Два інтерв'ю: узгоджена тактика чи боротьба в Кремлі?

Путін Копирайт изображения AP

Два найближчих соратники Володимира Путіна одночасно виступили зі знаковими заявами щодо ситуації навколо України та західних санкцій. Прем'єр Дмитро Медведєв дав інтерв'ю канадському телеканалу CNBC, а секретар Ради безпеки Микола Патрушев - "Российской газете".

Інтерв'ю Патрушева являє собою розгорнутий маніфест антизахідництва, який можна порівняти за установчим характером з відомою "мюнхенською промовою" Володимира Путіна в 2007 році, хоча секретар Радбезу, звичайно, не лідер держави.

Подібних заяв у Москві останнім часом прозвучало чимало, але Патрушев все об'єднав і підвів теоретичну базу.

Повний текст можна переглянути в електронній версії "Российской газеты". Короткий виклад виглядає наступним чином: "холодна війна" ніколи не закінчувалася, Захід, особливо США - вічний ворог Росії, змінити це неможливо, та, мабуть, і не потрібно, слід спиратися на власні сили.

Медведєв висловився дещо інакше: вказавши, що перезавантаження відносин неможливе, поки діють санкції (а хто б у цьому сумнівався?), висловив упевненість, що ситуація повернеться у нормальне русло, і тоді Росія буде готова до діалогу і співпраці.

"Вкрай необхідно залишити все це позаду, повернутися на вихідні позиції і лише потім обговорювати наші майбутні відносини", - заявив він.

Вся справа в економіці

Останнім часом Володимир Путін зробив ряд примирливих жестів: запланував на 17 жовтня нову зустріч з українським колегою Петром Порошенком, наказав відвести від кордону російські війська, не відмовився від поїздки на саміт "Великої двадцятки" у Австралії, незважаючи на заявлений намір партнерів поставити йому там неприємні питання.

На зустрічі з членами президентської Ради з прав людини у вівторок президент назвав відчуження між російським і українським народами трагедією, яку потрібно долати спільними зусиллями.

За даними Національної служби моніторингу, російські телеканали збавили тон щодо України, стали рідше вживати вирази на кшталт "каральна операція" і "київська хунта" і взагалі менше приділяти уваги Донбасу, де, як-не-як, тримається перемир'я.

Зі свого боку, держсекретар США Джон Керрі за підсумками зустрічі з Сергієм Лавровим у Парижі 14 жовтня заявив про можливість скасування або хоча б пом'якшення санкцій у разі подальшого прогресу.

Експерти вбачають головну причину в економіці.

Падіння рубля, втеча інвесторів, криза валютної заборгованості російських компаній - все це неминуче у другій половині 2015 року, якщо західні банки до того часу знову не відкриють кредит, а обмеження доступу до високих технологій не обіцяє країні нічого хорошого.

Заяви чиновників і депутатів, що Росія тільки виграє від санкцій, навчившись все виробляти сама, - гарна міна при поганій грі. Якщо на те пішло, історія знає приклади успішного розвитку без свободи і демократії, але за умов ізоляції це ще нікому не вдавалося. Економіка міцніє від конкуренції, а не її відсутності.

Розрахунки повністю перевести співпрацю на Китай, судячи з усього, себе не виправдали. Неприємним сюрпризом стала недавня відмова Пекіна фінансувати будівництво газопроводу "Сила Сибіру", через що вся епохальна енергетична угода взагалі опиняється під великим питанням.

Побоювання "втратити обличчя" і отримати несприятливі внутрішньополітичні наслідки для Путіна у разі "здачі Новоросії", швидше за все, безпідставні. За даними опитувань, більшості росіян подобається великодержавність, але жертвувати заради неї чимось матеріальним населення не готове. Телебачення зуміє представити будь-яку лінію Кремля як єдино правильну і будь-який поворот подій - як перемогу.

У різній тональності

Заяви Медведєва перебувають у руслі цієї політики: все в ваших руках, відмовтеся від санкцій і буде добре.

Інтерв'ю Патрушева, на перший погляд, ні.

Триває складна закулісна гра, плануються деякі зрушення - для чого саме у цей момент брязкати шаблями? Хто його, як то кажуть, за язик тягнув?

Напрошуються дві версії.

Варіант № 1: у Кремлі йде боротьба, високопосадовий чекіст виступив від імені сил, які комфортно почуваються в умовах конфронтації і самоізоляції, а також незадоволених зайвою, на їхній погляд, поступливістю Путіна.

Варіант №2: все узгоджено, Медведєв і Патрушев вирішують одну задачу, але різними методами. Жорсткість останнього - теж сигнал Заходу: якщо не підете назустріч, так дивіться, якими ми можемо бути!

Частково це нагадує відому у минулому тактику Сталіна і Молотова: щоб успішніше торгуватися, лідеру потрібен "пан Ні".

Шахи або бокс?

Аналітики, до яких звернулася за коментарями Російська служба Бі-бі-сі, розійшлися в думках.

"Думаю, друга версія має більше прав на існування", - заявив директор Центру політологічних досліджень при Фінансовому університеті Павло Салін.

"Уявлення про команду Путіна як про оркестр з диригентом - сумнівне", - вважає незалежний політолог Ігор Бунін.

"Володимир Путін дуже обмежений у можливостях для маневру, - пояснює свою позицію Павло Салін. - Правляча пітерська група мислить категоріями бізнес-інтересів більше, ніж геополітики. Насправді, ніхто не хоче сваритися".

На думку експерта, помиритися заважає здебільшого Крим.

До цих пір світові лідери заявляли, що не скасують санкції, поки Росія, як вони вважають, незаконно утримує півострів. Москва намагається переконати їх забути про Крим в обмін на відносний спокій на решті території України, причому йдеться не про офіційне визнання анексії, а саме про зняття санкцій.

"Новоросію російська влада готова "злити", Крим - ніколи, - стверджує Салін. - Перезавантаження можливе, тільки якщо Крим буде винесено за дужки".

Окрім всього іншого, вертикаль влади не сприяє несанкціонованим діям членів команди і спробам впливати на Путіна через газети, вважає експерт.

Однак Ігор Бунін переконаний, що, якщо не конфлікт, то певні розбіжності у владі реально існують, і виступ Патрушева - не хитрий шаховий хід.

"Патрушев не сказав нічого нового, а виклав традиційну позицію силовиків і свою власну, яка багато в чому визначала політику щодо України після 22 лютого (повалення режиму Віктора Януковича). Інтерв'ю Медведєва трохи м'якше, але теж аж ніяк не ліберальне", - заявив він.

"Щодо Володимира Путіна, він, швидше за все, схиляється до компромісу із Заходом, зрозуміло, який не буде виглядати як капітуляція, - вважає аналітик. - Але особисто мені важко уявити, щоб він, при його зайнятості, викликав Патрушева і Медведєва для конкретного інструктажу, кому що говорити. Кожен сказав те, що дійсно думає - в межах загальної лінії".

Новини на цю ж тему