ЄС як мирний проект у воєнний час

Техніка Копирайт изображения BBC World Service

На саміті минулої суботи в Брюсселі обрана глава зовнішньої політики ЄС Федеріка Могеріні сказала, що в своїй основі Європейський Союз - це "мирний проект".

Його часто захищають за допомогою цих слів, але за даних обставин - це "мирний проект" в період війни. Звичний та відомий усім світ втрачає свої позиції. І Європа щосили намагається пристосуватися до цієї нової реальності.

Інші теж змушені реагувати на російського президента, який говорить про Новоросію, невідому і незрозумілу Нову Росію.

Перед самітом НАТО в Уельсі, президент Обама в середу відвідав естонську столицю Таллінн.

Метою зустрічі було підтвердити прихильність Америки занепокоєним Балтії та Польщі і запевнити, що балтійські партнери можуть розраховувати на гарантії НАТО.

Американський президент "підтвердить твердий намір США захищати своїх союзників в НАТО". Послання на адресу Кремля з боку Білого дому коротко звучить так: "Росіє, навіть не думай пхати свого носа до Естонії або інших членів НАТО".

Щоб підстрахувати ці гарантії, у НАТО, здається, готові створити сили швидкого реагування нового типу, які доставлять 4 тисячі військових, скажімо, до однієї з країн Балтії протягом 48 годин. Обладнання та логістику завчасно розмістять таким чином, що, за словами генерального секретаря НАТО, війська зможуть "переміщатися майже порожнем, але бити сильно".

Путін відчуває слабкість

Балтійські держави нервуються, тому що президент Путін говорив про право втручання, щоб захистити інтереси російськомовних.

Близько 25% жителів Естонії становлять етнічні росіяни. Під час короткої поїздки на російський ринок в Таллінні, ми легко знайшли людей, яким російський президент подобається і хто сприймає його як захисника - хоча це, як правило, представники старшого покоління.

Отже, президент Обама підтвердить єдність і силу Альянсу, але це не змінить ситуацію в Україні, проте повертає нас до волі і рішучості європейських лідерів.

Іноді в період цієї кризи складалося враження, що Європа робила що завгодно, окрім протистояння Росії, - а президент Путін є лідером, який дуже відчуває слабкість.

Мені сказали, що деякі європейські лідери почувалися майже ображеними на Росію, коли президент України розповідав минулої суботи про ступінь участі Росії у подіях на сході Україні.

У березні Кремль сказав їм, що так звані "зелені чоловічки" не мають нічого спільного з російськими військовими, а тепер сказали, що не було ніяких російських підрозділів на території України.

Копирайт изображения BBC World Service

На початку кризи канцлер Німеччини Ангела Меркель поводилася досить обережно і намагалася підтримувати відкритий зв'язок з президентом Росії, але зараз вона почувається обманутою і, незважаючи на всі лобіювання з боку німецької бізнес-спільноти та попри економічні збитки підтримала посилення санкцій.

"Поведінка Росії - неприйнятна", - говорить пані Меркель. Вона вважає, що Росія відкрито кидає виклик повоєнному європейському порядку.

Однак є також і ті, хто сумнівається: угорці, словаки та чехи висловилися проти нових санкцій. Але навіть у цьому випадку ЄС майже напевно погодиться на ще один раунд санкцій на цьому тижні в координації з G7.

Вони, можливо, ухвалять заборонити російським державним компаніям запозичувати або залучати фінансування в Європі. Це звучить жорстко, але більшості з цих російських підприємств не потрібне фінансування капіталу. Щоб дійсно вдарити по російській економіці, Європі доведеться зменшити свою залежність від нафти і газу.

"Час темряви"

Європейські лідери борються з їхньою відповіддю. Деякі лідери вважають, що вони повинні вдарити "великою економічною палицею", сподіваючись приборкати президента Путіна. Інші побоюються, що це лише ще більше спровокує російського президента.

Європейські лідери люблять говорити, що не може бути військового вирішення кризи. Біда в тому, що президент Путін думає, що може.

Дилема в Європі полягає в тому, що якщо Росії вдасться "викарбувати" якийсь окремий суб'єкт державності на сході і південному сході України, кордони суверенної європейської держави змінять силою, а ЄС покаже себе слабким і нерішучим.

Українські міністри попереджають про "велику війну" з Росією. Якщо бойові дії перейдуть в більш активну фазу, вони не обмежаться лише сходом України. Українці продовжуватимуть боротьбу і, майже напевно, отримають зброю і підтримку з-за кордону.

Для ЄС ця криза кидає виклик його єдності і рішучості. Для мирного проекту у воєнний час можуть бути потрібні трохи інші навички, а не лише застосування м'якої сили.

Федеріка Могеріні, можливо, зрозуміла жахливість того, що постало перед Європою, коли вони описала епоху як "час повної темряви".

Новини на цю ж тему