"Нереєстрові добровольці" в АТО: що буде з Правим сектором

Правий сектор Копирайт изображения UNIAN

Один з пунктів "Комплексу заходів по виконанню Мінських домовленостей" передбачає роззброєння всіх незаконних формувань.

Таке формулювання, вочевидь, може стосуватися не лише збройних підрозділів невизнаних "ДНР/ЛНР", а й до цього часу нелегалізованих "батальйонів" українських добровольців, які воюють на Донбасі.

Військове керівництво України зараз веде переговори задля того, щоб нарешті офіційно оформити та якимось чином підпорядкувати добровольчі об'єднання, найбільшим з яких є Добровольчий український корпус "Правого сектору".

ВВС Україна спробувала розібратися, чи підуть "дуківці" на легалізацію та чи можливий силовий сценарій розформування у випадку відмови.

Офіційні добровольці

Українські добровольці воюють на Донбасі проти збройних формувань прибічників самопроголошених "ДНР/ЛНР" з весни минулого року.

Копирайт изображения Dmytro Yarosh

Лідер "Правого сектору" Дмитро Ярош в інтерв'ю ВВС Україна згадував, що його перший бій стався на Великдень, 20 квітня 2014 року, під Слов'янськом.

Від початку бойових дій різні добровольчі формування постійно наголошували на тому, що головна їхня перевага порівняно з іншими підрозділами Збройних сил (ЗСУ) чи Нацгвардії - висока мотивація бійців.

Водночас у Генеральному штабі нерідко нарікали на проблеми з координацією дій кадрових частин з "батальйонами" добровольців під час наступальних чи оборонних операцій.

Наразі більшість добровольчих підрозділів входять або до структури МВС (зокрема Нацгвардії), або підпорядковуються міноборони.

Наприклад, "Айдар" від початку створювався як батальйон міністерства оборони (хоча, за словами його колишніх бійців, багато добровольців батальйону не були оформлені офіційно як учасники АТО), а полк "Азов" - як формування при МВС, що з листопада стало підрозділом Національної гвардії.

"Батальйон імені генерала Кульчицького", де служать багато учасників "Самооборони Майдану", також одразу формувався у межах реформованої тоді Нацгвардії.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Бійці полку "Азов"

Батальйон "Донбас" увійшов до складу Нацгвардії ще в травні, хоча з офіційним оформленням його бійців виникали серйозні проблеми.

В структурі МВС перебуває й багато інших підрозділів, які від початку формувалися з добровольців, такі як батальйон "Київ-2" чи полк "Дніпро".

Водночас добровольчий батальйон "Шахтарськ" взагалі розформували у жовтні через проблеми з дисципліною.

Багато добровольців офіційно служать у різних підрозділах ЗСУ, наприклад, у 3-у батальйоні 79-ї миколаївської бригади (батальйон "Фенікс").

"Нереєстрові" підрозділи

Копирайт изображения Getty
Image caption Кулеметник Добровольчого українського корпусу в селищі Піски неподалік Донецького аеропорту

Паралельно з "офіційними добровольцями" на Донбасі воюють добровольчі формування, які досі не мають жодного офіційного статусу та формально не підпорядковані ні МВС, ні міноборони, ні СБУ.

Тут можна провести своєрідні історичні паралелі з "реєстровим" та "нереєстровим" козацтвом ХVІІ століття.

Найбільшим і найвідомішим нелегалізованим об'єднанням є Добровольчий український корпус (ДУК) - воєнізоване крило руху "Правий сектор".

"Якщо брати всі окремі бойові та резервні батальйони, а також навчальний центр у Десні, то в ДУК зараз перебуває до 10 тисяч людей по всій Україні", - розповідав на початку лютого Дмитро Ярош. Багато "дуківців" з часом переходять в офіційні частини, наприклад, полк "Азов".

Інші порівняно відомі неофіційні формування: "Батальйон ОУН", яким керує активіст Микола Коханівський та який входить до структури ДУК, а також "Батальйон імені Джохара Дудаєва", що об'єднує вихідців з Чечні та Кавказу.

Загальна кількість бійців, які воюють у нелегалізованих формуваннях на боці сил АТО, невідома.

Водночас у міноборони закликають не називати такі підрозділи "батальйонами".

"Групка з 30-40 людей, які називають себе "батальйоном", це, звичайно, звучить грізно, але від цього не змінюється сутність. Штатний склад, наприклад, мотопіхотного батальйону - більше 600 людей", - каже помічник міністра оборони та радник президента Юрій Бірюков.

"Інша модель поведінки"

Копирайт изображения Getty
Image caption Добровольці на акції в Києві тримають фото загиблих товаришів, ліворуч - зображення Іси Мунаєва - командира "Батальйону ім. Джохара Дудаєва"

25 березня голова СБУ Валентин Наливайченко в ефірі "5 каналу" заявив про те, що всі, "хто не захоче увійти до складу ЗСУ, МВС, Нацгвардії, СБУ, повинні здати зброю і вибрати собі іншу модель поведінки - залишити зону АТО, більше того, не створювати і не бути в складі будь-яких незаконних мілітарних або парамілітарних об'єднань".

Пізніше у ДУК заявили про начебто ультиматум від військового керівництва щодо відходу з зони АТО.

"Нам казали до 27 березня вийти з "Сектору М" (Район Маріуполя та Широкиного. - Ред.), а 1 квітня залишити зону АТО", - розповів ВВС Україна речник "Правого Сектору" Артем Скоропадський.

У Генштабі інформацію про ультиматум заперечили.

"Жодних ультиматумів хлопцям-представникам добровольчих батальйонів не ставили. Їм запропонували для систематизації і впорядкування діяльності усіх підрозділів, які виконують завдання в зоні АТО, або увійти у склад Національної гвардії України, або ж через районні військові комісаріати призватися у лави Збройних сил України", - пояснив в.о. речника Генштабу Владислав Селезньов.

Слід враховувати, що у пункті 10 "Комплексу заходів по виконанню Мінських домовленостей" говориться про "роззброєння всіх незаконних груп", що може бути однією з причин нинішнього тиску на неофіційних учасників АТО зі боку української влади.

Окрема структура

Копирайт изображения facebook.ato.news
Image caption У ДУК кажуть - не проти офіційно стати частиною ЗСУ, що дозволить отримати озброєння та техніку від держави

У "Правому секторі" кажуть: ДУК вже давно хоче легалізуватися, однак - на певних умовах. Зараз тривають переговори з військовим керівництвом.

"В Нацгвардію ми не підемо принципово, адже це структура МВС, де досі не проведено люстрацію", - розповідає речник Артем Скоропадський.

Він додає, що ДУК хоче увійти до складу Збройних сил як окрема структура з власним підпорядкуванням, "без генералів, яких би нам присилали".

"Нам же пропонують взагалі розпустити Корпус та йти через районні військкомати записуватися в ЗСУ... Ми скоріше залишимося в нелегальному статусі, ніж будемо розпускати ДУК", - додає Артем Скоропадський.

Детально про бачення "дуківців" розповів Дмитро Ярош, який нещодавно зустрічався з керівником Антитерористичного центру СБУ Василем Грицаком.

"Ми домовилися, що якомога швидше буде зареєстровано законопроект, за яким ДУК "Правого сектору" мав би стати основою для творення організації, подібної до Союзу оборони Естонії, Кайтселійт (Офіційне естонське воєнізоване формування, яке разом з армією складає "Сили оборони" країни. - Ред.), коли є резервні і бойові підрозділи", - пояснив Дмитро Ярош в ефірі телеканалу 112.

За його словами, "дуківці" прагнуть підпорядковуватися безпосередньо начальнику Генштабу.

"Можливо, сформуємо окрему бригаду зі своїх батальйонів", - припускає провідник "Правого сектору".

Він також висловив впевненість у тому, що компроміс з військовим керівництвом буде знайдено.

Переговори тривають

Юрій Бірюков підтвердив ВВС Україна - переговори з ДУК тривають: "Їм треба легалізуватися і вони хочуть легалізуватися, перемовини йдуть".

Однак для особливого статусу в ЗСУ дійсно потрібні серйозні нормативні зміни.

"Для автономії - нехай ініціюють зміни до Статуту ЗСУ, і тоді це стане можливим. Поки що цей документ не передбачає підрозділів, які, наприклад, підпорядковуються напряму головнокомандувачу", - пояснює Юрій Бірюков.

Також стало відомо, що Дмитру Ярошу запропонували стати радником начальника Генштабу. Він визнає - такий крок став би корисним з точки зору підтримки і легалізації добровольчого руху в Україні.

Силового сценарію не буде

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Сторони переговорів вірять у компроміс

Всі сторони переговорів відзначають, що жодні жорсткі сценарії розформування чи роззброєння нелегалізованих формувань добровольців не розглядаються.

"Силового варіанту роззброєння не буде", - каже Юрій Бірюков.

"Вони що, пошлють спеціальні штурмові групи МВС чи СБУ проти Корпусу? Якщо командир однієї з бригад йшов по виборчому списку "Правого сектору" (Йдеться про Олега Мікаца, який на момент виборів командував 93-ю бригадою. - Ред.), чи буде він проти нас виступати?" - запитує Артем Скоропадський.

"Не думаю, що хтось наважиться пустити силу, скажімо, Нацгвардії чи ЗСУ проти сили ДУК. Це додаткова дестабілізація для всієї країни. Це не вигідно нікому, окрім Путіна", - відзначає директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

"Якби люди побачили реформи у Генштабі, включно зі зміною одіозних фігур, на адресу яких зараз висловлюється найбільше претензій, думаю, тут можна було б знайти спільні підходи та рішення. Але оскільки кроків у відповідь ніхто не бачить, то й позиція іншої сторони (Нелегалізованих добровольців. - Ред.) залишається такою принципово відмінною від позиції влади", - пояснює експерт.

Наразі бійці ДУК "Правого сектору" залишаються на своїх позиціях.

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів