Ізраїльсько-палестинський конфлікт: у чому причини ворожнечі?

Запитання і відповіді

Конфлікт у Газі Копирайт изображения Reuters
Image caption Вибух снаряду в місті Газа. 10 серпня, 2014

Збройні дії між Ізраїлем і палестинськими бойовиками смуги Газа наразі призупинені: сторони погодилися на короткострокове перемир’я. Це – найжорстокіший спалах конфлікту за багато років, і приводу сподіватись на тривалий мир поки що немає. Пропонуємо огляд того, що відбувається.

Смуга Газа, затиснена між Ізраїлем та Єгиптом, раз у раз стає місцем нових спалахів багаторічного палестинсько-ізраїльського протистояння.

Ізраїль окупував Газу в 1967 р. під час війни на Близькому Сході, а вивів свої війська та поселенців лише у 2005 р. Ізраїль вважає, що окупація тоді завершилась, але при цьому й далі контролює більшу частину кордонів, вод та повітряного простору Гази. Південний кордон Гази перебуває під контролем Єгипту.

Ізраїль наклав суворі обмеження на пересування товарів і людей у напрямках зі смуги Газа та до неї, заявивши, що ці заходи необхідні для його безпеки.

Однак палестинці у Газі почуваються під замком і страждають від соціально-економічних проблем. Провідний ісламістський палестинський рух ХАМАС та інші бойові угрупування вважають обмеження нестерпними.

Копирайт изображения AP
Image caption Ізраїль каже, що захищає своїх громадян від палестинських ракет і загрози, яку несуть тунелі

Офіційно проголошеною метою ХАМАСу є знищення Ізраїлю, проте в останні роки його лідери говорили, що розглядають можливість довгострокового перемир’я. Вони охоче пояснюють причину своїх нападів на єврейську державу до і після 2005 р.: це продовження окупації Ізраїлем Західного берега і східної частини Єрусалима.

ХАМАС також стверджує, що його дії зумовлені самозахистом від ізраїльських авіаударів, вторгнень та інших воєнізованих нападів.

Ракетний вогонь з боку бойовиків Гази та авіаудари по Газі з боку Ізраїлю посилились після червневого викрадення і вбивства трьох ізраїльських підлітків, у якому Ізраїль звинуватив ХАМАС. Як наслідок, Ізраїль почав ще суворіше наглядати за мешканцями Західного берега. ХАМАС заперечив свою причетність до смерті підлітків. Напруга ще більше зросла 2 липня, після вбивства в Єрусалимі палестинського підлітка (як підозрюють, з помсти). Було заарештовано шістьох підозрюваних у цьому вбивстві.

Копирайт изображения Getty
Image caption Понад півмільйона палестинців змушені були покинути свої домівки через бойові дії

7 липня ХАМАС уперше за 20 місяців узяв на себе відповідальність за ракетні удари по Ізраїлю, після серії ізраїльських авіаударів, від яких загинуло кілька членів збройного крила організації.

Наступного дня Ізраїль розпочав операцію "Непорушна скеля", спрямовану, як кажуть представники держави, на зупинення ракетних атак та підрив можливостей ХАМАСу.

З того часу завдано тисячі ударів і випущено тисячі ракет.

Аналітики вказують на те, що ХАМАС у Газі практично опинився в ізоляції: він втратив підтримку колишнього непохитного союзника Сирії і, меншою мірою, Ірану, а також зазнав збитків, коли єгипетська влада прикрила контрабандні тунелі після повалення ісламістського президента Мохаммеда Морсі.

Нападаючи на Ізраїль, кажуть вони, ХАМАС, можливо, сподівається підвищити свою популярність і отримати собі поступки, коли сторони врешті-решт домовляться про тривале перемир’я.

Поточний конфлікт триває вже довше, ніж попередні конфлікти між Ізраїлем та Газою (22 дні у 2008-09 рр. і вісім днів у 2012 р.).

По завершенні третього тижня конфлікту прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху сказав ізраїльтянам готуватися до затяжної війни.

За його словами, операція "Непорушна скеля" триватиме стільки, скільки знадобиться, щоб убезпечити населення.

За даними ізраїльської армії, за перші чотири тижні ХАМАС вичерпав свій арсенал ракет приблизно на дві третини, використавши їх на авіаудари та наземні операції.

Водночас ізраїльська армія заявила, що зруйнувала останній з 32 тунелів всередині смуги Гази, проритих ХАМАСом для проникнення на південь Ізраїлю. Однак посадовці уточнили, що деякі тунелі, можливо, ще не знайдені і що війська готові зруйнувати їх у майбутньому.

Копирайт изображения AP
Image caption ХАМАС хоче, щоб з Гази зняли блокаду, а Ізраїль заявляє, що і далі знищуватиме тунелі

ХАМАС поклявся воювати, допоки не матиме гарантій зняття ізраїльської блокади, і наголошує, що не потерпить найменшої присутності ізраїльських військ у Газі.

Основна задекларована мета Ізраїлю – раз і назавжди зупинити ракетний вогонь з боку Гази. Посадовці також заявляли, що мають за мету зруйнувати мережу тунелів ХАМАСу між Газою та Ізраїлем і остаточно демілітаризувати територію. Однак пан Нетаньяху застеріг ізраїльтян, що "стовідсоткової гарантії успіху немає".

Палестинські бойовики користалися тунелями для своїх нападів, декотрі з яких ізраїльська армія відбила. У 2006 р. бойовики ХАМАСу викрали ізраїльського солдата Ґілада Шаліта, прокравшись до військового загону через тунель. Зранку, коли почалася наземна наступальна операція, ізраїльські військові перехопили 13 бойовиків, які проникли на територію Ізраїлю через тунель і, як вважають, планували напасти на розташований поблизу кібуц (ізраїльська громада - Ред.).

Політичні керівники ХАМАСу кажуть, що припинять боротьбу лише після зняття блокади з Гази. Однак його збройне крило висуває додаткові умови: воно погодиться на перемир’я, якщо:

- Ізраїль припинить "усю агресію" на Західному березі, в Єрусалимі та у смузі Газа; - дотримуватиметься домовленостей про припинення вогню 2012 р.; - припинить спроби підірвати діяльність нещодавно сформованого палестинського уряду національної єдності; - випустить на волю в’язнів, яких звільнили в обмін на Ґілада Шаліта у 2011 р., але нещодавно знову заарештували.

Газа – невеличка, але густонаселена територія. За словами палестинських посадовців, від авіаударів по житлових районах постраждало багато цивільних палестинців. Президент Махмуд Аббас звинуватив Ізраїль у "геноциді", а правозахисні організації попередили, що повітряні удари по густонаселених районах та прямі напади на житлові домівки можуть кваліфікуватися як порушення міжнародних законів.

У відповідь Ізраїль заявив, що будинки, які бомбардувалися, належать лідерам бойовиків і слугували командними центрами, з яких координували запуск ракет. Ізраїльська сторона стверджує, що бойовики навмисне запускають ракети з житлових районів і зберігають їх у приватних оселях, школах та лікарнях. ХАМАС рішуче відкидає ці звинувачення.

Ізраїль також вказує на те, що сотні некерованих ракет, випущених по його території, є прямою загрозою для мирного населення.

Палестинські бойовики справді випускали ракети далекої дії у напрямку великих міст, зокрема Тель-Авіва та Єрусалима, а також далі на північ. Правозахисні організації неодноразово вказували, що нерозбірлива стрілянина, яка загрожує цивільним громадянам, є воєнним злочином.

У грудні 2008 р., у відповідь на ракетний вогонь Ізраїль розпочав наземну наступальну операцію, що отримала назву "Литий свинець". Вона завершилась через 22 дні одностороннім припиненням вогню з боку Ізраїлю, який заявив, що його цілі "більш ніж досягнуті".

Загинуло близько 1300 палестинців, значною мірою цивільних. З боку Ізраїлю втрачено 13 громадян, у тому числі четверо солдатів, що загинули від помилкового вогню з боку своїх. Побутова інфраструктура Гази зазнала суттєвих руйнувань.

Копирайт изображения AFP
Image caption Після наземної наступальної операції Ізраїлю в 2009 році цивільна інфраструктура Гази залишилася напівзруйнованою

Через чотири роки після цього Ізраїль провів операцію "Хмарний стовп", знову ж таки з метою припинити ракетний вогонь й ослабити ХАМАС, щоб той не спромігся на нові атаки. Через вісім днів від початку операції за посередництва Єгипту було досягнуто згоди про припинення вогню. Обидві сторони обіцяли більше не здійснювати атак. Загинули щонайменше 167 палестинців і шестеро ізраїльтян.

Мирні переговори

Ізраїль Палестинці США
Єрусалим Єрусалим не можна ділити. Це політичний і релігійний центр єврейського народу. Східний Єрусалим, де багато ісламських святинь, має стати столицею палестинської держави. Не визнають анексію Ізраїлем Східного Єрусалима.
Кордони Прем'єр Нетаньяху "за" створення палестинської держави. Однак Ізраїль хоче, щоб кордон захоплював найбільші ізраїльські поселення на Західному березі і в Єрусалимі. Переговори мають початися з визнання того, що захоплені 1967 року Ізраїлем Західний берег, Східний Єрусалим і Газа належать майбутній Палестині. Погоджуються на рівноцінний обмін територіями. Погоджуються, що кордони 1967 року мають бути точкою відліку, однак не кінцевим результатом перемовин. Обмін територіями має стати базою для будь-яких домовленостей.
Поселення Уряд наполягає на збереженні найбільших ізраїльських поселень на Західному березі та в Східному Єрусалимі. В ідеалі всі поселення мають бути покинуті, як це було в Газі. Однак схоже, що палестинці готові до того, аби деякі поселення все ж залишилися - за умови компенсації зайнятої землі. США не визнають законності поселень за міжнародним правом, однак сприймають їх як реальність, яку треба враховувати.
Біженці Відкидає ідею, що палестинським біженцям треба дати "право на повернення" у свої колишні домівки. Вважає, що це спосіб знищити Ізраїль демографічним шляхом і через встановлення палестинської держави. Формально виступають за "право на повернення", наполягаючи, що це означатиме справедливість. Однак насправді готові до компромісів у вигляді компенсацій. Розуміють небажання Ізраїлю приймати назад біженців і сподіваються, що це можна владнати компенсаціями і допомогою біженцям, які втратили домівки.
Безпека Побоюється, що владу серед палестинців захопить ХАМАС, і наполягає на демілітаризованій палестинській державі та високому рівні безпеки в самому Ізраїлі. Наполягають, що майбутня Палестина має мати якомога більше атрибутів держави. Статус держави-клієнта врешті-решт приведе до влади "Хамас", каже лідер палестинців Махмуд Аббас. Визнають і потребу Ізраїлю в безпеці, і потребу палестинців у державності. Примирення цих позицій - завдання дипломатії.