Хто такий Туск і на що він впливатиме

Туск Копирайт изображения www.premier.gov.pl
Image caption Першим робочим днем Дональда Туска на новій посаді стане 1 грудня

У четвер президент Польщі Броніслав Коморовський прийняв відставку прем’єр-міністра Дональда Туска.

Позаминулого тижня пана Туска було обрано главою Європейської ради, і з 1 грудня цього року він розпочне свою 2,5-річну каденцію в Брюсселі.

Попри те, що деякі аналітики називають нову посаду пана Туска багато в чому формальною, не можна заперечувати: одним з "перших облич" ЄС стане політик, котрий прямо називає події в Україні російсько-українською війною та вважає, що західний світ не до кінця розуміє, що саме відбувається на Донбасі.

ВВС Україна розповідає про біографію Дональда Туска, його останні заяви з української проблематики та розмірковує, чого можна чекати від нього на його новій посаді.

Історик-висотник-прем’єр

Дональд Туск народився 22 квітня 1957 року в Гданську. У 1980-му здобув фах історика на гуманітарному факультеті тамтешнього університету.

Ще в студентські роки приєднався до опозиційних структур, дописував до самвидавчої преси, яка видавалася "Солідарністю" в Гданську. Протягом семи років заробляв на життя фізичною працею: був членом кооперативу Świetlik, який займався висотними ремонтними та будівельними роботами.

Вперше отримав мандат депутата польського Сейму після перших вільних виборів 1991 року. У 1997 році обирається до верхньої палати парламенту – Сенату – і стає його віце-спікером.

У 2001 році стає співзасновником партії "Громадянська платформа", яка в ході парламентських виборів того самого року здобула 65 мандатів і стала найбільшою опозиційною фракцією в Сеймі.

Був кандидатом у президенти на виборах-2005 від цієї партії. З результатом 36,3% голосів фінішував першим у першому турі, однак у другому турі програв Ярославові Качинському з партії "Право і справедливість", здобувши майже 46% голосів.

Однією з причин програшу спостерігачі називали скандал навколо біографії дідуся Туска, який розгорівся на фінальному етапі кампанії.

Діяч "Права і справедливості" Яцек Курський заявив у інтерв’ю, що покійний Юзеф Туск в роки Другої світової війни добровільно записався до Вермахту.

В дійсності виявилося, що Туск-старший у роки війни був в’язнем концтабору, а потім – справді служив у німецькій армії, однак його призвали туди силою.

Так чи інакше, саме після виборів-2005 Туск стає лідером "Платформи" і, разом з тим, – лідером найпотужнішої опозиційної політсили.

"Платформа" виграє дострокові парламентські вибори 2007 року, і Дональд Туск стає прем’єр-міністром. Саме він відіграв вирішальну роль у визначенні Броніслава Коморовського кандидатом у президенти від цієї партії, і у 2010 році дві найвищі посади в країні обіймають однопартійці.

У 2011 році "Платформа" знову перемагає на парламентських виборах, і Дональд Туск стає першим в історії Польщі прем’єром, який не лише добув до кінця повну каденцію парламенту, але й був вдруге обраний на посаду голови уряду.

Копирайт изображения EPA
Image caption Президент Польщі Броніслав Коморовський із наступницею Туска - спікером парламенту Евою Копач

Переїзд пана Туска до Брюсселя, про який стало відомо у передостанній день літа, стане тектонічним струсом для польської внутрішньої політики.

Головний редактор польського Newsweek Томаш Ліс називає його "найсильнішим політичним лідером Польщі впродовж останніх 25 років", і порівнює дилеми, з якими стикнеться "Громадянська платформа", з шоком англійських консерваторів після відходу з політики Маргарет Тетчер.

Минулого тижня стало відомо, що "Громадянська платформа" замінить Дональда Туска - на посту глави партії та керівника уряду - нинішнім спікером Сейму Евою Копач.

Дональд Туск належить до кашубської меншості. Він має 32-річного сина Міхала, який працював у "Газеті виборчій", згодом у гданському аеропорту, а нині займається піаром, та 27-річну доньку Катажину, яка найбільш відома блогом про моду, який вона веде.

Туск захоплюється футболом і навіть грає в нього на любительському рівні.

Туск і Україна

Дональд Туск не був найактивнішим коментатором української проблематики з боку польської влади: "відповідальним" за Україну у тамтешньому інформаційному просторі був і залишається міністр закордонних справ Радослав Сікорський.

Польська права опозиція в лиці "Права і справедливості" свого часу дорікала Тускові недостатньо твердою підтримкою України та надмірним зближенням з Москвою, стосунки якої нинішня владна команда намагаалася "перезавантажити".

Втім, ще на початку березня цього року польський прем’єр заявляв, що "не всі в Європі усвідомлюють масштаб загрози", який несе з собою потенційний українсько-російський конфлікт, і навіть збирався провести серію розмов із західноєвропейськими лідерами, аби донести до них більше інформації про ситуацію, "яку поляки розуміють краще".

Туск чи не першим з європейських лідерів назвав події на сході України війною. Це сталося 3 травня, на наступний день після кривавих подій в Одесі.

"Драматичні події в Одесі, гостра конфронтація в Слов’янську і Краматорську показують, що насправді йдеться про війну. Можливо, це війна трохи іншого типу, це війна без її оголошення... (Це) – збройна конфронтація, яку організували не демонстранти, а держава, у даному випадку – Росія", - заявив тоді він.

У Брюсселі в день, коли стало відомо про те, що Дональд Туск обійме посаду голови Європейської ради, він досить обтічно, але у той же час недвозначно висловив свою позицію стосовно "українського питання".

"Для мене найголовніше – щоб ми разом (з Високим представником ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки – Ред.) могли виробити політику щодо українсько-російського конфлікту так, щоб ця позиція була відважною, але не радикальною, а також результативною, якщо йдеться про досягнення миру... Європейський Союз програє, тільки якщо він буде поділений", - заявив він тоді.

А вже за два дні, на мітингу з нагоди 75-ї річниці початку Другої світової війни Дональд Туск провів пряму аналогію між тими подіями і ситуацією на сході України.

"Сьогодні кожен, дивлячись на трагедію українців, знає, що вересень 1939 року не може повторитись", - сказав він.

Вплив та повноваження

Втім, без відповіді залишається наразі питання про те, яким буде (і чи буде взагалі) вплив пана Туска на розв’язання української кризи на його новій посаді.

Аналітики кажуть, що функції та повноваження голови Європейської ради у нинішніх нормативних документах ЄС окреслені, з одного боку, дуже загально, з другого – досить вузько, а з третього – у певних моментах накладаються на повноваження голови Єврокомісії та Високого представника з питань зовнішньої політики та політики безпеки.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Експерти кажуть, що реальні можливості та повноваження Дональда Туска залежатимуть від його особистої готовності поборотися за них

"Отож багато чого залежатиме від особистого фактору", - каже ВВС Україна заступник директора Інституту світової політики Сергій Солодкий.

Польські ЗМІ нагадують, що досі чинний глава Європейської ради Герман ван Ромпей на початку своєї каденції без особливого успіху намагався конкурувати за повноваження з керівником Єврокомісії Жозе-Мануелем Баррозу, отож не виключають, що й пан Туск – політик енергійніший, знаний у Європі – спробує переформатувати цю посаду "під себе".

Чи вдасться йому це? Польський євродепутат Ришард Чарнецький каже, що майбутній глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер є досвідченим політиком, "переграти" якого Дональдові Тускові буде дуже важко. Додатковим чинником, який гратиме проти пана Туска, стане слабке знання ним іноземних мов, конче потрібне, аби вільніше почуватися в лабіринтах брюссельської бюрократії.

Так чи інакше, формально до повноважень Дональда Туска належатиме організація роботи Європейської ради – тобто самітів лідерів країн-членів ЄС – та головування на її засіданнях, а також звітність про результати цих засідань перед Європарламентом. При цьому права голосу на самітах сам Дональд Туск не матиме.

"Фактично це модератор, посередник, координатор та виразник колективної позиції всіх країн-членів ЄС", - каже Сергій Солодкий.

Експерт закликає не перебільшувати значення цієї посади, однак стверджує: сам факт, що верховодити на зібранні лідерів ЄС буде друг України, може принести чимало користі і Києву, і його стосункам з Євросоюзом.

"Зрозуміло, що Туск не матиме права голосу, але інколи найважливіше – це не хто голосує, а хто ставить питання на порядок денний і як він це робить", - каже пан Солодкий.

Зрештою, найбільш зацікавленим у тому, аби дописати до свого резюме конкретні досягнення на новій посаді, є сам Туск: польські медіа припускають, що після закінчення другої 2,5-річної каденції він може повернутися на батьківщину, аби взяти участь у президентських виборах-2020, і саме брюссельські досягнення мають стати родзинкою його кампанії.

Новини на цю ж тему