Як впізнати російський бомбардувальник

Image caption Пам’ятка з розпізнавання літаків (масштаб не збережено): Ту-160 "Блекджек", Ту-95МС "Ведмідь-Н", МіГ-31 "Лисяча гонча", Ту-22М "Зустрічний вогонь"

Нещодавно два російських бомбардувальники помітили неподалік від британської території. Їх вивела звідти британська авіація. І це лише останній з серії подібних випадків. Чи легко впізнати російський літак, досліджує Джон Келлі.

За заявою міністерства оборони Сполученого Королівства, ці літаки не порушували британський повітряний простір, до якого входить ще 12 морських миль від узбережжя країни.

Проте, вони знаходились у "зоні інтересу" Британії, і Королівські військово-повітряні сили відрядили два винищувачі "Тайфун", аби їх перехопити. Якщо вірити міністерству оборони, російські бомбардувальники летіли надто далеко, щоб їх побачили звичайні спостерігачі – хоча одна мешканка Корнуолу заявила, що бачила, як вони прямували до узбережжя.

Копирайт изображения MOD
Image caption Бомбардувальник Ту-95

Обидва ці літаки – Ту-95МС (кодова назва НАТО – "Ведмідь-Н"), стратегічні бомбардувальники з чотирма турбогвинтовими двигунами, на яких встановлені пропелери. Крила цієї моделі відведені назад, що створює неповторний силует.

Найпомітніша характеристика Ту-95, перші зразки якого почали поступати на службу у 1956 р., – це його несамовита гучність. Гвинти пропелерів обертаються у протилежних напрямках з надзвуковою швидкістю, створюючи потужні звукові удари.

Це "один з найгучніших бойових літаків у світі", – каже Джастін Бронк з Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень. Екіпаж літака зазвичай складає 6-7 осіб. Це не найшвидша модель на озброєнні росіян – Ту-95 розвиває швидкість лише до близько 920 км/год – але одна з найнадійніших, каже пан Бронк, чим і пояснюється її багатолітня популярність.

Копирайт изображения AP
Image caption Стратегічний бомбардувальник Ту-160

Інший бомбардувальник, який не дивно було б побачити поблизу Британії – це Ту-160, відомий на Заході як "Блекджек". У 2010 році два таких літаки перехопили британські "Торнадо F3" неподалік від узбережжя Шотландії. На відміну від Ту-95, "Блекджек”" може розвивати надзвукову швидкість до 2200 км/год. "Це по суті важчий і швидший еквівалент американського B1B Lancer", – каже пан Бронк. Він також здатний покривати більші відстані і переносити більше ракет з ядерними боєголовками. Модернізована версія Ту-160 була вперше відправлена у політ у листопаді 2014 році.

Копирайт изображения AFP

Є також стратегічний бомбардувальник Ту-22М3 – надзвуковий і здатний переносити ядерні ракети. "Він менший від "Ведмедя" і "Блекджека", – каже пан Бронк. – Найбільш подібніша західна модель – F-111". Завдяки змінній геометрії крила він швидко злітає і може літати на малих висотах. Вважається, що російські повітряні сили мають на озброєнні понад 100 Ту-22М3.

Копирайт изображения Alamy
Image caption Перехоплювач МіГ-31

Іноді "Ведмедів" супроводжують надзвукові перехоплювачі МіГ-31, додає пан Бронк. Це одні з найшвидших бойових літаків світу; вони обладнані бортовим радаром, що може стежити за 24 повітряними мішенями і атакувати шість з них одночасно. Однак, наш експерт ставиться до них критично: "Попри швидкість і потужний радар, це переробка дуже старої моделі МіГ-25; тому у повітряних боях вони не рівня британським "Тайфунам".

Корнуолський інцидент навряд чи стане останнім випадком, коли "Ведмеді" з’являться на британських радарах. Щось подібне уже було у січні, коли літаки Королівських військово-повітряних сил ескортували з своєї зони контролю два Ту-95, які "порушили порядок роботи цивільної авіації" (за словами британського МЗС).

У 2014 році Королівські військово-повітряні сили перехоплювали російські літаки вісім разів – і стільки ж разів у 2013 році, за даними Міністерства оборони Великої Британії, оприлюдненими згідно з Законом про свободу доступу до інформації.

"Ведмежі рейди" у безпосередній близькості до британського повітряного простору були типовими у часи Холодної війни і часом відбувалися щотижня, каже аналітик з питань безпеки Пол Бівер. Тоді, розповідає він, метою Радянського Союзу була перевірка швидкості реакції британського повітряного флоту.

Image caption Пам’ятка з розпізнавання літаків (масштаб не збережено): Ту-22М "Зустрічний вогонь", Ту-160 "Блекджек", МіГ-31 "Лисяча гонча", Ту-95МС "Ведмідь-Н"

В останні роки СРСР такі рейди порідшали і зовсім припинилися з падінням Берлінської стіни. Однак, під керівництвом Володимира Путіна їх поновили. Вчора прем’єр-міністр Девід Кемерон висловив підозру, що росіяни "хочуть щось предомонструвати", і пан Бронк з ним погоджується: "По суті, це брязкання зброєю”".

Дякуємо Ніку де Ларрінага з журналу Defence Weekly Інформаційної групи Джейна за допомогу у підготовці цієї статті.

Новини на цю ж тему