Верховна Рада прийняла закон про люстрацію

Рада Копирайт изображения EPA
Image caption Під парламентом у вівторок відчувалося напруження

Верховна Рада прийняла у вівторок Закон про очищення влади, також відомий як закон про люстрацію.

За це проголосував 231 депутат.

Голосування було драматичним. Після того, як перша спроба прийняти законопроект не вдалася, депутати кілька разів голосували за повернення його на голосування.

"Дзвоніть своїм колегам, збирайте депутатів", - звернувся до парламентарів спікер Олександр Турчинов, пообіцявши оприлюднити списки тих, хто не голосував.

Тим часом під будівлею парламенту зібралися мітингарі, які вимагали прийняття закону.

Як передають кореспонденти ВВС Україна, під парламентом було видно дим і чути вибухи. Виглядало, що між протестувальниками та міліціонерами виникла штовханина. Було видно протестувальників з повністю закритими обличчями та прапорами "Правого сектора".

Величезний стовп диму, кажуть кореспонденти, можна було побачити аж з Майдану Незалежності, під парламентом горіли шини. Дії протестувальників виглядали як спроби прорвати кордон навколо Верховної Ради.

Що таке люстрація?

Закон прописує правові та організаційні засади перевірки держслужбовців.

Згідно з документом, який депутати раніше проголосували у першому читанні, обов’язкову люстрацію перед затвердженням на посаді мають проходити ціла низка чиновників, зокрема голова Верховної Ради, прем’єр-міністр з членами уряду та керівники центральних органів влади.

Сюди ж входять глава СБУ, генпрокурор і багато інших високопосадовців, перелік яких розтягнувся майже на сторінку друкованого тексту. Водночас президента у цьому списку немає.

Документ також визначає перелік осіб, які за замовчуванням не пройшли перевірку, а отже - не матимуть права займати високі державні посади в найближчі десять років.

Найбільше це зачепить чиновників часів президентства Віктора Януковича та діячів КПРС.

Ось деякі категорії з цього переліку:

  • Люди, які з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року були: президентом, прем’єр-міністром, міністром, керівниками практично усіх органів виконавчої влади, СБУ, Нацбанку, Фонду держмайна, членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради юстиції.
  • Низка чиновників, які займали високі посади під час Євромайдану (від 1 грудня 2013 року по 22 лютого 2014) і добровільно не пішли у відставку. Сюди потрапили омбудсмен, низка керівників органів влади другого ешелону і їхні заступники, а також керівники підрозділів силових структур.
  • Силовики, як затримували або чинили насильство проти протестувальників; судді і слідчі, які порушували справи проти мітингарів.
  • Особи, які публічно закликали до сепаратизму.
  • Керівники компартій СРСР та УРСР (починаючи від рівня райкомів партії) та керівників комсомолу (починаючи від обласного рівня). Також - штатні працівники та агенти 5-го управління КДБ СРСР та УРСР.

Новини на цю ж тему