Мінська зустріч: з ранку до ночі

новини
Image caption Зустріч у форматі "4+1" проходила у Палаці Незалежності

Мінськ – це місто, в якому на вулицях можна помітити автомобілі і з синьо-жовтими, і з помаранчево-чорними стрічечками, прив’язаними до їхніх антен.

У тролейбусі, що йде до залізничного вокзалу, бачу чолов’ягу в кепці з написом "Россия", зображеннями триколора і двоголового орла. На вокзалі заходжу в метро, і у вічі кидається український прапорець, прив’язаний до рюкзака дівчини на платформі станції.

В автобусі з аеропорту двоє мінчан стиха перемовляються про "бідних українців", які страждають від не оголошеної їм війни. Наступного дня мінський таксист запекло доводить, що українська армія бомбардує своїх же громадян – він сам бачив незаперечні докази цього по телевізору.

При всій неоднозначній ситуації з громадянськими свободами в Білорусі, з українського питання тут кожен формує свою позицію сам – і зовсім не обов’язково з оглядкою на сусідню Росію.

Почати хоча б з президента, Олександра Лукашенка. Можна довго аналізувати його заяви з українського питання, однак факт залишається фактом: він так і не визнав легітимною анексію Криму Росією, не долучився до ембарго українських та західних продуктів харчування, що його запровадила Москва, і не став однозначно на бік Кремля у його ставленні до кризи на Донбасі.

Білоруські ЗМІ, пишучи про події на Донбасі, теж уникають однозначних оцінок. Домінуючий мотив: саме "завдяки " цій кризі Олександр Лукашенко отримав можливість "перезавантажити " свій імідж "останнього диктатора" Європи.

"Є шанс для всього світу постати країною, з ініціативи якої воюючі сторони сіли і почали розмовляти. Імідж миротворців може з часом скоригувати той імідж, який створився на даний час, – дещо дивної радянської республіки, яка сидить у нагрудній кишені Володимира Путіна", - йдеться у статті впливової мінської "БелГазети".

"Доленосним самітом для світу" називає вівторкову зустріч передовиця найтиражнішої в країні газети "Беларусь сегодня".

"Папин палац"

Домовленість про зустріч у форматі "4+1" в Мінську застала зненацька всіх – від співробітників українських служб протоколу до білоруських організаторів заходу.

Ще за три дні до зустрічі у білоруському МЗС не могли відповісти на питання, де саме цей захід відбудеться.

Остаточний розпорядок дня чотирьох президентів та високих європейських гостей став відомим лише вночі напередодні зустрічі. При цьому журналістів попереджали: все може змінитися буквально в останній момент.

Зрештою, для зустрічі обрали помпезний Палац Незалежності – величезну президентську резиденцію, котру звели минулого року. Місцеві журналісти називають споруду "Папиним палацом" і кажуть, що тут проводять заходи, особливо важливі для їхньої держави.

Гості, гості, гості

Копирайт изображения AP
Image caption Високі гості в Мінську

Живого єврокомісара в Мінську востаннє бачили кілька років тому, перед президентськими виборами 2010 року. Захід тоді розраховував на те, що їхній фаворит, чинний глава держави, дозволить провести їх у менш одіозний ніж зазвичай спосіб, і активно переконував пана Лукашенка дати демократії шанс.

Однак вибори-2010 закінчилися брутальним розгоном мінського "майдану" і ув’язненням кількох кандидатів у президенти - опонентів Лукашенка. Відносини між Білоруссю та ЄС значно охолодилися, і брюссельські високопосадовці протягом кількох років оминали Мінськ стороною.

Перші після червневої нормандської зустрічі переговори Петра Порошенка з Володимиром Путіним за участю настільки представницької делегації з ЄС привернули увагу безпрецедентної кількості журналістів. За повідомленням організаторів заходу, акредитувалися на нього майже дві сотні працівників ЗМІ з понад двадцяти країн.

Деякі з них прибули до Білорусі вперше і щиро визнавали, що очікували інших вражень від цієї країни.

"Візу отримав в аеропорту, за 15 хвилин. Жодних формальностей, всі посміхаються. Ознак спостереження за собою теж не помітив", - посміхається бельгієць Бруно.

"Як вам подобається"

На найвищому рівні збиралися провести організатори і зустріч "4+1".

Для зручності роботи журналістів розділили на дві групи. Менша працювала у самому Палаці Незалежності. Переважну частину працівників ЗМІ розмістили у виставковому центрі "Белекспо" за кількасот метрів від цієї споруди.

Формальна перевірка документів у журналістів, жодних металошукачів, якісний інтернет, великий екран, на якому для працівників ЗМІ мали влаштувати трансляцію відкритих заходів зустрічі – організатори зробили все для того, аби гості "Белекспо" почували себе якнайкомфортніше.

Невдовзі журналістів запросили до бенкетної зали, де організатори накрили більш ніж щедрий стіл.

"Ви закордонний журналіст? А я з державного телеканалу. Ми робимо сюжет про організацію роботи нашого прес-центру. Розкажіть, будь ласка, як вам у нас подобається", - заговорювала з журналістами біля столів з наїдками усміхнена дівчина.

Однак вже невдовзі дівчина з державного телеканалу непомітно зникла.

Виявилося, що зустріч у Палаці Незалежності вже почалася, її учасники виголошують вступні заяви, а обіцяної трансляції на екрані у прес-центрі немає.

Десятки журналістів кинулися до організаторів, але ті лише розвели руками.

"Зненацька перед самим початком зустріч перенесли до іншої зали палацу. А звідти ми трансляцію вести не готувалися. Ми нічого не можемо вдіяти", - виправдовувались вони.

Західні журналісти не могли повірити, що щось подібне взагалі можливо і перепитували, чи я, бува, не жартую, перекладаючи для них слова представників прес-служби.

"Зате в плані їжі ми готові працювати хоч до глибокої ночі", - спробував втішити присутніх один з організаторів.

Офіціанти, незважаючи на досить ранню годину, почали розносити по столах келихи з вином, чарки з горілкою і пляшки з вірменським коньяком. За кілька годин, після того, як коньяк закінчився, на столах з’явилися пляшки з пивом. А коли на Мінськ спустилися сутінки, виявилося, що запаси їжі в "Белекспо" організатори переоцінили.

Після того, як стало відомо, що учасники зустрічі приступили до раніше не запланованого робочого обіду, журналісти, котрі взяли білети з Мінська на вечір вівторка, почали невдоволено перемовлятися між собою.

Вловивши настрої преси, представник організаторів з непроникним виразом обличчя зауважив: "Мені здається, що брати квитки з подібного саміту на день його проведення – безвідповідально і непрофесійно".

"Спати спокійно"

Небо над Палацом Незалежності дедалі темнішало. Українські журналісти, які мали квитки на "Білого лелеку" - нічний поїзд до Києва, - розчарованими залишили прес-центр.

Вони не дочекалися виходу до преси Олександра Лукашенка, який сухо повідомив, що прориву в Мінську досягти не вдалося.

Так само вони не бачили, як журналісти по одному йшли з прес-центру, знаючи, що зустріч Петра Порошенка і Володимира Путіна триває, однак не маючи певності, що після неї президентам буде, чим поділитися зі ЗМІ.

"Ви ж нас не виганятимете?" - жартома питали журналісти у суворих охоронців.

"Якщо треба, ми з вами ночуватимемо", - незворушно відповідали вони.

Прибиральниці "Белекспо" слухали ці діалоги з розпачем на обличчях.

"Хай би уже пошвидше домовилися, - тихо сказала одна з них другій. – І ми пішли б спати спокійно".

Під цими словами підписалися б не лише журналісти, які дружно позіхали у прес-центрі, а й мільйони українців. Але це вже інша історія.

Новини на цю ж тему