Арсеній Яценюк: другий акт прем’єри

Яценюк Копирайт изображения Reuters

У четвер, 24 липня, було перегорнуто одну з найабсурдніших сторінок в історії вітчизняного уряду: впродовж тижня ніхто не міг достеменно сказати, хто керує Кабінетом міністрів України.

Такий стан протривав до 31 липня, коли Верховна Рада не підтримала його відставку.

ВВС Україна пропонує своє досьє на нового-старого прем’єр-міністра України.

Чернівці

Арсеній Яценюк народився 22 травня 1974 року в Чернівцях у родині викладачів. Там же він закінчує школу та здобуває дві вищі освіти.

У 1996 році він отримує диплом юриста у Чернівецькому національному університеті імені Федьковича, у 2001-му – диплом економіста у Чернівецькому торгово-економічному інституті Київського національного торговельно-економічного університету.

Ще в студентські роки, у 1992 році, Арсеній Яценюк відкриває свій перший бізнес – стає президентом юридичної фірми "ЮрЕк ЛТД".

У 1998 році пан Яценюк переїжджає до Києва, на роботу до банку "Аваль". Тут він працює три роки: консультантом кредитного відділу, радником голови правління, а останні кілька місяців – заступником голови правління банку.

Восени 2001 року починається політична кар’єра Арсенія Яценюка: його призначають міністром економіки Автономної Республіки Крим в уряді представника партії "Трудова Україна" Валерія Горбатова.

Крим-Нацбанк-Одеса

У Криму пан Яценюк працює до січня 2003-го, коли його призначають першим заступником іншого вихідця з "Трудової України" - тогочасного голови Національного банку України Сергія Тігіпка.

У липні 2004 року, коли пана Тігіпка призначили керівником виборчого штабу кандидата в президенти Віктора Януковича, саме його перший заступник став главою НБУ.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Арсеній Яценюк - один з небагатьох українських політиків, які вільно володіють англійською мовою

Справжній шторм цій консервативній фінансовій установі довелося пережити наприкінці 2004 року, під час Помаранчевої революції. Українці, налякані чутками про скорий фінансовий колапс, кинулися знімати депозити і спустошувати обмінні пункти.

Саме Яценюкові приписують авторство постанови "Про тимчасові заходи щодо діяльності банків" від 30 листопада 2004 року. Нею, зокрема, заборонялося достроково розривати депозитні договори, обмежувалися максимальні суми зняття готівки з банкоматів та покупки валюти.

Спостерігачі відзначали, що саме політика Нацбанку відіграла ключову роль у збереженні відносної фінансової стабільності в Україні під час та після Помаранчевої революції.

Після інавгурації президента Ющенка Арсеній Яценюк подає у відставку, і його призначають заступником голови Одеської ОДА Василя Цушка. Подейкували, що чільники нової влади з підозрою ставилися до Яценюка, який "не стояв на Майдані".

Сам Яценюк про одеський період своєї біографії пізніше згадував з іронією: "До Одеси було заслано трьох: Пушкіна, Жукова і Яценюка".

Саме в Одесі його застав перший великий розкол "помаранчевої команди". Після відставки прем’єра Юлії Тимошенко уряд очолює Юрій Єхануров, який, за визнанням пана Яценюка, сам запропонував йому місце міністра економіки у своєму кабінеті. Яценюк знову переїздить до Києва: цього разу - надовго.

Кабмін-Банкова-парламент

На посаді міністра економіки Арсеній Яценюк працює з вересня 2005 року по серпень 2006 року, коли після підписання Універсалу національної єдності прем’єр-міністром стає Віктор Янукович.

Тут головним полем його діяльності були переговори з вступу України до Світової організації торгівлі.

Уже наприкінці вересня 2006 року стає очевидною криза у стосунках між президентом Ющенком та Кабміном Януковича. У цій ситуації Віктор Ющенко проводить радикальну зміну своєї команди: замість "м’якого" Олега Рибачука на пост глави Секретаріату президента приходить технократична команда Віктора Балоги.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Серед "рекордів" Яценюка - те, що він став наймолодшим спікером українського парламенту

Арсеній Яценюк у цій команді посідає місце першого заступника глави секретаріату та представника президента в Кабміні. Не в останню чергу завдяки його зусиллям президентові вдається чинити спротив планам формування в парламенті конституційної більшості Віктора Януковича.

У цей період преса називає його одним з фаворитів президента Ющенка, а в кулуарах політикуму говорять про високу ймовірність того, що Яценюк очолить або партію "Наша Україна", або новий пропрезидентський проект.

У березні 2007 року президент подає його кандидатуру на пост міністра закордонних справ. У парламенті, критично налаштованому щодо Віктора Ющенка, Арсеній Яценюк здобуває 416 голосів на свою підтримку і стає наймолодшим главою МЗС в історії України.

Він разом з тодішнім главою Міноборони Анатолієм Гриценком стає одним з двох членів Кабміну, які підтримали квітневе рішення Віктора Ющенка про розпуск парламенту.

На позачергових виборах Верховної Ради у вересні 2007 року він обіймає третю позицію у списку пропрезидентського блоку "Наша Україна – Народна самооборона". На післявиборчій зустрічі з фракцією НУНС Віктор Ющенко переконує депутатів підтримати саме кандидатуру Яценюка на пост спікера парламенту.

4 грудня 2007 року за нього у повному складі голосують депутати коаліційних фракцій БЮТ та НУНС - 227 парламентарів.

"Проти всіх"

Парламент з настільки непевною більшістю функціонував дуже проблемно: робота Ради часто блокувалася представниками найбільшої фракції Партії регіонів, і уряд Юлії Тимошенко, яка увійшла у політичний конфлікт з Віктором Ющенком, не мав стабільної більшості.

Саме під час спікерства Яценюка на робочі місця депутатів вмонтували систему сенсорної кнопки, яка, на його думку, мала забезпечити особисте голосування парламентарів. Утім, ця система так і не запрацювала, а для представників Партії регіонів її монтаж згодом став приводом для звинувачень екс-спікера у нецільовому використанні коштів держбюджету.

У листопаді 2008 року Арсенія Яценюка відправляють у відставку з посади спікера.

Наступного травня, у день свого 35-річчя Яценюк, заявляє про те, що братиме участь у президентських виборах наступного року. У листопаді 2009-го його висуває у президенти партія "Фронт змін", котру він очолив.

Image caption До обрання главою уряду Арсеній Яценюк очолював парламентську фракцію "Батьківщина"

"Тимошенко, Ющенко і Янукович – це одне ціле. Вони нічим не відрізняються", - оцінює він тоді своїх конкурентів.

Утім, незважаючи на наміри вийти у фінал президентських виборів, пан Яценюк посідає лише четверте місце на виборах з результатом у майже 7% голосів.

Перед другим туром він закликав своїх прихильників не підтримувати ані Юлію Тимошенко, ані Віктора Януковича.

Новообраний президент Янукович спочатку назвав пана Яценюка одним з претендентів на прем’єрську посаду, а згодом – запропонував йому та бронзовому призерові виборів Сергію Тігіпкові крісла віце-прем’єрів. Яценюк від цієї пропозиції відмовився і заявив про перехід в опозицію.

Опозиція-влада

У квітні 2012 року партії "Батьківщина" та "Фронт змін" оголосили про формування єдиного списку на наступні парламентські вибори. Арсеній Яценюк посів у ньому друге місце, однак через відмову ЦВК зареєструвати кандидатом в депутати ув’язнену Юлію Тимошенко, автоматично став лідером списку.

Після виборів пана Яценюка обрали головою парламентської фракції "Батьківщина", а на об’єднавчому з’їзді цієї партії у червні минулого року він стає головою її політради.

Наприкінці 2013 року Арсеній Яценюк як один з лідерів об’єднаної опозиції регулярно виступає на вічах на Майдані Незалежності, а згодом - представляє протестувальників на переговорах з президентом Януковичем.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Арсеній Яценюк представляв протестувальників Майдану на переговорах з тогочасною владою

Протестувальники сприймали постать Яценюка неоднозначно: політик висловлював прихильність ідеям "мирного протесту", коли вони були геть не популярними на Майдані, він озвучував не дуже реалістичні заяви про те, що протест у центрі Києва повинен тривати аж до президентських виборів 2015 року, нарешті його підпис стояв під угодою, яка гарантувала Віктору Януковичу збереження посади до кінця 2014 року, і на яку емоційно відреагував сотник Парасюк.

Зрештою, після повалення та втечі колишнього глави держави, 27 лютого 2014 року Верховна Рада обирає Арсенія Яценюка прем’єр-міністром України.

24 липня цього року пан Яценюк з трибуни парламенту заявляє про свою відставку у зв’язку з розпадом парламентської коаліції та провалом Радою урядових економічних ініціатив. Тим же днем датовано підписане Арсенієм Яценюком розпорядження про покладання на Володимира Гройсмана обов’язків глави уряду "у зв’язку з відставкою прем’єр-міністра".

Втім, уже 28 липня пан Яценюк заявив, що уряд повторно внесе на розгляд парламенту свої ініціативи та відмовився відповідати на питання журналістів про свою відставку. На урядовому порталі в новинах за 29 липня про Арсенія Яценюка пишуть саме як про чинного прем’єра.

"Нова хвиля"

Ще на початках політичної біографії Арсенія Яценюка спостерігачі називали його представником "нової хвилі" в українській політиці.

Коментатори відзначали професіоналізм пана Яценюка у галузі економіки та юриспруденції: приводів, аби підважити його, він не давав на жодній посаді, яку займав. Пан Яценюк є непоганим оратором і, на відміну від абсолютної більшості українських політиків, вільно володіє англійською мовою.

Так само відомим є демократизм цього політика. На посаді спікера та прем’єра він відмовився від чартерних перельотів та показово пересувався економ-класом. Його декларація про доходи не викликає питань у журналістів-розслідувачів, а у будинку в Нових Петрівцях під Києвом неподалік від знаменитого "Межигір’я" він навіть приймав журналістів.

Знайомі з паном Яценюком відзначають його почуття гумору, а рядові працівники Секретаріату президента часів його роботи на Банковій, розповідали ВВС Україна, що часто могли безпомилково визначити, коли саме він проходить коридором, завдяки характерному реготові.

"Зазнайство, чванство, зарозумілість"

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Арсеній Яценюк одружений. Разом з дружиною Терезією виховує двох доньок

Утім, було б явним перебільшення стверджувати, що портрет цього політика складається лише з позитивних рис.

У кулуарах парламенту доводилося чути про певний снобізм нинішнього глави уряду, а під час його затвердження на посаді міністра закордонних справ понад сім років тому колишній спікер кримського парламенту Борис Дейч, назвав негативними рисами характеру пана Яценюка "зазнайство, чванство та зарозумілість".

Недоброзичливці вказують на те, що пан Яценюк є не надто перебірливим при формуванні своєї команди. Так, у колі його найближчих соратників досі перебувають, приміром, нинішній голова правління "Ощадбанку" Андрій Пишний чи парламентар Андрій Іванчук, яких він знає ще зі студентських років, однак так само фактом є те, що першими "тушками" нинішнього парламенту стали близькі особисті знайомі Яценюка батько та син Табалови, яких рекомендував висунути в депутати саме "Фронт змін". На цьому список "перебіжчиків", які отримали мандати з подачі "Фронту", не обмежується.

Спостерігачі звинувачують політика і в емоційності, котра подекуди переходить у схильність до непродуманих заяв: при цьому згадують як недавню різку заяву про відставку, так і ультиматум, висунутий ним у січні цього року на Майдані Незалежності. Голосні слова Яценюка про "кулю в лоб" не мали жодних практичних наслідків, і стали радше темою чисельних мемів, що розповсюджувалися у соцмережах.

Нарешті експерти згадують, що одного разу Яценюка вже підвело прагнення приміряти невластивий собі імідж. Так, однією з причин невтішного результату на президентських виборах-2010 фахівці з реклами називали ставку штабу Яценюка на агресивний "фронтовий" імідж його рекламних матеріалів, який не був органічним для інтелігентного, освіченого політика, яким сприймали його виборці.