Чергове перемир’я: що підписали у Мінську?

Мінськ Копирайт изображения AFP
Image caption Керівники Росії, України, Німеччини та Франції всю ніч узгоджували мирні домовленості

Загалом документ передбачає припинення вогню з 15 лютого, відведення озброєння від лінії зіткнення, звільнення заручників та створення автономії сепаратистських утворень в межах України.

12 лютого контактна група у складі представника ОБСЄ Хайді Тальявіні, України - Леоніда Кучми та Росії – Михайла Зурабова, а також керівників самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" Олександра Захарченка та Ігоря Плотницького підписала нову мирну угоду.

Перед цим документ близько 16-ти годин узгоджували президенти України, Росії, Франції та канцлер Німеччини.

Багато пунктів угоди повторює мінські домовленості від 5 вересня й частково фіксує лінію розмежування від 19 вересня.

Сторони погодились найближчим часом повернути усіх полонених та заручників.

Створюється контрольний механізм за виконанням домовленостей з представників країн "нормандського формату", хоча головну роль у цьому відводять ОБСЄ.

Пунктів про федералізацію України та миротворчий контингент домовленості не містять.

Контроль над кордоном Україна отримає тільки після місцевих виборів на територіях сепаратистів та конституційної реформи у кінці 2015 року.

Припинення вогню

Перший пункт угоди передбачає припинення вогню "в окремих районах Донецької та Луганської областей" з 00 годин 00 хвилин 15 лютого 2015 року за київським часом.

Другий пункт зобов’язує сторони відвести важкі озброєння на рівні відстані для створення зони безпеки завширшки 50 кілометрів для артсистем калібром 100-мм та більше.

Для потужніших систем "Град" смуга безпеки має складати 70 кілометрів (по 35 км від лінії розмежування), а для "Торнадо-С", "Ураган", "Смерч" та "Точка У" - аж 140 кілометрів (по 70 кілометрів з кожного боку).

Копирайт изображения EPA
Image caption Леонід Кучма у тристоронній групі представляє Україну, а Хайді Тальявіні - ОБСЄ

Українські війська мають відводити зброю від фактичної лінії зіткнення, а сили "ЛНР" та "ДНР" - від зафіксованої лінії від 19 вересня 2014 року.

Відведення зброї має початись не пізніше 16 лютого та завершитись за 14 днів.

Передбачається, що відводити озброєння будуть за сприяння ОБСЄ та тристоронньої контактної групи.

Третій пункт покладає "ефективний моніторинг та верифікацію припинення вогню з першого дня" на ОБСЄ, для чого будуть застосовувати супутники, безпілотники та радіолокаційні системи.

Десятий пункт угоди передбачає виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки і найманців з території України під наглядом ОБСЄ. Також передбачене роззброєння "всіх незаконних груп".

Конкретний час цього виведення не вказаний.

Автономія сепаратистів

Четвертий пункт зобов’язує сторони одразу після відведення зброї почати діалог щодо проведення місцевих виборів за українським законодавством та законом "Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей", який вже ухвалювали восени.

Також Верховна Рада за 30 днів має ухвалити постанову і вказати, які саме території матимуть "особливий режим" місцевого самоврядування.

У п’ятому пункті йдеться про помилування та амністію людям, "пов’язаним з подіями, які мали місце в окремих районах Донецької та Луганської областей". Для цього має набути чинності закон, який ухвалили ще восени.

Копирайт изображения AFP
Image caption Нову мирну угоду підписали ті ж представники, що і попередню від 5 вересня 2014 року

Шостим пунктом йде звільнення та обмін усіма заручниками на основі принципу "всіх на всіх".

Це має відбутися не пізніше п’ятого дня після відведення військ. Нагадаємо, що відведення має розпочатись 16 лютого та тривати не довше 14 днів. Тобто, звільнення заручників може відбутись вже у березні.

За словами Петра Порошенка, обмін заручниками включатиме усіх - у тому числі Надію Савченко. Чи звільнять режисера Олега Сенцова, наразі невідомо.

Гуманітарка та пенсії

Сьомим пунктом угоди вказано створення умов для доступу, постачання і зберігання гуманітарної допомоги на базі "міжнародного механізму".

У восьмому пункті мова іде про початок перемовин щодо повного відновлення соціально-економічних зв’язків: соціальних переказів, пенсій та інших виплат. Також передбачене відновлення податкових зборів у межах правового поля України.

Україна має відновити банківську систему у зоні конфлікту, можливо, за допомогою спеціально створеного міжнародного механізму.

В окремій заяві лідерів чотирьох країн йдеться, що Франція та Німеччина допоможе у відновленні банківської системи на цих територіях.

Конституція в обмін на кордон

Відновлення контролю України над кордоном самопроголошених "ЛНР" та "ДНР" з Росією ставиться у залежність від проведення місцевих виборів та конституційної реформи.

Дев’ятий пункт угоди передбачає відновлення урядом контролю над кордоном. Але це почнеться в перший день після місцевих виборів та закінчиться після "всеохопного політичного врегулювання" - конституційної реформи.

Копирайт изображения EPA
Image caption За словами Петра Порошенка, Надію Савченко також звільнять. Про режисера Олега Сенцова поки що невідомо

Одинадцятий пункт пояснює, що контроль над кордоном може відновитися в кінці 2015 року, адже до цього часу має завершитись конституційна реформа. Вона має передбачати децентралізацію, узгоджену з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей.

Дванадцятим пунктом Україна зобов’язується "обговорювати і узгоджувати" питання місцевих виборів з представниками "окремих районів" в межах тристоронньої групи. Проведення виборів має обов’язково контролюватись ОБСЄ.

Тринадцятим пунктом сторони зобов’язались інтенсифікувати роботу контактної групи через утворення профільних груп за окремими аспектами угоди.

В примітках до документу міститься пояснення, що саме має передбачати особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей. Більшість з цього вже було прописано у законі, який Верховна Рада ухвалила у вересні.

Окрім амністії учасникам подій в "ДНР" та "ЛНР", яка, згідно із законом, не поширюється на тяжкі злочини, вказане право на мовне самовизначення.

Також ідеться про участь органів місцевої влади в призначенні керівників прокуратури та судів в "окремих районах". Місцеві ради мають отримати право на створення загонів "народної міліції" для підтримки громадського спокою.

Повноваження новообраних депутатів не можна припинити достроково.

Декларація "нормандської четвірки"

Копирайт изображения AFP
Image caption Дипломати у "нормандському форматі" контролюватимуть мирний процес

Формально керівники Франції, Німеччини, Росії та України не підписували угоду, проте погодили декларацію на її підтримку.

Найперше, "нормандська четвірка" підтримала суверенітет та цілісність України, а також зобов’язалась допомагати втіленню мирних домовленостей, у тому числі й від 5 та 19 вересня 2014 року.

Для виконання мінських угод буде створений контрольний механізм у "нормандському форматі" з регулярними зустрічами на рівні "старших посадовців міністерств закордонних справ".

Окремо сторони підтримали ініціативу продовжити перемовини щодо енергетики та розвитку "зимового газового пакету".

Четвірка оголошує намір вирішувати питання, які викликають занепокоєння у Росії через утворення зони вільної торгівлі України з ЄС.

Новини на цю ж тему