурі СБУ. Натомість під час воєнного стану кермо перебуває в руках військових.

"СБУ за визначенням не розрахована на подібні дії. Вони – спеціалісти, коли треба зачистити будівлі, звільнити захоплений літак чи щось подібне. А тут інша специфіка", - каже Сенченко.

"Василь Крутов (керівник АТЦ – Ред.) просто не вміє керувати десятитисячними військами", - додає Юрій Сиротюк з фракції "Свобода".

Натомість, кажуть ті, хто вважають за доцільне введення воєнного стану, війну мають вести військові: потрібно створити Ставку Верховного Головнокомандувача, до командування треба залучати Генштаб Міністерства оборони.

Звичайно, це потребуватиме часу для переформатування самої системи управління бойовими діями на Сході. У Раді нацбезпеки і оборони, яка за законодавством уповноважена подавати президентові пропозицію ввести воєнний стан, це називають вагомим фактором ризику.

Копирайт изображения AFP
Image caption У провладних фракціях парламенту немає єдиної думки щодо доцільності вводу воєнного стану

"Якщо ми впроваджуватимемо воєнний стан, це повністю змінить структуру управління, логіку управління операцією, яка проводиться. І насправді для ефективності проведення цієї операції це буде неприпустима пауза", - сказав напередодні в ефірі каналу ІСТV секретар Радбезу Андрій Парубій.

"У період проведення АТО парламентом надано всі необхідні повноваження та дозволи, щоб ми могли це провести ефективно", - додав він.

Військове командування

Депутати, які виступають за введення воєнного стану, кажуть, що цей режим дозволить сформувати на територіях, на яких ведуться бойові дії, ефективнішу місцеву владу, адже під час АТО в управлінському плані ці території продовжують жити "мирним" життям.

"Паралельно з цивільною владою там діють міліція, СБУ, армія, Нацгвардія, територіальна самооборона", - каже Андрій Сенченко. Але координація між ними усіма, продовжує він, недостатня.

Військове командування, передбачене законом про правовий режим воєнного стану режиму, підпорядкувало б собі інші збройні формування на цих територіях та мало б повноваження регламентувати життя цивільних – наприклад, ввівши комендантську годину чи трудову повинність.

Від цього порядку на східних землях стало б більше, припускають депутати, які виступають за запровадження воєнного стану.

З цим не погоджується Віктор Чумак з УДАРу.

З воєнно-організаційної точки зору воєнний стан абсолютно нічого не додасть для управління цією територією. Думаєте, питання вирішиться, якщо поставити толкового полковника командувати Донецькою областю? Жодних питань це не вирішить. Це, навпаки, зажене ситуацію в глухий кут", - сказав він ВВС Україна.

Вимовити "війна" вголос

У стінах парламенту можна почути і про психологічні аспекти запровадження воєнного стану.

"(Якщо воєнний стан буде запроваджено – Ред.), люди розумітимуть, що це вже – не якісь терористи, а справжня війна. І що суспільство повинно жити за принципом "Все для фронту, все для перемоги!", - каже ВВС Україна Андрій Іллєнко з фракції "Свобода".

Він нарікає, що органи центральної влади, зокрема Міністерство оборони, у закупівлі товарів для військових витрачають купу часу на тендери, оформлення різноманітних узгоджень, у той час, як саме офіційне визнання того факту, що Україна веде війну, значно пришвидшило б їхню роботу.

Віктор Чумак, навпаки, наполягає, що визнання того, що Україна веде війну, вкрай небажане.

"З ідеологічної точки зору воєнний стан лягає на руку Москві. Припустімо, ми визнаємо, що у нас ведеться війна. А оскільки (формально – Ред.) Росія не бере в ній участі, значить, вони почнуть трубити, що це – війна громадянська, і там ніякі не терористи, а ополченці", - каже він.

Річ у виборах?

Чому президент не видає указу про запровадження воєнного стану? Прихильники такого розвитку подій радять звернутися з цим питанням до самого Петра Порошенка: він напевно має кращий доступ до актуальної інформації, ніж будь-хто зі співрозмовників ВВС Україна.

Не виключають вони і те, що введення воєнного стану отримає "погану пресу" на Заході.

Однак при цьому обережно припускають, що поведінка глави держави має, в тому числі, і чисто політичні мотиви.

"Що таке воєнний стан? Це означає персональну відповідальність президента як Верховного Головнокомандувача. А Порошенко уникає цієї відповідальності, бо (у нинішній ситуації – Ред.) може говорити про доброго царя і погану Раду чи доброго царя і поганих генералів", - каже Юрій Сиротюк.

Копирайт изображения AFP
Image caption Указ про введення воєнного стану за українським законодавством видає президент. Протягом двох днів його має затвердити Верховна Рада.

У фракції УДАР необхідність заміни АТО на воєнний стан заперечують і кажуть, що інтрига насправді – у неготовності деяких сил до дострокових парламентських виборів, оголосити які під час дії воєнного стану неможливо.

"Ті, хто зараз кричать про воєнний стан, хочуть відтермінувати парламентські вибори. На жаль, серед них є і представники наших вчорашніх, сьогоднішніх і, сподіваюсь, завтрашніх соратників по демократичному табору", - каже Сергій Каплін.

Соратники на такі слова ображаються і кажуть, що до виборів готові.

"Воєнний стан можна запровадити на два-три тижні, на місяць. Нічого страшного, що вибори відбудуться не у вересні, а, скажімо, у жовтні чи листопаді", - вважає Андрій Павловський з "Батьківщини".

Зрештою, додає Юрій Сиротюк, можна змінити закон про воєнний стан і дозволити проводити в його умовах позачергові парламентські вибори.

У будь-якому разі, підсумовують співрозмовники ВВС Україна, політичний процес у Києві тісно переплівся з процесом ведення бойових дій на Сході, і те, у якій формі вони продовжаться, нині залежить від надто великої кількості чинників.