Реформи України: невикористаний мандат Майдану

Maidan Копирайт изображения AFP
Image caption Нова влада, що прийшла в результаті перемоги Майдану, отримала від українського суспільства мандат на жорсткі, рішучі реформи

Активна частина українського суспільства сподівається, що Угода про асоціацію, яку у вівторок ратифікують Україна і ЄС, підштовхне уряд України до серйозних реформ. Але поки влада вже півроку тупцює на місці. Антикорупційний і реформаторський імпульс Майдану потихеньку згасає.

На початку вересня в Одесі активісти "Правого сектора" урочисто кинули в смітник звинуваченого в корупції чиновника. Український сегмент інтернету був у захваті.

Такі "видовищні" методи, поряд із загальною атмосферою після перемоги Майдану, за словами голови Комітету підприємців Львівщини Романа Зафійовського, поки діють на певну частину чиновників.

"Так, з'явився хороший такий острах. Це зміни ще не в законодавстві, але - в голові. Зараз бояться чіпати підприємців. Коли до тебе приходять просто з "наїздом" - у нас було багато випадків, коли (проти чиновників - Ред.) застосовувалася просто фізична сила - іншого виходу немає, - розповідає пан Зафійовський, власник автосалону і майстерні, роботодавець для 36 людей. - Але ж чиновники, податківці, міліція - на місцях залишилися ті ж самі".

Навіть в побутовому хабарництві, за словами пана Зафійовського, є зміни на краще.

"От зараз мої діти довідки брали перед школою: у нас на початку кожного навчального року треба пройти медиків. Раніше було так, що платиш 100 гривень - і довідку тобі робили. А зараз змусили всіх пройти медогляд", - говорить пан Зафійовський.

Але ці зміни у ставленні до крадіжок чиновників треба закріпити, а якраз із створенням інституційних рамок боротьби з жахливою українською корупцією, визнає пан Зафійовський, справи у нової влади йдуть погано: "Зараз є великий страх того, що буде відкочування назад".

Інший львівський бізнесмен, соратник пана Зафійовського по Комітету підприємців, власник фірми з 20 співробітниками, Ігор Маркуц стверджує, що це вже відбувається.

"Я знаю по митниці: після Майдану - березень, квітень, напевно, ще частина травня - ситуація кардинально змінилася, тобто люди почали працювати, так би мовити, правильно. Я думаю, по-перше, у них ненадовго прокинулася совість: вони все- таки зрозуміли, що люди гинули не дарма, що так далі жити не можна. Плюс, напевно, команда була з Києва щось міняти, плюс люди, які працюють через митницю, вирішили: скільки можна носити ці хабарі?"- каже пан Маркуц.

"Але всі подивилися, що в Києві щось нічого не змінюється ... Я тільки позавчора спілкувався з тими, хто працює з митницею, вони кажуть, що ситуація повертається на круги своя. Тобто, знову, щоб розмитнити пошвидше або з мінімальними платежами, треба комусь занести хабара", - продовжує Ігор Маркуц.

Антикорупційний мандат

Нова влада - і уряд Арсенія Яценюка, і адміністрація президента Петра Порошенка, - що прийшли в результаті перемоги Майдану, отримали від активної і "проєвропейської" частини українського суспільства мандат на жорсткі, рішучі реформи. Перш за все щодо боротьби з корупцією - саме жахлива корупція, на загальну думку, залишається головною проблемою України. Крім війни, звичайно ж.

Всі ці півроку уряд, за словами експертів, паралельно з гасінням пожежі в фінансах і економіці країни одну за одною знищував конкретні корупційні схеми. Але на місце відданих під суд чиновників і бізнесменів прийдуть нові і придумають нові схеми, якщо не знищити передумови до корупції, розчистивши нагромадження податкових ставок, пільг і преференцій, дозвільних і контрольних функцій держави.

Копирайт изображения AFP
Image caption В Україні все ще не ухвалено закони про "національне антикорупційне бюро", "про основи протидії корупції", про відкриття інформації про власність та багато інших

Однак до цих системних, інституційних реформ уряд України почав підбиратися тільки зараз і то, як кажуть критики, вкрай нерішуче. Наприкінці липня грузинський магнат і реформатор, член Економічної ради при уряді України Каха Бендукідзе у своїй гучній промові у Київській школі економіки заявив, що Україна вже втратила п'ять місяців, в які мала б почати радикальні реформи.

Держапарат України, за словами пана Бендукідзе, залишається непомірно роздутим, податкове законодавство і надмірне регулювання душить бізнес, парламент приймає популістські закони, а уряд не проводить через нього потрібні реформи.

Поки на східному кордоні України йшли бої, на західному, як чув львівський бізнесмен Ігор Маркуц, знову стали брати хабарі

Голова українського відділення Transparency International Олексій Хмара визнає, що щодо боротьби з корупцією у нової української влади "не вийшло поки що більше, ніж вийшло". З багатьох антикорупційних законів, про необхідність яких говорить пан Хмара та інші експерти, лише одиниці прийняті парламентом або хоча б внесені до Верховної ради.

Міліція і суд "уб'ють державу"

Все ще не ухвалено закони про "національне антикорупційне бюро" (на початку вересня проект вніс президент), "про основи протидії корупції", про відкриття інформації про власність і реальних бенефіціарів фірм та багато інших.

Окремо Олексій Хмара підкреслює необхідність рішучих змін у правоохоронній системі: "Якщо реформа цієї сфери не відбудеться у найближчі півроку-рік, то вона, правоохоронна система, зсередини вб'є Україну як державу".

"Якщо говорити за великим рахунком, то головне, що не зроблено - дерегуляція управління", - каже колишній міністр економіки України Володимир Лановий.

Уряд повинен перестати втручатися де тільки можна і дозволити ринкам регулювати себе самим, пояснює пан Лановий, доктор економічних наук і ліберал, який намагався реформувати українську економіку 20 років тому.

"У нас середня ставка - 5 тисяч доларів, щоб податківці закрили підприємство, - ілюструє пан Лановий наслідки зарегульованості. - В нормальних умовах ви повідомили б податковим органам про рішення припинити роботу, вам відповіли б: добре, здайте печатку ... А у нас призначається податкова перевірка фінансових результатів. Мовляв, ви ж могли приховати борги іншим підприємствам або, може, недоплатили робітникам ... Починається така перевірка, від якої страшно стає. В результаті розроблено схеми: 5 тисяч доларів - і вони закриють ваше підприємство швидко, за місяць".

Податкова напівреформа

До реформи громіздкою податкової системи уряд Яценюка дістався тількид у серпні. Зовні проект виглядає радикально: замість 22 податків і зборів пропонується залишити дев'ять, але суть проекту не сподобалася нікому з прихильників рішучих реформ.

"Для мене, як підприємця, питання номер один - це зміна податкового законодавства. Але на базі існуючої системи оподаткування не можна щось реформувати - її треба знести і побудувати нову", - вважає Роман Зафійовський.

"Цей проект зберігає у собі старі положення. Хоча це потрібний і хороший крок вперед, але ми, як максималісти, все-таки вважаємо, що його можна і потрібно критикувати", - говорить пан Зафійовський від імені свого Комітету підприємців Львівщини.

Щось радикально міняти, на думку пана Зафійовського, потрібно, наприклад, з ПДВ: "Це найбільший корупційний податок - через фіктивний експорт і повернення".

"Так порожній абсолютно, - навідліг атестує проект податкової реформи Володимир Лановий. - Нічого не змінюється, просто додаванням різних податків вони зменшили їх кількість".

"Залишається податкова міліція, її право відкривати кримінальні справи на місці, без усякого суду, проводити арешти, продовжувати ці арешти хоч на рік - і ніхто не може прийти і зупинити її, сказати: ви порушили права громадян та бізнесменів", - описує Лановий найважливіше, на його погляд, напрям реформи, до якого не доходять руки у уряду.

Скоротити, але не зменшити

"У нас дуже багато податків, які у принципі не потрібні. Всі згадують Грузію: сім податків, і всі їх сплачують. У нас - більше двадцяти, і всі намагаються не платити. Зробіть сім-десять, які більш-менш легко адмініструються, щоб у мене не було три бухгалтери на дві фірми ", - заочно закликає Київ львівський бізнесмен Ігор Маркуц.

Image caption Бізнесмен Роман Зафійовський вважає, що стару податкову систему України треба просто "зносити" і будувати нову

Пан Зафійовський і пан Маркуц вважають, що слід було б не тільки скоротити число податків, а й знизити ставки - у першу чергу, розмір податків на оплату праці. Але це природне бажання бізнесменів не поділяє воюючий з кризою уряд, і його розуміють деякі економісти.

"Зі ставками, я думаю, уряд не може собі дозволити якось гратися, враховуючи, що податкова база скорочується: криза, підприємства не працюють, тому доходи бюджету не будуть зібрані у тому обсязі, що планувалося. Тому тут щось міняти важко - та й МВФ, у принципі, проти", - пояснює експерт Українського інституту публічної політики, економіст Ільдар Газізуллін.

Питання, наскільки Україна взагалі готова до радикальних реформ, можна поділити на три частини: наскільки до них готова частина еліти, яка прийшла до влади, наскільки - чиновництво і наскільки - суспільство в цілому.

Поширене пояснення зволікань із ключовими реформами - війна і необхідність похапцем щодня боротися за виживання економіки країни.

Неусвідомлене бажання

Економіст Ільдар Газізуллін говорить і про погану координацію між різними "центрами прийняття рішень" в галузі економіки, і про "не дуже високий рівень команд". Поки, на думку Газізулліна, економісти в уряді "притираються".

Наскільки люди у владі хочуть системно боротися з корупцією і наскільки розуміють, як це робити, Ільдар Газізуллін однозначно судити не береться.

"Я думаю, є якесь бажання - може, не надто усвідомлене, чи не дуже артикульоване, - з дуже серйозним виразом обличчя міркує Газізуллін. - Бажання щось поміняти є у багатьох, але ось чи знають вони, як міняти ..."

Володимир Лановий дивиться на нових - умовно нових - людей у владі вкрай песимістично.

"Я не хочу зараз називати прізвища, але вони всі - з цієї [колишньої] системи. Все починається з голови, з світогляду. Якщо ти прийшов і сказав: ось так більше не буде, а буде ось так - то вони всі вишикуються. Посадовці - дуже розуміючі люди. Але немає такої постановки питання, наскільки я розумію", - міркує пан Лановий.

На думку пана Ланового, цих політиків фінансував на виборах олігархічний капітал, і вони не можуть не відгукнутись на прохання олігархів. А тим не потрібні зміни, які підривали б основи сформованого в країні "олігархічного ладу".

Саботаж чиновництва

Олексій Хмара з Transparency International, як і Ільдар Газізуллін, каже, що професійний рівень реформаторів "не в усіх напрямках виявився рівним", але головним гальмом реформ він вважає чиновництво.

"Не скажу, що це уряд невдах - скоріше, він, навпаки, найякісніший за багато років. Інша справа - атрофувалася навичка думати головою у чиновників, - і реформатори наражаються на саботаж тих, кому не потрібні ці реформи", - каже пан Хмара.

Олексій Хмара нагадує, що ще в квітні він із соратниками пролобіював закон "Про відновлення довіри до судової системи", за яким всіх голів судів автоматично звільнили і дали право рядовим суддям обрати нових.

"Ми думали, що судді зможуть вибрати чесних керівників, а вони на 80% переобрали старих. За однією банальної причини - зі страху розправи", - скаржиться Хмара.

Велика частина українського суспільства теж або пасивна, або нечітко уявляє, що потрібно робити, щоб виповзти з нинішньої ями.

"Де демонстрації за зниження податків? Де маніфестації з вимогою проведення реформ? І кому я це говорю? Вам, людям, які тільки влаштували повстання і повалили стару владу. Але ви заспокоїлися і розслабилися!" - говорив в липні на зустрічі зі студентами Каха Бендукідзе.

Надія - на активну меншість. Песиміст Володимир Лановий вважає, що людей, готових тиснути на владу і допомагати владі в реформах - 8-10%.

Активних ще багато

Оцінка соціолога, голови центру "Соціального моніторингу" Ольги Балакірєвої виглядає більш оптимістично. За її словами, дослідження, які провела вона з колегами в квітні, незабаром після Майдану, а потім у серпні, показали, що частка активних людей в українському суспільстві не знижується: їх близько 30%.

"Це люди, які готові були б активно допомагати владі, будувати державу, міняти систему, домагатися прозорості та відповідальності влади, готові виступати експертами, входити в консультаційні ради, - пояснює соціолог. - І ось опитування в серпні зафіксувало, що ми маємо такий самий рівень. Для мене це теж було дещо дивно: я думала, він знизився. Третина населення готова зайняти активну позицію! Я вважаю, що це дуже багато".

Не є очевидним, правда, що навіть активна частина суспільства цілком ясно розуміє, чого вимагати від влади, щоб отримати довгострокові результати.

Дуже популярною, наприклад, є вимога люстрації - але проста люстрація чиновників колишнього режиму не знищить інституціональні передумови до крадіжок і бідності.

Прихильники серйозних реформ і раніше сподіваються, що провести їх Україну змусить Угода про асоціацію з ЄС - точніше, антикорупційні норми законодавства, які безпосередньо передбачені цим документом.

Президент Петро Порошенко, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк і міністр закордонних справ Павло Клімкін обіцяють, що всі ці реформи будуть проведені, навіть незважаючи на те, що застосування торговельної частини угоди відкладено до початку 2016 року.

З надій на ці реформи і обурення відмовою президента Януковича підписати угоду з ЄС сформувався Євромайдан. Це було вже майже рік тому.

Новини на цю ж тему