Генштаб "під вогнем": чому критикують військове керівництво

Порошенко, Муженко, Турчинов, Воробйов Копирайт изображения UNIAN

Після відходу українських сил з нового терміналу Донецького аеропорту та втрати Дебальцевого з прилеглими селищами (що, втім, військове керівництво та президент назвали "плановим організованим виходом українських військ") в медіапросторі дедалі гучніше зазвучала критика на адресу керівника Генерального штабу ЗСУ.

Критика зі сторони Семенченка

Чи не найбільший резонанс наразі отримала позиція депутата та одного з лідерів батальйону "Донбас" Семена Семенченка.

На своїй сторінці у Facebook "депутат-комбат" звинуватив "вузьку групу людей, яка намагається зберегти свій вплив на президента, попри всі свої промахи, прорахунки та злочини" у здійсненні дезінформування президента Петра Порошенка щодо реальної ситуації на Донбасі.

Семен Семенченко також відзначає, що донести альтернативу до головнокомандувача не видається можливим. Як і вплинути на керівництво Генштабу політичними методами через Верховну Раду.

"Ведення війни - прерогатива саме президента, а наявність мегафракції "Блоку Петра Порошенка" в парламенті робить масу можливих дій безглуздими - не дадуть голосів. Начальник Генштабу - не генпрокурор, тут збором підписів не обійдешся", - пише Семен Семенченко.

Копирайт изображения EPA
Image caption Семен Семенченко зізнається, що наразі не бачить способу вплинути на Генштаб через парламент

Як можливий вихід з ситуації він оголосив про створення "координаційного штабу" для кількох підрозділів, що починалися як добровольчі структури.

Водночас і Семен Семенченко, і провідник "Правого сектору" Дмитро Ярош поспішили запевнити, що мова в жодному разі не йде про створення якоїсь альтернативної офіційному Генеральному штабу структури, а покликана лише покращити загальне управління армії та виконуватиме виключно дорадчі функції.

Ігнорування

Військові експерти відзначають - питання до керівництва української армії дійсно є.

"Генштаб дійсно заслуговує критику за події в Дебальцевому. Він припустилися ряду помилок у плануванні, організації та проведенні операції там. Але критикувати мають професіонали", - говорить ВВС Україна експерт Центру військово-політичних досліджень Костянтин Машовець.

У той же час, на його думку, критика Семена Семенченка не є достатньо аргументованою, хоча й має право на існування.

Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, нарікає на ігнорування експертної позиції українським військовим керівництвом.

За його словами, в Україні вже кілька місяців діє експертна рада, куди увійшли профільні громадські організації та спеціалісти, серед яки - колишні функціонери Міноборони високого рівня (включно з екс-міністрами та заступниками міністрів). Однак їхні пропозиції та висновки (зокрема по Іловайську) у Генштабі жодним чином не враховуються.

Питання кадрів

Проблеми, очевидно, є і в кадрових питаннях.

"Багато посад чомусь залишаються вільними. Наприклад, немає кількох заступників міністра оборони та керівників важливих департаментів. Є проблеми і з заступниками командувача військово-повітряних сил", - говорить Валентин Бадрак.

Він додає, що наразі в Україні немає єдиного керівника оборонної промисловості, а підприємства галузі (і державні, і приватні) вимушені діяти окремо, без координації.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Зараз активізували виробництво лише того, що можна швидко виробити та продемонструвати, каже військовий експерт

"Війна вимагає не лише ефективного управління військами, але й переозброєння, що є серйозним фактором стримування агресії... Зараз активізували виробництво лише того, що можна швидко виробити та продемонструвати - це бронетехніка, ремонт артилерійських систем і т.п. Але питання більш стратегічних компонентів не вирішуються, бо немає єдиного керівника", - звертає увагу Валентин Бадрак.

Військовий експерт також висловлює надію на те, що керівництво армії невдовзі поповниться "молодою кров'ю", яка пройшла бойові дії на Донбасі: "Сподіваюся, що президент надаватиме більше можливостей молодій військовій еліті, яка сформувалася вже в ході війни. Молоді офіцери, які себе добре показали на Донбасі, за своїм досвідом та можливостями перевершують багатьох генералів старої радянської школи".

Політична складова

Політолог Володимир Фесенко не виключає і політичної складової у критиці Семена Семенченка, який формально наразі все ж є політиком.

"Однак головне тут не політика, а реальні проблеми у діях Генштабу. Адже критикує не лише Семенченко", - говорить Володимир Фесенко.

"Президент буде змушений під тиском активної частини суспільства зробити якісь висновки", - додає політолог.

Він не виключає зміни у керівництві Генштабу: "Питання в тому, коли та в якій формі це відбудеться. Можливо, це станеться найближчим часом".

Свої висновки депутати зможуть зробити вже у понеділок, 23 лютого, коли відбудеться закрите засідання парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони за результатами оборони Дебальцевого. На це засідання запросили керівника Генерального штабу Віктора Муженка.

Критика йде не від професійних військових

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Помічник міністра оборони Юірй Бірюков не сприймає критики Семена Семенченка, однак визнає - проблеми є, але через брак досвіду

У той же час офіційні представники Міністерства оборони не поспішають визнавати зовнішню критику.

"Не знаю, чому Семен Семенченко зараз обрав своїм головним ворогом генеральний штаб. У Семенченка немає військової освіти, він має не зовсім зрозумілий статус для такої критики. Він - депутат, який претендує на роль командира добровольчого батальйону, що вже не є добровольчим батальйоном, а став підрозділом Міністерства внутрішніх справ", - говорить ВВС Україна помічник міністра оборони та радник президента Юрій Бірюков.

Він додає: "Зараз я спілкуюся з командиром батальйону регулярної армії. Від нього критики начальника Генштабу я не чув жодного разу".

Проблеми з хибним інформуванням головнокомандувача його радник також заперечує: "Президенту про ситуацію, поміж інших, розповідаю я. Я президента не дезінформую".

Водночас Юрій Бірюков визнає - помилки є: "Керівництво Генштабу дійсно припускається багатьох помилок. Але хтось думав, що у нас 23 роки була армія мирного часу, котра ніколи не планувала воювати? Звідки взятися бойовому досвіду?"

Втрати під Дебальцевим

Копирайт изображения AP

"Не знаю, чи можна було провести операцію під Дебальцевим краще, але її точно можна було провести гірше. Оцінюючи кількість втрат, за тих умов, які склалися, та знаючи, скільки сил противника там було, думаю, що це далеко не найпровальніша операція в історії Збройних сил України", - ділиться своїми враженнями Юрій Бірюков.

Про офіційну кількість загиблих бійців він говорить наступне: "Її дуже важко підрахувати. Для того, щоб оголосити людину загиблою, її, як мінімум, треба ідентифікувати. Зараз в моргах знаходиться кілька десятків тіл, про які ми самі ще не знаємо - це наші, чи сепаратисти. І ще якась кількість значиться зниклими безвісти".

"Ніхто й ніколи не озвучить офіційну цифру по втратах, без чіткої ідентифікації загиблих. Це загальносвітова практика. У всьому світі ще й треба проінформувати рідних, і лише після цього можна людину оголошувати загиблою", - додає Юрій Бірюков.

Тим часом військові експерти попереджають - бойова активність на Донбасі продовжуватиметься.

За словами Костянтина Машовця, найбільш небезпечними ділянками фронту будуть: весь північний сектор від Станиці Луганської до Трьохізбенки, Кримського і Новоташківки, весь сектор південніше Донецька - район від Степового до Гранітного, включно з Оленівкою та Докучаєвськом, а також приморський напрямок - до Маріуполя.

Новини на цю ж тему