Путін у Белграді: чи може Москва зупинити розширення НАТО?

новини Копирайт изображения AFP
Image caption Путін приїздить до Сербії на 70-ту річницю звільнення Белграда

Візит Володимира Путіна є головною подією у сербських ЗМІ, а в столиці Сербії російський президент стане спеціальним гостем урочистого військового параду, найбільшого від розпаду колишньої Югославії.

Візит президента Росії привернув додаткову увагу до питання, яке хвилює уряди балканських країн: бути їм у НАТО чи ні.

Наприкінці вересня глава МЗС Росії Сергій Лавров для боснійської газети "Дневни аваз" заявив, що Росія вважатиме розширення НАТО на колишні югославські республіки - Боснію, Чорногорію та Македонію - "невідповідальною політикою", "помилкою" та "провокацією".

Ця заява пролунала в час, коли президент Росії Володимир Путін оголосив про свій візит до Сербії на відзначення 70-ої річниці визволення Белграда.

Балкани - відкриті для впливу

Опитування громадської думки організації Ipsos strategic marketing показують, що у Сербії вступ до НАТО підтримує лише 13% опитаних. У Сербії впала і підтримка населенням членства у ЄС, яка, за різними опитуваннями (уряд Сербії, "Фактор плюс"), постійно коливається навколо 50%.

Голова Центру зовнішньої політики у Белграді Александра Йоксимович розповіла ВВС Україна, що візит Путіна до Сербії є дуже важливим перш за все для Росії, оскільки вона хоче показати, що "у Європі існує країна, з якою Москва може близько політично співпрацювати".

Пані Йоксимович вважає, що вступ балканських країн до Європейського Союзу важко зупинити і, що Росія свідома того, що республіки колишньої Югославії, які не вступили до ЄС, фактично оточені країнами-членами НАТО. На її думку, Москва використовуватиме свій вплив на балканські країни, які не вступили до ЄС, для створення своєрідного балансу сил у Європі.

Копирайт изображения AFP
Image caption У Сербії на Путіна чекають

"Оскільки не закінчено процес розширення ЄС та НАТО на регіон Західних Балкан, Росія тут бачить відкритий простір для впливу для створення своєрідного балансу. Все це відбувається через наближення НАТО до її кордонів", - сказала вона.

Водночас голова сербської організації "Центр для розвитку міжнародної співпраці" Драґомир Андєлкович розповів ВВС Україна, що "Росія однозначно проти розширення НАТО на східну Європу, зокрема вона проти членства Сербії в Альянсі". Пан Анджелкович додає, що цьому сприяє проголошення воєнного нейтралітету Сербією та укладення Белградом низки угод з Російською Федерацією.

Сербія свою зовнішню політику сильніше пов'язала з Росією після "виборчої революції", в якій у 2000 році було повалено режим Слободана Мілошевича. Тоді з Росією уклали Угоду про вільну торгівлю, яку поза межами СНД має лише Сербія. Белград також став частиною російського енергетичного лобі на Балканах і спостерігачем в ОДКБ. Росія, зі свого боку, в Раді Безпеки ООН блокує розвиток державності Косово.

Хоча Белград заявляє, що його пріоритетом є європейська інтеграція, в уряді Сербії не планують підтримувати санкції ЄС щодо Російської Федерації. У зв'язку з цим Єврокомісія на початку жовтня оприлюднила річний звіт, в якому вперше нібито від Белграда може вимагатися узгодження зовнішньої політики із політикою ЄС.

Перед Чорногорією - "вибір цінностей"

Лідером у регіоні у євроатлантичних інтеграціях стала найменша колишня югославська республіка – Чорногорія (понад 630 тисяч населення), яка свою незалежність здобула лише у 2006 році. Останні роки Чорногорія поставила собі за мету вступити до НАТО, через що зазнає значного тиску з боку Росії.

Голова організації "Атлантичний союз Чорногорії" Саво Кентера розповів ВВС Україна, що великою проблемою інтеграції його країни до НАТО є дедалі помітніше "втручання Російської Федерації у внутрішні справи Чорногорії, але і у справи інших балканських держав".

Пан Кентера звертає увагу на те, що існує великий економічний вплив Росії на Чорногорію, через прилив великої кількості туристів та придбання значної кількості нерухомості, яку купили російські громадяни.

"Наші "братські" відносини з Росією, про які багато-хто думає, що вони зіпсуються зі вступом (Чорногорії. - Ред.) до НАТО, повинні залишитися на цьому, де вони були і до сьогодні - на рівні міфу і нічого більше", - сказав він.

Копирайт изображения AFP
Image caption Сербія готується до параду

Голова Атлантичного союзу вважає, що Чорногорія тепер повинна переконати міжнародну спільноту, що вона нарешті "вибрала цінності західної цивілізації".

І цей "вибір" може бути не зовсім простою справою. Хоча підтримка населенням інтеграції до НАТО у Чорногорії від часу здобуття незалежності постійно росте, у вересні цього року, за опитуваннями "ЦЕДЕМ", вона була лише - 35%, що є менше половини опитаних (вступ до ЄС підтримує 61% громадян). На Саміті НАТО в Уельсі було сказано, що статус Чорногорії розглядатимуть в наступному, 2015 році, і від неї Альянс очікує реформи у сфері безпеки та укріплення правової держави.

Умова чи виняток?

Хоча членство в НАТО не є прямою умовою для вступу країн кандидатів до ЄС, усі колишні комуністичні держави євроінтеграційні процеси проходили за цією схемою.

Голова Центру зовнішньої політики у Белграді Александра Йоксимович вважає, що ситуація Сербія в цьому плані є особливою, бо через авіаудари НАТО по Югославії у 1999 році значно впала підтримка вступу до НАТО як з боку політиків, так і населення.

Все ж таки, пані Йоксимович вважає, що Белград "щодо вступу до НАТО не сказав свого останнього слова". Про це свідчить, те що на саміті НАТО цього року вперше був присутній міністр оборони Сербії.

Останнє розширення НАТО на Балкани сталося п'ять років тому, коли членами Альянсу стали Хорватія та Албанія. Крім Сербії, у "специфічній ситуації" щодо інтеграції до НАТО також Боснія і Герцеговина та Македонія. Сараєво не може розпочати виконання Плану дій щодо членства в НАТО через невирішене питання майна армії БіГ.

Натомість, Македонія серед колишніх югославських республік майже найшвидше рухалася до НАТО та ЄС. Цей процес заблокувала Греція через суперечку щодо назви "Македонія".

Колишній посол Македонії при НАТО Нано Ружин, сказав в коментарі телеканалу "Аль-Джазіра", що продовження блокування євроатлантичних інтеграцій Македонії може призвести до відновлення міжентнічної ворожнечі між албанською спільнотою, яка більше орієнтована на вступ до НАТО, та етнічними македонцями, яким зараз найважливіше вирішити питання назви своєї країни.

Новини на цю ж тему