Катинь і Биківня - у програмі Коморовського в Україні

Броніслав Коморовський Копирайт изображения EPA
Image caption Президент Польщі вшановує жертв радянського НКВС на 75-ту річницю розстрілів у Катині

Дводенний візит президента Польщі Броніслава Коморовського до Києва 8-9 квітня сповнений сумного символізму.

3 квітня виповнилося 75 років від перших розстрілів польських військовополонених офіцерів радянським НКВС, а 10 квітня виповнюється п'ять років із часу загибелі в авіакатастрофі під Смоленськом екс-президента Польщі Леха Качинського.

На офіційному сайті президента Польщі викладено програму його українського візиту, з якої випливає, що Броніслав Коморовський буде удостоєний найвищої честі для лідера іноземної держави в Україні - в четвер 9 квітня о 10 ранку він виступить перед депутатами Верховної Ради.

Після цього президент Польщі відвідає меморіальний комплекс жертв тоталітарних режимів "Биківнянські могили", де поховані останки майже 4 000 польських жертв Катині.

Жертви Катині і Биківні

Для поляків немає в історії трагічного ХХ століття цинічнішого злочину, ніж масові страти офіцерів, захоплених у полон у вересні 1939 року, коли Німеччина і СРСР відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа завоювали Польщу.

Причетність до розстрілів 22 тисяч військовополонених - більшість із яких вбиті одним пострілом у потилицю - влада СРСР офіційно не визнавала, а радянська пропаганда тривалий час намагалася покласти за нього відповідальність на нацистів.

Лише запроваджені останнім радянським лідером Михайлом Горбачовим спроби демократизувати суспільство так званою "перебудовою" і зробити його відкритішим завдяки "гласності" уможливили бодай якусь форму якщо не каяття за Катинь, то визнання ролі СРСР у масових стратах представників освіченої еліти довоєнного польського суспільства.

Копирайт изображения Muzeum Katynskie
Image caption Розстріляних у лісах Катині багато тисяч. Фото із сайту Музею Катині у Варшаві

3 квітня - у початок розстрілів у Катинському лісі - в Польщі пройшли меморіальні заходи з нагоди 75-річчя трагедії. Була Страсна п'ятниця, тому президент Коморовський порівняв закатованих НКВC польських офіцерів з розп'яттям на хресті Ісуса.

Через тиждень, коли Страсна п'ятниця буде в християн східного обряду, у Польщі оплакуватимуть жертв іншої трагедії - загибелі президента Леха Качинського і військової та політичної верхівки Польщі в катастрофі президентського Ту-154 під Смоленськом.

На думку польського журналіста, автора і ведучої телепрограми "Студія Схід" Марії Пшеломєц, Биківнянський ліс є символом злочинів тоталітарного сталінського режиму як проти українців, так і проти поляків.

"Цвинтар у Биківні - це місце, де поховані і українські, і польські жертви комуністичного терору, він почав діяти ще в часи великого сталінського терору 30-х, до того, як вибухнула Друга світова війна. Можна сказати, що вже в ті часи українці потерпали від сталінського терору, терору Радянського Союзу, правонаступницею якого є нинішня Росія, - каже оглядачка. - Безперечно, Биківня є тим місцем, яке в трагічний спосіб поєднує жертви українські і жертви польські".

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Меморіал у Биківні президент Коморовський уперше відвідав у 2012 році

Найімовірніше, що на одному з масових поховань на теренах України похований родич дружини президента, розстріляний більшовиками, каже Марія Пшеломєц.

Невдоволення Кремля

Слова президента Коморовського під час меморіальної церемонії про те, що "ХХ століття не знає іншого такого злочину", викликало негативну реакцію в російських державних ЗМІ, які назвали його слова скандальними.

А все тому, що глава польської держави назвав Катинь радянським воєнним злочином. "Звичайно, злочини нацистів лідер Польщі забув, або не хоче пам'ятати", - написав портал vesti.ru.

На думку Марії Пшеломєц, готуючись до урочистих святкувань 9 травня, у Росії просто не хочуть пам'ятати про чорні сторінки минулого.

"Зрозуміло, що особливо зараз Путін намагається змалювати Червону армію виключно як армію-визволительку, яка несла свободу народам країн, поневолених нацизмом, - каже оглядачка. - У цьому контексті Катинь, Биківня, П'ятихатки під Харковом не вписуються в загальну картину армії, яка несе свободу і добро народам усіх країн, через які проходить".

Крім того, росіяни заперечують, що розстріли в Катині були геноцидом, і списують усе на війну, каже пані Пшеломєц.

"Злочин Катині не має в світі прецедентів. Це безпрецедентний злочин також з огляду на те, як відреагував Захід. Бо в інтересах так званого спокою і миру про Катинь усі воліли забути, - каже пані Пшеломєц. - І це в сумний спосіб перегукується з нинішньою ситуацією, коли західні країни заплющують очі на те, що відбувається в Україні, і кажуть, що дійсно, мінські угоди не виконуються повністю, однак немає іншого виходу з кризи, окрім як домовлятися".

Домовитися з агресором і тираном, на її переконання, неможливо.

Підтримка... дедалі слабша?

Однак головна мета візиту президента Коморовського, на її думку, полягає в тому, щоби запевнити сусідню державу в незмінності підтримки офіційної Варшави. Це особливо важливо з огляду на те, що увага Європи буде прикута до візиту до Москви прем'єр-міністра Греції, країни, яка може виявитися "Ахіллесовою п'ятою" європейської єдності щодо економічних санкцій проти Росії.

З цим висновком погоджується експерт з польсько-українських відносин, викладач Ягеллонського університету в Кракові Петро Куспись.

"Перш за все, метою Коморовського є надання Україні моральної підтримки з огляду на те, що відбувається не лише в Україні, але й у Європі, де посилюється вплив Росії, який призводить до зміни позицій низки країн в оцінці подій в Україні і економічних санкцій. А друга мета - вшанування жертв тоталітарних режимів: українців і поляків, які були замордовані в часи комунізму", - каже він.

Пан Куспись вважає, що коли на політичному рівні підтримка Києва з боку Варшави залишається незмінною, то в суспільстві і в бізнес-середовищі Польщі картина не така одностайна.

Чого чекають від офіційного візиту президента Коморовського до Києва поляки, за його словами, залежить від того, які політичні сили вони підтримують, бо найбільше за всю повоєнну історію погіршення відносин Польщі та Росії через російську агресію в Україні посіло чільне місце в переліку питань, які обговорюються в межах нинішньої виборчої кампанії.

Непопулярні кроки

10 травня в Польщі пройде перший тур президентських виборів, тож це, за словами Петра Куспися, треба не випускати з уваги, коли йдеться про нинішній стан двосторонніх відносин Польщі та України.

За словами експерта, якщо в середовищі політиків критика Росії стала поміркованішою, але час від часу лунає, то в польських ЗМІ дедалі частіше можна почути критичні оцінки негнучкої позиції офіційної Варшави.

"Цієї однозначної підтримки України, яка була на початку конфлікту, в польському медіа-просторі більше немає. А щодо суспільства, то багато поляків налаштовані негативно, кажуть, що це не їхня проблема, що нехай українці самі собі дають раду після Майдану, а їм, мовляв, треба триматися подалі від цього всього", - ділить враженнями він.

Україна стала внутрішньополітичним яблуком розбрату і приводом до критики уряду з боку невдоволених прошарків населення, додає Петро Куспись, розповідаючи про протести гірників і аграріїв, які зазнають найбільших збитків унаслідок дії європейських санкцій проти Росії.

За словами Марії Пшеломєц, опозиційна партія "Право і справедливість" значно гостріша в критиці Кремля, однак Україну і Польщу, на її думку, більшою мірою поєднує європейський вибір українців, а не те, що в обох країн погіршилися стосунки з Москвою після конфлікту на Донбасі, участь в якому Росія заперечує попри заяви Києва та країн Заходу.

Однак пані Пшеломєц критично оцінює офіційну Варшаву. За її словами, Польща втратила позиції найбільшого адвоката інтересів України в ЄС, а у Варшаві дедалі частіше лунають тривожні голоси людей, які кажуть, що Польщі треба домовлятися з Росією.

"Нинішня виборча кампанія також не сприяє однозначним заявам на підтримку України. Гадаю, це один із наслідків виборчої кампанії, але Польща зараз - нехай тимчасово - припинила виконувати роль адвоката України у Європі", - констатує Марія Пшеломєц.

Однак, на її думку, головне у візиті президента Польщі до Києва - демонстрація того, що всупереч усім внутрішнім проблемам, майбутнім президентським і парламентським виборам, а також зовнішньому тиску як із Росії, так і з боку країн Центральної Європи, Варшава вважає Україну своїм важливим партнером, сусідом і просто дружньою країною.

Новини на цю ж тему