Місяць перемир'я в зоні АТО: нові втрати

Українські військові у Краматорську Копирайт изображения Reuters
Image caption Українські силовики заявляють, що сили АТО дотримуються умов перемир'я

Упродовж місяця після оголошення про припинення вогню на сході України, бойові дії в зоні АТО продовжувались при взаємних звинуваченнях сторін конфлікту в порушенні домовленостей.

Експерти, з якими спілкувалась ВВС Україна, називають серед позитивних моментів перемир'я - менші втрати серед сил АТО та повернення полонених українських військових додому.

В той же час вони відзначають нестійкість Мінських домовленостей та ймовірність нової ескалації конфлікту на Донбасі.

5 вересня у Мінську тристороння контактна група представників України, ОБСЄ та Росії підписала з сепаратистами документ, який визначає передумови політичного врегулювання конфлікту на сході України.

За два тижні, у ніч на 20 вересня, учасники переговорів узгодили план дій щодо припинення вогню на Донбасі.

Втрати під час перемир'я

Представник РНБО, підбиваючи підсумки першого місяця припинення вогню, заявив, що за цей час вдалося припинити активні бойові дії та визволити з полону понад тисячу людей.

Володимир Польовий, заступник керівника інформаційного центру Ради національної безпеки та оборони, на брифінгу в неділю визнав, що в окремих регіонах є порушення припинення вогню з боку "непідконтрольних нікому угруповань", але не по всій лінії зіткнень.

Українські військові також заявляють, що сприятимуть роботі міжнародної місії з делімітації кордонів у буферній зоні АТО, яка за їх словами, не може розпочатись через обстріли.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Довкола аеропорту в Донецьку, який контролюють українські військові, точаться бої

Сепаратисти звинувачують українських військових у порушені перемир'я, а також в обстрілах житлових районів міст. Українські військові це заперечують та покладають провину за обстріли на проросійських бойовиків.

Епіцентром бойових дій під час оголошеного перемир'я став донецький аеропорт, де в один день - 29 серпня, загинуло 9 українських військових, 29 зазнали поранення.

Загалом, якщо підсумувати щоденні дані РНБО, за місяць у зоні АТО загинули щонайменше 34 українських військових, 149 зазнали поранення. Зокрема, за останню добу 13 військових зазнали поранення, один загинув.

Українські військові заявляють про значні втрати з боку проросійських бойовиків, однак точних даних про загиблих з боку сепаратистів немає.

За даними РНБО станом на 7 вересня, в антитерористичній операції на сході України загинули 864 військовослужбовці, понад три тисячі зазнали поранень.

У Донецьку, якщо узагальнити дані міськради, за останній місяць загинули понад 30 людей, більш як 70 зазнали поранення.

Зокрема, внаслідок обстрілів упродовж останніх вихідних загинуло семеро людей, поранень зазнали ще 20.

Копирайт изображения Reuters
Image caption У Донецьку за час перемир'я унаслідок обстрілів загинули щонайменше 30 людей

1 жовтня снаряди влучили в маршрутне таксі та на подвір'я школи, де в той день розпочалось навчання - загинуло 9 місцевих жителів.

Окрім того унаслідок обстрілів міста загинув працівник Міжнародного комітету Червоного хреста.

В ЄС та ООН заявили, що стурбовані повідомленнями про обстріли та закликали сторони конфлікту дотримуватися режиму припинення вогню.

Водночас у Amnesty Internetional відповідальність за смерті цивільних напередодні поклали і на проросійських сепаратистів, і на українські війська.

Загалом жертвами протистояння на сході України, згідно з останніми даними ООН, стали понад 3,5 тисячі людей.

Чи тривале перемир'я?

Експерти відзначають, що дотримання мінських домовленостей залежатиме від волі російського керівництва. Росія заперечує участь своїй військових в операціях на сході України.

Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, відзначає, що наразі важко говорити про реальне перемир'я на Донбасі.

"Якщо спробувати знайти якийсь позитив в умовному перемир’ї, єдине, про що можна говорити,– зменшення кількості загиблих. Але, якщо загалом розглядати, це навряд чи можна назвати перемир’ям, тому що навіть за офіційними повідомленнями, десятки жертв щоденно, більше тисячі бойових зіткнень. Якщо це можна назвати перемир’ям – це очевидно певна деескалація конфлікту", - сказав пан Мельник у коментарі ВВС Україна.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Донецький аеропорт залишається епіцентром боїв у зоні АТО

Він відзначив, що умовна "проросійська сторона" в основному порушує умови припинення вогню. Зокрема він звернув увагу на повідомлення з сайтів "ДНР" та "ЛНР", де разом зі звинуваченнями українських військових у порушенні перемир’я, заявляють про "успішні атаки на українські позиції" та оголошують плани щодо взяття під контроль аеропорту в Донецьку.

"Абсолютно очевидно, що одна зі сторін не зацікавлена в реальному перемир’ї та в фіксації тієї зони розмежування, яка склалась. Очевидно, що вони бачать можливий компроміс, коли їм залишать повністю Донецьку та Луганську області. Я не думаю, що, принаймні, за відсутності дієвих заходів – щоб вони відмовились від цих планів - реальне перемир'я можливе" - відзначив пан Мельник.

На його переконання, продовження деескалації конфлікту залежатиме від волі російського керівництва.

"Як завжди ключовим гравцем залишається Путін, тому що його ресурси та можливості по ескалації цього конфлікту в будь-який момент поки що, на жаль, набагато сильніші сторони, яка цьому протидіє", - сказав експерт.

"На жаль, зараз ініціатива все ще залишається за Кремлем. Кремль зараз не здатний контролювати повністю цей конфлікт, але здатний контролювати рівень ескалації. Якщо в один момент Путін припинить поставляти зброю, бойовиків, умовно кажучи, перекриє кордон з російського боку - ескалація цього конфлікту негайно піде на спад", - додав пан Мельник.

На його переконання, конфлікт на Донбасі "продовжуватиметься так довго – наскільки це Росія зможе продовжувати і наскільки Росії це дозволять".

Валентин Бадрак, директор Центру досліджень проблем армії, конверсії та роззброєння, відзначає, що місяць перемир'я на Донбасі надав можливість українській армії краще підготуватись до оборони країни.

"Незважаючи на певні втрати, у тому числі територіальні, незважаючи на те, що відбуваються постійні обстріли та досі гинуть українські вояки, ми мусимо визнати, що ці домовленості є позитивним кроком на цей час...Дуже важливим було би припинити масову, масштабну війну, яку розпочав Кремль", - сказав пан Бадрак у коментарі ВВС Україна.

Він відзначив важливість того, що українські військові вийшли з полону бойовиків на Донбасі, а також підготовку армії до можливої агресії з доку Росії.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Під час перемир'я сторони конфлікту обмінялись полоненими

"Якщо Україна демонструватиме хоч трохи послаблення у військовому сенсі, це одразу надасть можливість Путіну рухатись далі", - відзначив експерт.

На думку пана Бадрака, російську сторону не влаштовує розмежувальна лінія, яка закріплена за Мінськими домовленостями. Про що, за його словами, свідчать постійні атаки проросійських бойовиків на донецький аеропорт.

"Я не хочу, щоб ми наївно думали, що Путін відступить дуже просто... Я не виключаю, що він може навіть відвести важку техніку на певний час, але це не означатиме остаточного завершення цього збройного конфлікту", - сказав пан Бадрак.

У той же час, на думку експерта, нова ескалація конфлікту може відбутись після виборів до Верховної Ради, які заплановані на кінець жовтня.

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів

"Те, що зараз припинена війна на певний час, пов’язано з міркуваннями Кремля несиловим шляхом вирішити свої задачі – впровадити якомога більше людей, які будуть працювати на Кремль, в український парламент… Я гадаю, Кремль почекає до кінця виборів, подивитись на їх результати - і далі вирішуватиме, в який спосіб здійснювати тиск на Україну", - сказав пан Бадрак.

В той же час, за словами експерта, посилена українська оброноздатність може застерегти російську владу від відкритого вторгнення. "Якщо українські сили оборони будуть дуже ретельно підготовані... - це може спонукати Путіна зупинитись", - додав він.

Мінські домовленості

5 вересня у Мінську тристороння контактна група представників України, ОБСЄ та Росії підписала з сепаратистами документ, який визначає передумови політичного врегулювання конфлікту на сході України.

За два тижні, 20 вересня, учасники обумовили кроки щодо виконання домовленостей щодо припинення вогню на Донбасі.

Підписаний у Мінську меморандум забороняє застосовувати всі види зброї в зоні АТО та вести наступальних дій, а також передбачає виведення із зони конфлікту всіх іноземних збройних формувань.

Сторони зобов'язалися відвести свою важку військову техніку від умовної лінії фронту на 15 км та створити зона безпеки завширшки не менше 30 км.

Уздовж всього російсько-українського кордону буде працювати спостережна місія ОБСЄ. Експерти здійснюватимуть моніторинг з використанням безпілотників.

У НАТО раніше заявили, що під час перемир'я "більшість російських військових" вийшла з території України. В той же час в Альянсі висловили занепокоєння тим, що російські військові продовжують стояти на кордоні з Україною, а також гуртують свої сили у Криму.

За цей час з Росії до Луганська та Донецька заїхали дві автоколони з гуманітарною допомогою без дозволу української влади.

В ЄС заявили, що такі дії порушують територіальну цілісність та суверенітет України.

Новини на цю ж тему