Велика справа для "маленької країни": Сербія на чолі ОБСЄ

Сербія на чолі ОБСЄ Копирайт изображения EPA
Image caption Сербія в особі свого міністра закордонних справ Івиця Дачичі (П) переймає головування в ОБСЄ від Швейцарії

Міністерство закордонних справ Сербії оприлюднило план головування країни в ОБСЄ у 2015 році, яке вона має перейняти у Швейцарії. Серед пріоритетів - розвиток “вільної, демократичної і єдиної євроатлантичної та євроазійської безпекової спільноти, яка простягається від Ванкувера до Владивостока”.

Цей план Сербії і Швейцарії, який і досі є на сайті сербського МЗС, було оприлюднено минулого року, за кілька місяців до початку Євромайдану. І його зміст яскраво свідчить про те, наскільки змінилися виклики регіональної безпеки.

В останніх заявах на початку грудня міністр закордонних справ Сербії Івиця Дачич сказав, що у фокусі сербського головування буде Україна, оскільки ОБСЄ - це єдина міжнародна організація, яка активно намагається налагодити мир на Донбасі.

"Плануємо працювати з головними зацікавленими сторонами над мирним вирішенням цієї кризи і знову наголошуємо на важливості дотримання усіма сторонами Мінської угоди”, - сказав він.

"Незручна ситуація"

Однак авторитетність посередницької ролі ОБСЄ в українському конфлікті під сумнівом. Росія, яка підтримує сепаратистів, звинувачує місію в “упередженості”, Україна - у “сліпоті”. Виникає питання, що зможе зробити Белград, аби не допустити такої критики.

Колишній посол Сербії в Україні та югославський дипломат з досвідом у Москві Душан Лазич сказав ВВС Україна, що Сербія є "маленькою" країною, себто не дуже впливовою на міжнародному рівні. Тому її можливості під час головування в ОБСЄ - такі як пошуки виходу з кризи чи конструктивні пропозиції - будуть “обмеженими”, додав він.

Пан Лазич каже, що пов’язана з Україною конфронтація вже “далеко зайшла” і підписані перемир’я та угоди на практиці не застосовуються. Тому він, попри всі позитивні намагання Белграда, не вважає, що українську кризу буде швидко подолано.

“Думаю, що Сербія стоїть перед великим викликом знайти рішення не лише для української і російської сторін, але й рішення, яке влаштовуватиме міжнародну спільноту та Захід. Боюсь, що це велика справа для “маленької країни” і боюсь, що важко сказати, що вона (Сербія. – Ред.) може дати “позитивну печатку” процесам розв’язання кризи”, - каже колишній дипломат Лазич.

Директорка Центру євроатлантичних досліджень з Белграда Єлена Міліч так само стримано оцінює можливості Сербії на чолі ОБСЄ у пошуках виходу з української кризи.

Пані Міліч каже, що коли Сербія подавала кандидатуру на головування в цій організації, української кризи ще не було, і нині представники сербського Уряду опинилися у трошки “незручній ситуації”, бо на них “чиниться великий тиск не лише з боку Росії, але й з боку Заходу, щоб під час головування схилися до певної позиції”.

Голова Центру євроатлантичних досліджень вказує на те, що уряд Сербії немовби відчуває зіткнення своїх інтересів на фоні української кризи - планам вступу до ЄС та головування в ОБСЄ. Пані Міліч вважає “невідповідальними” заяви офіційного Белграда, що Сербія нібито не буде узгоджувати свою політику із зовнішньою політикою ЄС стосовно української кризи.

Image caption Сербію називають одним з небагатьох союзників Росії в Європі

Вплив Росії

Пані Міліч вважає, що російський вплив на Сербію залишатиметься і після перекриття газопроводу “Південний потік”. На її думку, Сербія буде під великим тиском Росії. І якщо країна спробує цьому суперечити і відповідально зіграти роль голови ОБСЄ, вона "відчує великий тиск”.

При цьому Єлена Міліч не вважає, що посилення зв’язків Сербії з Росією існує лише “на ідеологічному рівні".

“Єдиний важіль, який може мати Росія на Сербію - це корупція та непрозорий вплив, про який ми мало знаємо”, - каже експерт. Вона наводить приклад міністра закордонних справ Івиці Дачича, чия партія в уряді контролює держкомпанію “Сербіягаз” та енергетичні зв’язки з Росією.

Тим часом Душан Лазич вважає, що Сербія перед головуванням в ОБСЄ вела політику з елементами “сидіння на двох стільцях” - і ЄС, і Росії.

"Думаю що в умовах головування в ОБСЄ простір для такої політики буде звужуватися”, - вважає колишній дипломат.

Досвід Косова

Співрозмовники ВВС Україна мають різні думки і з приводу того, як розв’язання проблеми Косова може стати в нагоді у вирішенні української кризи.

Колишній посол Сербії в Україні каже, що на переговорах між Белградом і Приштиною здобуто важливий політичний досвід для пошуку позитивних рішень виходу з кризи.

“Якщо рішення шукатимуть на рівні політики, досвід Сербії може бути дорогоцінним", - каже пан Лазич.

З іншого боку, пані Міліч вважає, що Сербія не зможе скористатися цим досвідом через вплив Росії.

Голова Центру євроатлантичних досліджень каже, що анексія Криму та конфлікт на сході Україні відрізняються від вирішення проблеми з Косово.

“А додаткова проблема в тому, що ми (Сербія. – Ред.) не маємо досвід з Косовом у форматі ОБСЄ. Ми самі його перенесли з рамок ООН у рамки євроінтеграції, і це щось зовсім інше”, - каже пані Міліч.

Новини на цю ж тему