Чи легітимне голосування в "ДНР" і "ЛНР"?

2 листопада у самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" відбулося голосування, на якому обирали керівників республік та їх парламенти.

Сепаратисти повідомили, що перемогу отримали нинішні керівники "республік" Олександр Захарченко та Ігор Плотницький.

Про невизнання цих виборів вже встигли заявити представники Євросоюзу, США та України.

ООН також не має наміру їх визнавати, водночас МЗС Росії заявило, що країна "поважає" результати волевиявлення.

Чи відповідали міжнародним стандартам?

Експерти з контролю за проведенням виборів розповіли ВВС Україна, що голосування на Донбасі не відповідало низці міжнародних виборчих стандартів: свободі, прозорості та відкритості.

Найперше, на виборах не використовували списків виборців, що не дає можливості визначити явку.

"Чисто технологічно підрахувати явку виборців на цьому голосування неможливо. Для її встановлення у всьому світі створюються реєстри виборців, це ключове питання на виборах", - заявила ВВС Україна директор фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна.

На виборах не було списків виборців, їх переважно створювали з нуля, просто переписуючи дані охочих проголосувати вже на дільниці.

Експерт вказує, що нещодавно проводили дослідження на Донбасі щодо майбутнього краю, й тільки 30% мешканців "ДНР" були за федерацію, інші – за цілісність України.

"Хто рвався на вибори, голосували "за" ці республіки. Інші просто не прийшли, а скільки реально голосували - судити неможливо, бо немає реєстру виборців", - резюмувала соціолог.

Відсутність списків виборців також дозволяла людям голосувати на різних дільницях необмежену кількість разів.

Навіщо черги біля дільниць?

Ще два важливих нюанси – на виборах були відсутні незалежні спостерігачі. Також відкрили значно меншу кількість дільниць, аніж зазвичай, чим створили видимість масової явки.

"Очевидно, що головною метою імітації виборів було забезпечити картинку високої явки. Ця технологія дуже проста – відкрили невелику кількість дільниць, а людей заманювали дешевими продуктами харчування", - розповів ВВС Україна керівник донецького відділенні комітету виборців Сергій Ткаченко.

Тим, хто голосував на цих виборах, організатори за дуже низькими цінами продавали продукти харчування.

У Донецьку було відкрито близько ста дільниць, що в три-чотири рази менше, ніж зазвичай.

"Дотримання законних процедур виборів, що зазвичай в Україні контролюють спостерігачі, тут просто не було. Як і спостерігачів", - констатував експерт.

Він наголосив, що голосування в "республіках" відбувалося за тимчасовим положенням, а не законом України про місцеві вибори.

Водночас, один з лідерів "ДНР" Андрій Пургін заявив, що черги виборців були єдиною проблемою виборів.

Російські канали повідомили про високу явку і присутність якихось міжнародних спостерігачів, з яких найбільше цитували французького депутата Європарламенту Жана-Люка Шефхаузена.

Депутати з РФ також заявляли про відсутність порушень під час голосування.

Чому Захід не визнає вибори?

Західні країни вже засудили проведення виборів на території "ДНР" та "ЛНР".

"Вважаю "президентські і парламентські вибори" у Донецькій і Луганській "народних республіках" новою перешкодою на шляху до миру в Україні. Голосування незаконне і нелегітимне, ЄС не визнає його", - ідеться у заяві голови дипломатії ЄС Федеріки Могеріні.

За словами очільників ЄС, ці вибори ідуть у розріз із мінськими домовленостями від 5 вересня.

Таку ж позицію займають США.

"Це явне порушення зобов'язань, які Росія та сепаратисти взяли на себе у тому, що підтримали мінські домовленості", - заявив перед голосуванням Держсекретар США Джон Керрі.

За його словами, міжнародна спільнота не визнає виборів, доки вони не будуть проведені у рамках спеціального закону про статус окремих районів Донбасу, ухваленого в Україні для виконання мінської угоди.

Петро Порошенко назвав ці вибори "фарсом під дулами танків".

Чи відповідає "мінському протоколу"?

9 пункт мирного "мінського протоколу", підписаного представниками ОБСЄ, України Росії та "ЛНР" з "ДНР" вказує, як мали відбутися вибори на цих територіях.

Це мали бути дострокові вибори у органи місцевого самоврядування, проведені згідно закону України про тимчасовий порядок самоврядування окремих районів Луганської та Донецької областей.

Його ухвалили й він передбачав, що вибори відбудуться 7 грудня за українським законодавством.

У російській пресі активно обговорюють нібито секретний додаток до протоколу, який передбачає їх проведення 2 листопада.

"Я вважаю провокацією проти України тему про секретні домовленості. Ніяких секретних документів такого плану немає", - заявив заступник глави адміністрації президента із зовнішньополітичних питань Валерій Чалий.

За його словами, під час перемовин могли виникати певні ідеї, проте у документи вони не оформлювались.

В офісі екс-президента Леоніда Кучми, який підписував протокол від імені України, повідомили ВВС Україна, що пан Кучма не спілкується з пресою і нинішню ситуацію не коментуватиме.

Чому Росія вважає вибори легітимними?

У Москві вважають, що все проходило у межах мінських домовленостей, а вибори покликані легітимізувати владу самопроголошений об’єднань для налагодження діалогу з Києвом.

Ще до голосування глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що "вибори, які проведуть на території проголошених ЛНР та ДНР будуть важливі з точки зору легітимації влади".

При цьому росіяни вже не використовують термін "самопроголошені", а тільки "проголошені".

На думку російської влади, отриманий від виборців мандат довіри має сприяти налагодженню "стійкого діалогу між українською владою та представниками Донбасу".

Як і в Києві, у Москві посилаються на мінські домовленості, які встановлюють межі для діалогу.

Щоправда, Росія стверджує, що у Мінську вирішили проводити вибори в період між 19 жовтня і 3 листопадам.

Визначена президентом дата – 7 грудня на думку МЗС Росії суперечить мінським домовленостям й була включена в закон про особливий статус окремих районів Донбасу "самовільно, в односторонньому порядку".