Експерти про миротворців на Донбасі: Київ хоче своє Придністров’я

Донбас Копирайт изображения AFP
Image caption У середу Київ несподівано запропонував розгорнути на Донбасі міжнародну миротворчу місію

Президент Петро Порошенко запропонував ввести на Донбас миротворчу місію – хоча ще кілька місяців тому глава держави був категорично проти.

ВВС Україна за допомогою українських експертів-міжнародників з’ясовувала, чому президент вирішив вдатися до допомоги "блакитних шоломів", чи реальною є ця ініціатива і як вона вплине на розвиток ситуації на Донбасі.

Ні, тобто так

Можливість введення миротворчого контингенту на Донбас у тій чи іншій формі обговорювали уже протягом кількох місяців.

У вересні минулого року Петро Порошенко заявив, що виступає проти такого способу замирення Донбасу.

"Не буде ніяких миротворчих контингентів. Досвід їхнього використання у Придністров’ї, у інших гарячих точках, показує, що це призводить до заморожування конфлікту і до того, що держава втрачає суверенітет над цими територіями", - сказав він тоді.

Проти залучення миротворців до ситуації на Донбасі глава держави виступив і позаминулого тижня на Мюнхенській безпековій конференції. Цього разу пан Порошенко заявив, що на реалізацію такого плану пішло б забагато часу.

Копирайт изображения AFP
Image caption Ще кілька тижнів тому Петро Порошенко не бачив необхідності у розгортанні миротворчої місії на Донбасі

"Зараз ми потребуємо не миротворчої операції, а припинення вогню та виведення іноземних військ", – сказав президент.

У середу позиція глави держави змінилася: Петро Порошенко особисто ініціював питання про запрошення миротворців, а РНБО затвердила його пропозицію.

"Ситуація на Донбасі змінюється дуже динамічно. Те, що було неприйнятним чи неактуальним навіть кілька тижнів тому, зараз набуває актуальності", - пояснює ВВС Україна співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

Очевидно, минулої осені пан Порошенко розраховував на те, що Київ зможе відновити свій суверенітет над Донбасом, і тому виступав проти введення миротворців, яке могло б "зацементувати" конфлікт, додає заступник керівника Інституту світової політики Сергій Солодкий.

Зараз Київ не має зайвих ілюзій щодо повернення Донбасу під контроль центральної влади, тож президент вдався до цього екстраординарного і водночас логічного заходу, продовжує експерт.

Без Росії

Процедурно рішення про запрошення на територію України миротворців має затверджувати Верховна Рада, далі Київ має звернутися до Ради Безпеки ООН, каже Сергій Солодкий.

Саме цей орган теоретично ухвалить рішення про направлення на Донбас миротворців, видавши мандат місії.

Теоретично – тому що експерти називають дуже вірогідним вето Росії на це рішення.

Копирайт изображения Getty

У четвер міністр закордонних справ Павло Клімкін та президент Петро Порошенко однозначно заявили: представники Росії не братимуть участь у миротворчій місії на території України.

Раніше Верховна Рада ухвалила заяву про визнання Росії країною агресором, тож участь її вояків у якості миротворців була б нелогічною з формальної точки зору і неприйнятною для Києва, кажуть експерти.

Утім, відмова Росії підтримати миротворчу місію у Радбезі ООН в певному сенсі може зіграти на користь Києву, припускає політолог Тарас Березовець.

"Якщо Росія заветує це рішення..., тим самим вона підтвердить, вже юридично, що є стороною конфлікту", - пише він у Facebook.

Москва послідовно заперечує будь-яку свою причетність до конфлікту на Донбасі.

Москва проти

Офіційна Москва у четвер розкритикувала ідею Києва ввести на Донбас миротворців.

Постійний представник Росії при ООН Віталій Чуркін запідозрив, що таким чином Україна "хоче розвалити мінські домовленості", а спікер Держдуми Сергій Наришкін назвав цю ініціативу "ерозією мінських угод".

Олексій Мельник з Центру Разумкова називає заяви російських посадовців "безглуздими та цинічними".

Копирайт изображения Getty
Image caption Дмитро Тимчук вважає, що введення миротворців на Донбас може призвести до справжнього припинення вогню

"Тобто обстріл Дебальцевого з артилерії – це в контексті мінських домовленостей нормально, а введення миротворців – це порушення?" - риторично запитує він.

У мінських угодах, які окреслюють шляхи вирішення конфлікту на Донбасі, справді немає згадок про будь-які миротворчі контингенти. Натомість у цих документах йдеться про те, що відведення важких озброєнь та виведення іноземних військових формувань з Донбасу відбуватиметься за сприяння та під наглядом ОБСЄ.

Втім, спостерігачі від цієї організації неодноразово заявляли, що не мають повного доступу до локацій у зоні конфлікту – зокрема, їм так і не вдалося потрапити до Дебальцевого.

Голова "народної ради" "ДНР" Андрій Пургін у четвер заявив, що ОБСЄ "виконує контрольні функції" на Донбасі.

"Якщо нам і потрібні миротворці, то це миротворці Росії", - цитує його агенція "РИА Новости".

Експерти відзначають, що ця та інші заяви сепаратистів вкладаються у лінію поведінки Кремля.

"Москва однозначно наполягатиме на присутності у складі миротворчої місії російських представників. Росія завжди діяла так у регіоні, який вона називає "близьким зарубіжжям", - відзначає Сергій Солодкий.

Без ООН?

Ймовірне вето Москви на рішення Радбезу ООН про направлення до України "блакитних шоломів" зовсім не робить присутність миротворців на Донбасі неможливою, відзначає пан Солодкий.

Копирайт изображения epa
Image caption Експерти не виключають, що Ангела Меркель та Франсуа Олланд говоритимуть про можливу миротворчу місію з Володимиром Путіним

Річ у тім, що рішення про розгортання там поліцейської місії ЄС, – а саме такий формат міжнародної присутності на Донбасі вважає оптимальним Петро Порошенко – може ухвалити і сам Євросоюз.

Інша справа, чи вдасться знайти консенсус усіх 28 країн-членів ЄС на користь такого рішення, каже експерт.

"Це рішення даватиметься ЄС складно. Не виключено, що Ангела Меркель та Франсуа Олланд знову включаться в активну телефонну і вояжну дипломатію з тим, аби переконати Путіна, щоб місія ЄС на сході України таки працювала", - прогнозує експерт.

Пан Солодкий однак застерігає від того, щоби називати такий варіант безперспективним.

"Не виключено, що вдасться прийти до якогось іншого формату роботи місії, досі відсутнього у демократичному арсеналі. Можливо, буде напрацьовано такий формат, який дозволятиме росіянам моніторити роботу цієї миротворчої місії без власне присутності "на полі", - каже пан Солодкий.

Гарантоване "заморожування"

У будь-якому разі ініціатива запросити на Донбас миротворчу місію може свідчити про остаточне усвідомлення Києвом того, що швидко вирішити цей конфлікт не вдасться, кажуть експерти.

"Плюс від цього рішення – надія на "фіксацію" лінії зіткнення сторін і таки припинення вогню... Мінус – гарантоване "заморожування" конфлікту. Тобто для України – прощай, Донбасе, на невизначений термін", – написав у Facebook військовий експерт та депутат парламенту Дмитро Тимчук.

"До української влади приходить усвідомлення неминучості придністровського сценарію. Існує лише мінімальний шанс, що через миротворчість, майбутнє суспільне примирення, тиск на Росію, цілісність держави вдасться відновити. Але очевидно, що на це знадобляться роки", - каже Сергій Солодкий.

Олексій Мельник називає рішення запросити на Донбас миротворців виправданим, однак каже, що самої заяви, навіть підкріпленої рішенням РНБО, замало.

"За першим кроком потрібно зробити наступні. Наприклад, Рада ухвалила звернення про визнання Росії країною-агресором, а "ДНР" та "ЛНР" терористичними організаціями, після цього минуло досить багато часу, а я не побачив жодних наступних кроків", – каже експерт.

Якщо за запрошенням миротворців, що його озвучив президент, не буде подальших дій, спрямованих на те, аби "блакитні шоломи" справді приїхали до України, це дискредитує саму ініціативу Києва, попереджає пан Мельник.

Новини на цю ж тему