На останньому подиху: що може прийняти Рада до виборів

Рада
Image caption Перед тим, як відійти у вічність, парламент сьомого скликання може залишити по собі ще бодай якісь історичні рішення

Верховна Рада сьомого скликання почала останню сесію у своїй недовгій історії: згідно з президентським указом, вже 26 жовтня українці оберуть собі новий парламент.

Однак, згідно з Конституцією, чинні депутати продовжують виконувати свої повноваження до моменту складання присягу парламентарями наступної каденції.

ВВС Україна поспілкувалася з нинішніми парламентарями про те, які закони за час, що залишився до виборів, мала б ухвалити чинна Рада.

Загальне враження, яке залишається після розмов з депутатами, - вони самі не вірять у те, що можуть використати цей час для прийняття якихось історичних рішень.

Зрештою, здогади про те, що робота парламенту найближчим часом навряд чи буде надпродуктивною, 2 вересня підтвердила сама Верховна Рада – ухваливши рішення про те, що до кінця своєї каденції вона збиратиметься на пленарні засідання лише по вівторках.

Зміни під вибори

Найчастіше співрозмовники ВВС Україна у списку першочергових завдань згадували про зміни до закону про вибори. Конкретніше – заміну нинішньої змішаної виборчої системи на пропорційну з відкритими списками.

"Ці зміни потрібно було б ухвалити якщо не для себе (під найближчі парламентські вибори – Ред.), то бодай для наступних поколінь", - каже Павло Різаненко з УДАРу.

Виборча кампанія в Україні уже стартувала, перші кандидати в депутати вже навіть встигли подати документи для реєстрації до ЦВК, тому зміни виборчого законодавства є вкрай малоймовірними, кажуть у кулуарах. Такі зміни начебто могли б дати підстави для оскарження легітимності виборчого процесу.

При цьому визначити, хто винен у тому, що виборчу систему таки не змінять, важко, адже на словах за відкриті списки виступають всі. Опоненти президента кажуть, що для переходу до цієї системи бракувало саме політичної волі Банкової: мовляв, у руках глави держави нині перебуває адміністративний ресурс, тому збереження "мажоритарки" його цілком влаштовує. Лояльні до президента депутати стверджують: винні чинні і колишні представники Партії регіонів та Компартії, які в умовах падіння популярності цих сил розраховують пробитися до парламенту через "пригріті" мажоритарні округи.

Так чи інакше, наступний парламент українці, найпевніше, оберуть саме за змішаною виборчою системою.

Ратифікувати Угоду

Менше дискусій виникає стосовно іншого масштабного завдання, яке стоїть перед Верховною Радою, – ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Зволікання з ратифікацією підписаної ще наприкінці червня угоди спричинило критику влади з боку формально провладної "Батьківщини". У перший день роботи нинішньої парламентської сесії частина її фракції прийшли на засідання у футболках з вимогою ратифікувати угоду.

Ратифікація угоди з ЄС запланована на 16 червня, синхронно з аналогічним голосуванням у Європарламенті.

"Виконати історичну місію і ратифікувати угоду про асоціацію – це найбільше, що міг би зробити парламент у цій ситуації", - каже ВВС Україна представник президента у парламенті Руслан Князевич.

Назвати війну війною

Продовжується у стінах Ради і дискусія щодо того, чи потрібно запроваджувати воєнний стан.

Аргументи у сторін, в принципі, незмінні. Прихильники цього рішення вважають, що якщо вже навіть міністр оборони визнає, що в країні йде війна, то продовжувати називати її антитерористичною операцією і використовувати відповідні інструменти – це окозамилювання.

"Мене взагалі не хвилює, які закони ухвалюватиме Верховна Рада. У нас йде зовнішня агресія, а ми граємось у політичні ігрища. Ми повинні ухвалити стратегічні рішення. Якщо ми воюємо, це має бути військовий стан і тотальна мобілізація. Якщо цього немає – хтось має нести за це політичну відповідальність", – заявив ВВС Україна Сергій Пашинський з фракції "Батьківщина".

Противники кажуть, що нинішнє законодавство дає командуванню АТО достатньо важелів впливу на ситуацію, а на додачу запровадження воєнного стану зірве парламентські вибори і унеможливить виконання суспільної вимоги з повного перезавантаження влади.

Юрій Сиротюк зі "Свободи" каже, що його політсила готова обговорювати зміни до законодавства, які б дали можливість проводити вибори навіть в умовах воєнного стану на окремих територіях країни.

У питанні оголошення воєнного стану м’яч перебуває на полі президента. Ухвалити бодай формальне звернення до нього з закликом видати відповідний указ Рада не може через брак голосів, констатує Олесь Доній.

Потрібна люстрація?

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Люстраційний законопроект Рада ухвалила у першому читанні, однак чи стане він законом - невідомо

Розібратися, скільки у питанні люстрації нинішнього українського політичного класу передвиборчого популізму, а скільки прагнення "очистити" владу та притягнути до політичної відповідальності політиків, причетних до ухвалення незаконних рішень, складно.

Сергій Пашинський з "Батьківщини" називає цю тему "політичними ігрищами", коли країна потребує максимальної консолідації політикуму.

Сергій Каплін з УДАРу каже, що та редакція люстраційного законопроекту, яка нині перебуває на розгляді Верховної Ради, є "не найефективнішою".

Одразу кілька співрозмовників ВВС Україна кажуть, що правки до цього проекту, котрі зараз пропонуються профільному комітетові, вихолощують суть документу.

А Борис Колесников з Партії регіонів пропонує підійти до теми люстрації масштабніше ніж його колеги з провладних фракцій: просто заборонити балотуватися до парламенту усім депутатам всіх парламентів незалежної України та всім членам її Кабмінів.

Усі сходяться в одному: шанси на ухвалення люстраційного проекту є мінімальними, оскільки його норми зачіпають інтереси надто багатьох чинних парламентарів.

Економічні питання

Доля бюджетної децентралізації чимось подібна до ситуації з виборами за відкритими списками: на словах всі підтримують передачу прав розпоряджатися частиною доходів на місця, всі "великі" кандидати у президенти обіцяли це у ході своїх кампаній, на ділі – система розподілу бюджету "згори донизу" досі діє.

"І це при тому, що це ж не питання змін до Конституції, потрібно тільки змінити закони", - обурюється Павло Різаненко з УДАРу.

Співрозмовники ВВС Україна констатують: позбавлення Києва бюджетного важелю впливи на регіони підтримують не всі.

Натомість Ярослав Сухий з групи "Економічний розвиток" каже, що єдине, чим могла б ще позитивно запам’ятатися нинішня Верховна Рада, - ухвалення бюджетної резолюції з тим, "щоб нова Верховна Рада ухвалила нормальний збалансований бюджет" з урахуванням потреб оборони.

І додає: шансів на те, що чинний парламент ухвалить повноцінний бюджет-2015, практично немає.

Без оптимізму

Втім, практично всі співрозмовники ВВС Україна налаштовані скептично щодо продуктивності чинного парламенту.

По-перше, кажуть вони, депутати вже перейшли у режим виборчої кампанії.

"Ті, хто йде на вибори, вже поїхали на округи займатися агітацією. Хто вирішив нікуди не йти – вже пішов шукати роботу", - констатує Геннадій Москаль з "Батьківщини".

По-друге, кажуть депутати, дається взнаки те, що нинішній парламент обрали у розпал правління Віктора Януковича, і саме з цих парламентарів колишній президент доволі легко сформував під себе більшість, яка сповідувала інші цінності, ніж нинішня влада – принаймні, на словах.

"У 2012 році фракція Партія регіонів налічувала 208 депутатів, комуністи – 33. Разом – 241. Тож без когось з них жодне рішення у Верховній Раді ухвалити не можна", – каже віце-спікер парламенту Руслан Кошулинський.

"У березні-квітні вони голосували (спільно з новою владою – Ред.), бо боялися, що їх поб’ють чи посадять. Потім усвідомили, що це їм не загрожує", - емоційно пояснює складнощі у роботі парламенту Павло Різаненко.

Примусити парламент ухвалювати рішення, каже Олесь Доній, нині міг би лише президент. Але те, що Україна досі не має секретаря РНБО, а Херсонська область, критично важлива з огляду на кордон з Кримом, вже понад два тижні не має повноцінного глави ОДА, свідчить про те, що президентська вертикаль нині також перебуває не в найкращому стані.

"Як самодостатній організм Верховна Рада сьогодні не працездатна. Народу, за великим рахунком, байдуже, є вона чи немає", - констатує він.

Цифри підтримки громадянами України позачергових виборів парламенту свідчать, що сумувати за нинішньою Радою вони навряд чи будуть.

Новини на цю ж тему