Зустріч YES у Києві: не ялтинська, але європейська

Штефан Фюле Копирайт изображения YES
Image caption Єврокомісар Фюле: "Ми не забуваємо про Крим, він завжди на порядку денному"

У перший день Ялтинської європейської стратегії у Києві говорили, що світ має сформулювати і дотримуватися єдиної позиції щодо того, як змусити Росію припинити агресію проти України.

Лише рік минув відтоді, як у Криму відбулася ювілейна десята зустріч Ялтинської європейської стратегії. А його теми та учасники здаються такими, що були вже у іншому житті. Передбачення, висловлені рік тому учасниками зустрічі, і збулися, і не збулися одночасно.

Прогнози Квасневського

Між вереснем 2013 і вереснем 2014 сталася і відмова тодішньої української влади підписувати Угоду про асоціацію з ЄС, (попри запевнення, що лунали і на саміті YES), і масові протести проти цього рішення на київському Майдані, і перші жертви протестів, і втеча президента Януковича з України, і анексія Криму Росією, і розгортання збройного конфлікту на Донбасі, і вибори нового президента, який лише рік тому сперечався із радником російського президента про безперспективність політики торговельних обмежень, зокрема, і на цукерки Roshen.

Саме із них рік тому почав розкручуватися маховик конфлікту між Києвом та Москвою, до розв’язання якого лише впродовж одного року долучилися США і ЄС.

Врешті, за цей рік Угоду про асоціацію між Україною та ЄС таки підписали. Як очікується, наступного тижня вона має бути ратифіковано українським та європейським парламентами.

Такими відчуттями ділилися у кулуарах учасники цьогорічної зустрічі, про це казали перші спікери форуму.

"Я казав, що на наступній зустрічі ми будемо святкувати підписання Україною угоди із ЄС, а Тимошенко буде на свободі, і тоді це здавалося оптимістичним прогнозом - каже екс-президент Польщі Олександр Квасневський, який багато років є активним учасником форумів YES. – Але я ніколи не уявляв, що ситуація обернеться таким драматизмом, і стане настільки трагічною, а нашу зустріч доведеться перенести із чудового Лівадійського палацу до Києва".

Копирайт изображения YES
Image caption Олександр Кваснєвський та Хав'єр Солана, президент Центру світової економіки та геополітики

Ще один із ключових учасників подій минулого року, пов’язаних із втіленням європейських прагнень України, європейський комісар з питань розширення Штефан Фюле, також говорить про неочікувані повороти долі: "Це мій п’ятий приїзд на зустріч Ялтинської Європейської Стратегії, але після незаконної анексії Криму Росією, ми зустрічаємося не в Ялті. Дозвольте тут і зараз дуже чітко заявити: ми не забуваємо про Крим, він завжди залишатиметься на порядку денному, поки дію міжнародного законодавства не було повністю відновлено".

Єврокомісар, який незабаром має передати справи своєму наступникові, також каже, що Майдан для нього став символом захисту гідності, що базується на європейських цінностях.

І, як каже Штефан Фюле, сталося це тоді, коли у самій Європі ці цінності стали сприймати як належне.

Водночас, наголосив пан Фюле, Майдан ніколи не мав на меті роз’єднати країну, він мав об’єднати українців, аби втілити їх сподівання на краще життя.

Єврокомісар порадив новій українській владі саме з цих позицій "не втрачати зв’язків зі сходом країни".

Нові обличчя

Першими спікерами "ялтинської" зустрічі у Києві стали також і особи, які по-новому проявили себе впродовж останнього року.

"Для мене Майдан асоціюється зі свободою. Пан Фюле вже згадав про цінності. Я би назвав ці цінності "безпека" та "свобода". Через історичні, географічні та культурні чинники українці традиційно обирають безпеку коштом свободи. У 2004 році відбувся тектонічний зсув – у нашому порядку денному з’явилася свобода. Але то був лише початок. Люди говорили про свободу, визнавали, наскільки вона є важливою для них", - каже співак і активіст Святослав Вакарчук.

"Що відбулося цього року на Майдані? Люди почали боротися за свободу. За свободу люди віддали найцінніше – своє життя. Я сподіваюся, що все більше людей у нашій країні оберуть свободу перед безпекою чи стабільністю. Не кажу, що стабільність – це погано. Просто якщо на перше місце ставити стабільність, то можна втратити свободу. Якщо ж обирати свободу, то, можливо з часом можна досягти і безпеки та стабільності", - вважає пан Вакарчук, і додає, що не певен, чи ці зміни вже є незворотніми.

Про незавершеність процесу говорить і колишній власник Індустріального союзу Донбасу, а нині губернатор Донеччини Сергій Тарута: "Майдан не завершився, він продовжується, бо ми не досягли цілей, які проголошувалися на Майдані. Ми лише усунули режим Януковича, а решта – реформи, свободи, зміни, передача влади – все це залишається нашими завданнями", - каже губернатор Донеччини, і пояснює відмінність Донбасу від інших східних регіонів, де події розвиваються зовсім іншим чином:

Копирайт изображения YES
Image caption Губернатор Донеччини Сергій Тарута, співак В'ячеслав Вакарчук та мер Києва Віталій Кличко дискутували в перший день зустрічі YES у Києві

"Сьогодні багато хто питає, чому це сталося у Донецьку, а не у Дніпропетровську чи Харкові. Донбас відрізняється і від Дніпропетровська, і від Харкова. Це індустріальний край, який впродовж останніх 10-15 років деградував", – пояснює Сергій Тарута.

Він також каже і про потужний зовнішній вплив: "Коли стало зрозуміло, що масового запиту населення на відокремлення не існує, почався новий етап. Коли стало зрозуміло, що протестними рухами Донбас не підірвати, тоді його почали підривати бомбами і танками".

Втім, і Святослав Вакарчук, Сергій Тарута цілком однаково реагують на питання: що має зробити нині світ для України, - сформулювати і дотримуватися єдиної позиції щодо того, як змусити Росію припинити агресію проти України, попри те, що і Європі та США це може принести певні втрати.

Новини на цю ж тему