Війна на Донбасі у цифрах, фактах і перемир’ях

АТО Копирайт изображения AFP
Image caption Останні кілька тижнів українська війська стримують наступ проросійських бойовиків на Дебальцеве

За 10 місяців конфлікту на Донбасі загинули тисячі людей, три рази оголошувалися припинення вогню, а дипломати провели десятки мирних перемовин. Проте бойові дії тільки розпалюються.

Українська сторона визнає втрату понад тисячі силовиків у межах Антитерористичної операції.

Київ вказує на тисячі загиблих бойовиків, а також наполягає, що у конфлікті загинули більше тисячі російських військових та найманців і добровольців, які їдуть на Донбас з Росії.

Натомість офіційна Москва заперечує участь своїх регулярних військ у конфлікті на Донбасі, проте не заперечує, що туди їдуть "відставники" та "відпускники".

Президент Франції Франсуа Олланд та канцлер Німеччини Ангела Меркель в четвер привезли до Києва новий "мирний план", а в п’ятницю вирушили з ним на перемовини до Володимира Путіна.

В суботу у Мюнхені відбудеться конференція з безпеки, на якій світові лідери вкотре спробують домовитись про мир на Донбасі.

Потім Ангела Меркель відправиться до Вашингтона, аби узгодити домовленості з президентом США Бараком Обамою.

Початок і хід боїв

З березня 2014 року у Донецькій та Луганській областях почалися антиурядові протести. На початку квітня протестувальники захопили низку адміністративних будівель у Луганську та Донецьку й заговорили про утворення Луганської і Донецької народних республік.

В Луганську захопили будівлю СБУ, де зберігалася значна кількість зброї.

12 квітня озброєна група бойовиків на чолі з колишнім російським військовим Ігорем Гіркіним захопила місто Слов’янськ на Донеччині, після чого в.о. президента Олександр Турчинов оголосив початок антитерористичної операції.

Копирайт изображения AP
Image caption Російський офіцер Ігор Гіркін командував захопленням Слов'янська

Вже після повернення з України пан Гіркін визнав, що допомагав проводити анексію Криму й саме його спецоперація розпочала військові дії на Донбасі.

З часом бойовики взяли під контроль більшість великих міст Донбасу.

13 червня бійці батальйону "Азов" після швидкої операції вибили бойовиків з Маріуполя. 5 липня сили АТО взяли під контроль Слов'янськ, Краматорськ та кілька інших міст Донбасу, проте бойовики Гіркіна зуміли відійти до Донецька.

Військові намагалися взяти під контроль кордон цих двох областей з Росією, проте позиції силовиків масово розстрілювали з артилерії.

Українська сторона стверджувала, що це робили з російського боку кордону, а Росія цю інформацію заперечувала.

До середини серпня 2014 року сили АТО звільнили значну частину контрольованої бойовиками території і майже завершили відрізання Донецька і Луганська від російського кордону.

17 липня над підконтрольною бойовикам частиною Донецької області збили літак рейсу MH17 малайзійських авіаліній, внаслідок чого загинули 298 людей.

Ця подія суттєво вплинула на сприйняття конфлікту у світі.

Криза в Україні

Гуманітарна ціна конфлікту

10 міс.

від початку конфлікту

1,2 млн

біженців і переміщених осіб

  • 5358 загиблих, зокрема:

  • 298 з рейсу MH17

  • 12235 поранених

REUTERS

Проте наприкінці серпня значні сили бойовиків, а за твердженням Києва - і російських військ, зайшли до України та розбили українські війська в "Іловайському котлі" на південь від Донецька.

Сили проросійських бойовиків захопили прикордонне місто Новоазовськ на Азовському морі, але наступ на Маріуполь був зупинений.

Після важких боїв українські війська частково були розбиті, а вже 5 вересня у Мінську були підписані угоди щодо припинення вогню й встановлення лінії розмежування.

Перемир’я регулярно порушували, сторони звинувачували одна одну в обстрілах, а в середині січня бойовики перейшли в наступ, захопили частину Донецького аеропорту й місто Вуглегірськ біля Дебальцевого.

Перемир’я і перемовини

Перші мирні перемовини щодо конфлікту на Донбасі відбулися 17 квітня у Женеві між главами МЗС України, Росії, держсекретарем США і керівником дипломатії ЄС.

Вони завершились ухваленням Женевської заяви, яка у майбутньому виконана не була.

Копирайт изображения AFP
Image caption Петро Порошенко кілька разів особисто спілкувався з Володимиром Путіним

Після обрання президентом України Петра Порошенка почались спроби перемовин з представниками "ДНР" та "ЛНР".

20 червня Петро Порошенко оголосив припинення вогню до 27 червня, яке підтримали самопроголошені лідери так званих республік.

23 червня відбулися мирні перемовини "контактної групи" у Донецьку, на яких Україну представляв другий президент України Леонід Кучма. РФ представляв посол Росії в Україні Михайло Зурабов. До переговорів залучили представника чинного голови ОБСЄ Хайді Тальявіні.

Сепаратистів представляли актуальні на той час керівники самопроголошених республік.

Очікуваного результату перемовини не дали.

За час перемир’я українські силовики втратили кілька десятків солдатів, і після його закінчення перейшли у наступ.

Зустрічей перемовників у "женевському форматі" більше не було, а влітку у Європі започаткували новий - "нормандський".

На червневому святкуванні річниці висадки союзників у Нормандії у Другу світову війну керівники України, Німеччини, Франції та Росії поговорили про нові кроки для врегулювання конфлікту на Донбасі.

Як наслідок влітку відбулися дві зустрічі глав МЗС цих країн – 2 липня та 17 серпня.

Паралельно працювала контактна група - 31 липня у Мінську вона зібралась для обговорення припинення вогню біля місця падіння пасажирського літака.

Після серпневих масштабних втрат представники бойовиків, Росії, ОБСЄ та України знову сіли за стіл перемовин.

26 серпня у Мінську зустрілися Петро Порошенко, Володимир Путін й міжнародні представники.

Мінська угода

Копирайт изображения ukrinform
Image caption Екс-президент Леонід Кучма представляє Україну в контактній групі

Одразу після зустрічі Путіна і Порошенка в Мінську зібралася контактна група.

Результатом стало підписання 5 вересня у Мінську протоколу про припинення вогню і перемир’я.

19 вересня сторони погодили додатковий протокол про лінію розмежування між українськими силами та проросійськими бойовиками.

Вони домовилися відвести важке озброєння від лінії розмежування та не застосовувати авіацію. Росія мала закрити кордон для перетину бойовиків та техніки.

Перемир’я дотримувалися частково, майже кожного дня гинули люди й відбувалися обстрілі, проте їх інтенсивність була незначна.

Місія ОБСЄ продовжила фіксувати заїзд з Росії до України невстановлених вантажів та людей у камуфляжній формі.

До початку зими бої розгорілися з новою силою, то ж 9 грудня Україна та сепаратисти оголосили про новий "режим тиші".

Він тривав до середини січня, коли після чергової ескалації на Сході зірвалися анонсовані переговори в Астані лідерів України, Росії, Німеччини та Франції.

Після цього бойовики почали масований штурм донецького аеропорту, захопили місто Вуглегірськ біля Дебальцевого. Паралельно 22 січня глави МЗС у Берліні у "нормандському форматі" втретє обговорили виконання мінських угод.

31 січня у Мінську знову зібралась контактна група й спробувала домовитись про виконання мінського протоколу, але безрезультатно.

Копирайт изображения AFP
Image caption Збиття над територією бойовиків літака рейсу MH17 вплинуло на сприйняття світом конфлікту на Донбасі

Москва вустами глави МЗС Сергія Лаврова наполягає, аби Україна проводила перемовини з "ДНР" та "ЛНР" і сприймала їх за партнерів.

Головна вимога Москви - широка автономія республік й продовження їх фінансування Києвом.

Представники сепаратистів висунули свої умови: відмова від лінії розмежування від 19 вересня й визнання фактичного фронту станом на 31 січня.

Також бойовики вимагають від України в односторонньому порядку припинити вогонь і прибрати з переговорної групи Леоніда Кучму.

Україна не визнає нової лінії розмежування, адже з 19 вересня бойовики захопили ще понад 500 квадратних кілометрів території.

Натомість Петро Порошенко закликав західних партнерів надати Україні сучасну зброю, аби допомогти зупинити наступ бойовиків.

При цьому він наголошує, що військового вирішення конфлікту немає.

Втрати сторін

Згідно з інформацією ООН станом на початок лютого, за час конфлікту загалом загинули 5358 людей, поранені - 12235.

Сюди включили 298 пасажирів рейсу MH17.

Майже мільйон біженців покинули зону конфлікту і виїхали до України. Ще 600 тисяч поїхали в інші країни, зокрема, 400 тисяч - до Росії.

Копирайт изображения AP
Image caption Найбільшим нападом на цивільних стали обстріли Маріуполя 24 січня, 31 людина загинула

Штаб АТО не зміг надати остаточних даних щодо втрат українських силовиків за весь період конфлікту.

6 грудня Петро Порошенко заявив про понад 1250 вбитих українських силовиків. 28 січня громадські активісти провели нові підрахунки на основі даних РНБО та озвучили цифру у 1422 загиблих.

На початок грудня влада повідомляла про 4049 поранених військових, а наприкінці січня 2015 року Генеральний штаб заявив про 184 полонених українських силовиків.

Інформації щодо втрат України у військовій техніці немає, але відомо, що бойовики збили 18 літаків та вертольотів.

Точних даних про втрати бойовиків за період конфлікту також немає. Українська сторона стверджує, що їх в рази більше, ніж українських військових – до 8 тисяч.

Також РНБО стверджує, що у конфлікті на Донбасі вже загинули кілька тисяч російських військових.

Після серпневих боїв РНБО назвало цифру у понад дві тисячі загиблих російських вояків. Підтвердити ці дані з незалежних джерел неможливо.

Російський чинник

Росія заперечує свою участь в конфлікті, проте восени у різних російських містах пройшли таємні поховання військових.

Після "Іловайського котла" НАТО оприлюднило фотознімки, які, за твердженням альянсу, свідчили про заїзд колон російських військ в Україну.

Росія ці дані заперечила.

У різний час представники НАТО називали цифри від сотень до кількох тисяч присутніх в Україні російських солдатів.

Копирайт изображения Getty
Image caption Модернізовані Т-72, які є тільки на озброєнні російської армії, часто можна бачити у бойовиків "ДНР" та "ЛНР"

Натомість Петро Порошенко називав цифру у 8-9 тисяч російських військових в Україні.

Також на Донбасі фіксують військову техніку, яка є виключно на озброєнні російської армії, зокрема, модернізовані танки Т-72.

Натомість сепаратисти стверджують, що всю техніку вони захопили у Збройних сил України.

Гуманітарні конвої

З серпня 2014 року Росія почала направляти на Донбас гуманітарні конвої. Перший з них заїхав до України 22 серпня, якраз коли починав утворюватися "Іловайський котел".

Конвої не погоджені з Червоним хрестом та ОБСЄ, їхній вміст оглядають російські прикордонники.

Українська сторона стверджує, що в них перевозять окрім харчів також військове обладнання сепаратистам, Росія це заперечує.

За даними ОБСЄ, в Україну вже заїхали 13 гуманітарних конвоїв, але МНС Росії вказує на цифру у 12 конвоїв й плани організувати наступний.

Новини на цю ж тему