Чи може Україна стати основним союзником США поза НАТО?

Клімкін Копирайт изображения Getty
Image caption Це перший візит Павла Клімкіна до США на посаді міністра закордонних справ України

Україна зробить все можливе, аби запобігти замороженню конфлікту на сході, на кшталт Придністров'я, і рішуче діятиме, аби Донецьк і Луганськ і надалі були в межах єдиної демократичної України, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час візиту до Вашингтона.

У США нині точаться дискусії про те, якою має бути допомога США Україні і чи повинна вона включати військову складову.

Серед іншого, обговорюють надання Україні статусу основного союзника США поза НАТО.

Ні - позаблоковості

У вівторок глава МЗС України провів переговори з держсекретарем США Джоном Керрі та іншими чільними американськими посадовцями.

У своєму виступі пан Клімкін наголосив, що Україна наразі потребує як фінансової допомоги Заходу, так і допомоги в реформуванні сил безпеки.

"Проти нас йде неоголошена війна, нас карають за європейський вибір, за те, що ми маємо чітке розуміння майбутнього, - це об'єднана демократична Україна. Ми готові заплатити за це", - наголосив пан Клімкін.

Наразі допомога США Україні, зокрема, включає санкції проти Росії, набори першої меддопомоги та нелетальну допомогу.

Пан Клімкін відкинув пропозиції відносно можливої "фінляндізації" України і існування будь-якого позаблокового устрою. Дебати про такий статус тривають у Вашингтоні, як відзначив під час зустрічі з українським міністром колишній координатор держдепартаменту з країн СНД за адміністрації Біла Клінтона Стівен Сестанович.

Можливий новий статус

20 липня до Конгресу США внесли акт 2277 під назвою Russian Aggression Prevention Act 2014 (Акт про запобігання агресії Росії). Згідно з документом, пропонується визнати Україну основним союзником країни поза НАТО. Йдеться також про надання такого статусу Грузії та Молдові.

Раніше президент України Петро Порошенко говорив про таку можливість.

"Це необхідно для того, щоб тимчасово забезпечити Україну життєво необхідними ресурсами та гарантувати безпеку, яку НАТО пропонує державам-членам", – пояснила одна з авторів законопроекту Мерсі Каптур.

Законопроект також передбачає передачу Україні даних розвідки США, зокрема, щодо переміщення російської армії територіями Росії і України, розширює можливості співпраці між Україною і США у військовій сфері, включаючи навчання, консультації, а також можливість для України отримувати від США озброєння і спецтехніку, які не призначені для експорту або отримання яких ускладнено законодавством США для третіх країн.

Ігор Козак, військовий експерт, офіцер НАТО у відставці, громадській діяч з Канади, в інтерв'ю BBC Україна наголосив, що українська діаспора у США і Канаді вже певний час намагалася лобіювати це питання у Вашингтоні, а також в Києві.

"По-перше, цей статус суттєво відрізняється від членства в НАТО. Тут важлива, насамперед, політична складова. Коли США надають такий статус, це чіткий сигнал різним американським установам, фінансовим інституціям, що США мають високий рівень довіри до даної країни. Другий аспект: питання надання США розвідданих, тренувань, постачання збої - все це має адміністративні перешкоди. У разі отримання нового статусу, в цих питаннях можуть бути зняті обмеження. Так США працюють з Ізраїлем, Японією, іншими союзниками такого рівня", - пояснює він.

Наразі статус основного союзника США поза НАТО (Major Non-NATO Ally) мають 15 країн. Цей формат виник у 1989 році, коли першими "головними союзниками" США поза НАТО стали Австралія, Єгипет, Ізраїль, Південна Корея і Японія. Пізніше до них приєдналися Марокко, Кувейт, Таїланд, Пакистан.

За час президентства Барака Обами статус головного союзника США поза альянсом набув Афганістан.

Експерти розділені

Після анексії Росією Криму і військових дій на сході України у Вашингтоні точилися дебати щодо підтримки Києва – з одного боку, в американському політикумі лунає думка, що Білий дім має допомагати Україні лише з реформами, не вдаючись до військової допомоги. Побоюючись за економічне майбутнє, власники деяких компаній наполягали на відкладенні жорстких санкцій щодо російської економіки.

Конгрес, який зазвичай більш активний у підтримці України та інших пострадянських держав, дорікав адміністрації Барака Обами через нерішучість.

Деякі експерти у Вашингтоні вважають, що саме США має належати більша ініціатива у стриманні політики Володимира Путіна щодо України. Про це наголосила під час виступу в Атлантичній раді колишня помічник держсекретаря, американка українського походження Пола Добрянскі:

"Російська політика останнім часом не відповідає західним цінностям, цінностям міжнародної безпеки і є ворожою західним інтересам. Десятиріччями НАТО і Захід в цілому намагалися інтегрувати Росію до західного світу. Втім Путін піддав сумніву чинну міжнародну систему і цінності. Настав час діяти рішуче і вирішити, що ми маємо робити. Криза і ескалація ситуації в Україні започатковані Росією".

Водночас інші експерти, серед яких і колишній радник президента США Джорджа Буша з російських питань у Раді національної безпеки Том Грем, критично ставляться до ініціатив Києва щодо активного зближення з НАТО.

У своїй останній статті Том Грем відзначає: "Незважаючи на жорсткі санкції, Москва продовжить дестабілізувати ситуацію в Україні доти, доки не будуть ухвалені кроки із захисту того, що Москва вважає своїми життєвими інтересами. Київ має рахуватися з позицією Москви і не повинен кидатися в обійми Заходу".

Експерт вважає, що більш дієвою допомогою Києву з боку США буде не військова, а допомога з відновлення економіки, проведення політичних реформ, створення професійної армії і поліції.

Попри заяви України та США, Москва категорично спростовує будь-яку причетність до конфлікту на сході України.