Чому Франція проти незалежності Шотландії

Ніщо так не об’єднує націю, як спільні вороги. Але "Старий союз" між Шотландією і Францією – історичними суперниками Англії – ще не означає, що французький уряд схвалює шотландську незалежність.

У глухій французькій провінції десь між Орлеаном і Буржем є куточок, який назавжди залишиться Шотландією.

Містечко під назвою Обіньї-сюр-Нер - незвичайне, адже упродовж 400 років воно належало одній із гілок роду Стюартів, королівського дому Шотландії.

У 1422-му, через сім років після битви під Азенкуром, Джон Стюарт із Дарнлі відплив до Франції на чолі невеличкої армії.

Він допомагав французькому королю боротися з англійцями і за це отримав у винагороду маєток Обіньї. Тамтешній палац лишався у руках шотландців аж до Французької революції.

Сьогодні Обіньї відзначає цей історичний зв’язок щорічним Фестивалем шотландської культури, який відбувається 14 липня, у національне свято на честь взяття Бастилії.

Волинщики, які приїхали з Шотландії, грають разом з місцевими ентузіастами (на жаль, менш обдарованими). Віскі тече поруч з вином, а французькі кухарі пробують свої сили у приготуванні хаґісу (національної шотландської страви - баранячого шлунку, начиненого тельбухами).

Image caption Стюарти були присутні в Обіньї з 1422 р.
Image caption На щорічний Фестиваль шотландської культури, що проходить у День взяття Бастилії, приїжджають волинщики з Шотландії
Image caption Хаґіс по-французьки: мешканець Обіньї випробовує свої кулінарні здібності приготуванням „знакової” шотландської страви

Люди святкують "Старий союз" – дружній договір між Францією і Шотландією, обумовлений спільною історичною ворожнечею з Англією.

Перша письмова згадка про цей союз датується 1295 роком, хоча немає сумнівів, що неформально він існував і значно раніше. Аж до 1830 року охорона короля Франції складалася з шотландських офіцерів.

"Це був військовий союз, який поступово переріс у романтичний, – каже Ремі Бегін, культурознавець з міської ради Обіньї. - Французи завжди любили шотландців, а шотландці завжди любили французів. Ми – як закохана пара".

Любов до усього каледонського в Обіньї і справді кидається у вічі.

Місцеве населення вважає, – і, напевне, не помиляється, – що після Столітньої війни у центральному французькому регіоні Беррі осіло багато шотландських родин. Як доказ наводять деякі місцеві імена, наприклад, Турпін.

Дещо менш вірогідною виглядає історія про те, що багато років від усіх чоловіків в Обіньї вимагали носити кілт.

Згідно з іншою популярною оповідкою, до 1903 року за умовами "Старого союзу" французи могли проголосити себе шотландцями за національністю і навпаки. Утім, навіть якщо таке положення і існувало на папері, ніхто ним не користувався.

Що ж до незалежності Шотландії, заступник міського голови Франсуа Грессе каже, що це питання викликає гарячі дебати.

"Я би сказав, що на емоційному рівні більшість мешканців Обіньї підтримує незалежність. Але це складне питання, і тут слід враховувати багато факторів. Тому ми не відчуваємо, що маємо право щось проголошувати, – пояснює він. – Нехай шотландці самі вирішують".

Така стримана позиція – непряме визнання того, що повна незалежність Шотландії може не узгоджуватись з переконаннями і пріоритетами сьогоденної Франції.

Можна напевно стверджувати, що Париж не в захваті від ідеї шотландської незалежності – хоча ніхто з уряду не дозволить собі сказати це прямо.

Одна з причин – приклад для регіонів. Франція стоїть на позиціях національної держави і не зрадіє, якщо такі регіони як Корсика чи Бретань почнуть перейматись ідеями відділення.

Втім, на думку політолога Домініка Мойсі, це не головна причина того, чому Франція не підтримує шотландську незалежність.

"Франція – не Іспанія, де шотландський прецедент може реально вплинути на Каталонію. Тут регіони хоч і піднімають галас, але серйозного ризику сепаратизму немає", - каже він.

"Ні, для Франції важливіша мрія про сильне Сполучене Королівство, активно залучене до справ Європи, яке би урівноважувало Німеччину, котра з кожним роком набирає могутності", - додає політолог.

"Будь-що, що підриває надії на сильне Сполучене Королівство, – як незалежність Шотландії, - суперечить амбіціям Франції щодо Європи".

Сімсот років тому Франція і Шотландія мали спільні інтереси і сформували військовий союз для приборкання Англії. Сьогодні симпатія залишається, але інтереси змінилися.

Сьогодні француз плескає свого шотландського приятеля по плечу і виправдовується: "Вибач, хоробрий друже! Ми часто билися разом у минулому. Але тепер - це не наша битва".