Чубаров: "Рік тому ми були впевнені, що врятували Крим"

Забарикадований парламент Криму Копирайт изображения AFP
Image caption Так виглядала Верховна Рада Криму 27 лютого 2014

Уночі проти 27 лютого 2014 року озброєні люди захопили в Сімферополі приміщення кримського парламенту і уряду. Через три тижні Росія оголосила Крим своєю територією, не зустрівши силового опору з боку України.

Однією зі сторін, яка брала активну участь у тих подіях, була кримськотатарська громада півострова. Лідери татар, голова Меджлісу Рефат Чубаров і правозахисник Мустафа Джемілєв, поділилися своїми спогадами про події 23-27 лютого 2014 року. Вони виступили перед учасниками дискусії "Окупація Криму: уроки 2014 року", яка відбулася в Кризовому медіацентрі в Києві.

За чотири дні до захоплення, у неділю, 23 лютого, кримські татари зібралися на мітинг на центральні площі Сімферополя, щоб ушанувати річницю вбивства муфтія Криму і голови Курултаю Нумана Челебіджіхана, якого більшовики розстріляли в 1918 році. Його пам'ять татари вшановують щороку.

Але на зібранні йшлося не лише про історію. Вже тоді було зрозуміло, що серед депутатів Верховної Ради Криму намітилися сепаратистські тенденції. І мітинг татар, організований Меджлісом, звернувся до Верховної Ради України з проханням розпустити парламент Криму.

25 лютого, згадує Рефат Чубаров, стало відомо, що парламент автономії планує позачергову сесію і готує рішення, "спрямовані в бік Росії".

Весь цей день пан Чубаров провів у кабінетах голови кримського парламенту Володимира Костянтинова й інших депутатів, намагаючись переконати їх відмовитися від планів.

"Я вперше бачив Костянтинова таким внутрішньо заляканим", - згадує він. За словами Чубарова, Костянтинов – людина з бізнесу і вміє знаходити компроміс в скрутних умовах, тому його поведінка здалася лідерові татар нетиповою.

У приймальні спікера, каже Чубаров, він уперше помітив незнайомих людей "зі специфічною виправкою".

Переконати Костянтинова не вдалося: "Він сказав, що сесія буде, хоча ми казали що не дамо її зібрати". За словами Мустафи Джемілєва, парламент хотів прийняти звернення до президента Путіна з проханням приєднати Крим до Росії.

Того ж вечора татари скликали Меджліс і на наступний день призначили новий мітинг. Проросійські політики, зокрема лідер партії "Руська єдність" Сергій Аксьонов, призначили на цей день свою акцію.

"Сталося так, що кримських татар прийшло набагато більше, ніж інших, і площа була зайнята татарами, хоча були там і українці, і росіяни, було багато українських прапорів. Це був мітинг прихильників цілісності України", - розповідає голова Меджлісу. Мустафа Джемілєв каже, що самих лише татар зібралося близько 12 тисяч. Лідери татар упевнені, що саме завдяки масовості вдалося зірвати сесію Ради Криму, призначену на 26 лютого.

Копирайт изображения AFP
Image caption Основою проукраїнського мітингу були кримські татари
Копирайт изображения AFP
Image caption Паралельно відбувалися проросійські акції

"Коли о 15-й годині в зал спустився Костянтинов, щоб відкрити сесію, ми нарахували 49 депутатів. Тобто не вистачало двох до кворуму. Ми змусили Костянтинова скасувати сесію", - каже Чубаров.

Того ж дня Чубарову, як він стверджує, потелефонував голова кримського відділення СБУ і сказав, що в юрбі серед мітингарів ходять двоє чоловіків з автоматами Калашникова і що їхнє завдання – відкрити вогонь, спровокувавши агресію серед мітингарів, що дасть привід застосувати проти них силу.

Цього, однак, не сталося. Мітинг пройшов відносно мирно і закінчився ввечері.

"Ми розійшлися, будучи впевненими, що врятували Крим, себе і Україну, - згадує Чубаров. - Я й думати не міг, що вийде так, як вийшло 27-го вранці".

Копирайт изображения AP
Image caption Рефат Чубаров не впевнений, що силова реакція з боку України допомогла б уникнути анексії півострова

Нуль реакції

Наступний ранок для Рефата Чубарова почався о 4:40, коли його розбудив телефонний дзвінок. Знову дзвонив голова кримського СБУ.

"Сказав, що велика купа людей з численною зброєю увійшла в приміщення Верховної Ради і Ради Міністрів Криму, - розповів він. Але Чубарова дещо здивував такий дзвінок: "Я сказав: "Чому ти мені телефонуєш?" У тебе є повноваження. Вперед".

Але дій від СБУ не було. У ті дні відділ СБУ на півострові очолював Геннадій Калачов.

За даними Мустафи Джемілєва, урядові приміщення захопили дві групи силовиків, загалом 110 осіб. 70 з них забарикадувалися в будівлі парламенту, ще 40 – в уряді автономії.

Не дочекавшись реакції українських силовиків, Рефат Чубаров зробив заяву, що Меджліс чекає на дії державних органів і спеціальних сил. Але ситуація закручувалася далі.

"О 8 годині з селища Гвардійське, де одна з баз Чорноморського флоту РФ і військовий аеродром, виїхало шість бронетранспортерів і стали на околиці міста", - згадує лідер Меджлісу. Солдати, що були в "бетеерах", сказали, що в них завершилося посилене чергування на аеродромі, вони повертаються до Севастополя, але по дорозі техніка поламалася.

"Тоді для мене стало зрозуміло, що ситуація пішла зовсім в інший бік", - каже Чубаров.

"Усі чекали, як вестимуть себе численні підрозділи всіх видів озброєнь України", - згадує лідер Меджлісу. Але Київ, розповідає Мустафа Джемілєв, просив не допустити кровопролиття і нічого не робив, щоб нейтралізувати силовиків, що захопили урядові будівлі. У Сімферополі, за його словами, в той час перебував загін спецпідрозділу "Альфа", однак спецназівці, вочевидь, не мали команди діяти.

Іноземні посли і дипломати тим часом теж просили не провокувати насилля, згадує Чубаров.

"Чи можна було не допустити того, що відбувалося в наступні дні? Я не знаю. У мене нема впевненої відповіді на це", - зізнається голова Меджлісу. Він переповідає точку зору, яку чув від київської верхівки, що якби Україна в ті дні зреагувала силою на захоплення адмінбудівель у Криму, то це стало би приводом для російських військ негайно вторгнутися на схід України.

Копирайт изображения Getty
Image caption Прибічники єдності з Росією святкують приєднання Криму до РФ

Того ж дня, 27 лютого, Верховна Рада Криму, приміщення якої контролювали озброєні люди, оголосила про проведення на півострові референдуму про приєднання до Росії. Планувалося, що голосування проведуть 25 травня, однак згодом його перенесли на 16 березня.

Україна, як і більшість держав, не визнала цього референдуму і вважає Крим тимчасово окупованою територією.

Новини на цю ж тему