Декомунізація Грузії: чому не працює закон

Знайти портрети Сталіна на блошиному ринку в Тбілісі дуже легко Копирайт изображения AP
Image caption Знайти портрети Сталіна на блошиному ринку в Тбілісі дуже легко, комуністичну символіку зберігати вдома ніхто не забороняє

Верховна Рада на минулому тижні ухвалила пакет законів, що передбачає заборону на використання радянської і нацистської символіки. У Грузії боротьба з радянською і фашисткою символікою почалася ще чотири роки тому, але й сьогодні серп і молот, а також гасла радянської епохи зустрічаються як у столиці, так і в регіонах.

У 2011 році Хартію свободи, ініційовану тодішнім депутатом парламентської меншості Гією Тортладзе, грузинські депутати підтримали одноголосно.

Хартія на законодавчому рівні декларувала боротьбу з радянською і фашистською символікою, а також ввела цілий ряд посадових обмежень колишнім вищим чинам Комуністичної партії і комсомолу і тим, хто таємно співпрацював з радянськими спецслужбами.

Прихильники законопроекту тоді висловлювали впевненість, що закон зміцнить безпеку і допоможе Грузії розлучитися з пережитками радянського минулого.

Але сьогодні, через чотири роки, як автор закону, так і ініціатори внесених до нього змін погоджуються з тим, що заборона на комуністичну символіку та посадові обмеження поки більшою мірою залишаються на папері.

Хартія свободи

Прийняття закону про люстрацію не раз ставало причиною гарячих суперечок у Грузії. Незважаючи на приклади країн Східної Європи, протягом декількох років спроби ухвалити закон, що забороняє працівникам радянських спецслужб обіймати посади в державних структурах, не мали успіху.

Ініціатор закону Гія Тортладзе вважав, що ухвалення Хартії свободи, яка, поряд із забороною радянської символіки, стосувалася питань люстрації, є хоч і запізнілою, але перемогою, "якої грузинська громадськість чекала протягом 20 років".

Image caption У Тбілісі не стільки борються з комуністичними символами, скільки часто підтримують Україну

Сьогодні пан Тортладзе не приховує, що ухвалений чотири роки тому закон не працює.

"Я вважав і по сьогоднішній день вважаю, що треба було прийняти такий закон. Але цей закон не працює, і це, звичайно, дуже прикро. Не працює комісія, не перевіряються списки, і ніхто не знає, хто ким був", - каже пан Тортладзе ВВС.

Закон, що обмежує право колишніх працівників радянських спецслужб обіймати високі посадові пости у виконавчій владі, передбачав створення комісії при МВС для ведення реєстру тих, хто таємно співпрацював зі спецслужбами Радянського Союзу.

Відповідно до закону, комісія публікує дані тільки тих колишніх агентів, які продовжують обйімати заборонені для них посади і не пішли у відставку добровільно у передбачений законом термін.

Одне засідання

Представники правлячої коаліції погоджуються з тим, що втілення Хартії свободи в життя затягнулося.

Комісію при МВС, до складу якої входять працівники відомства та по одному представникові від кожної парламентської фракції, створили лише близько року тому, після внесення в закон поправок, які ініціювали депутати правлячої коаліції Леван Бердзенішвілі і Тамар Кордзая.

За словами пана Бердзенішвілі, за весь цей час комісія провела лише одну зустріч, і депутати досі не отримали від відомства інформації щодо осіб, які сьогодні, можливо, займають "заборонені посади".

Image caption Багато будинків у грузинській столиці є носіями радянської символіки, яку швидше переможе час, ніж закони

"Комісія зустрілася і попрацювала, але далі справа не пішла ... Ми попросили МВС перевірити всіх посадових осіб, щоб встановити, чи є серед них люди, які порушують цей закон. Ми поки не отримали відповіді, хоча я точно знаю, хто порушує закон і не повинен перебувати при владі", - каже пан Бердзенішвілі.

Він зазначає, що архів Комуністичної партії перебуває в МВС, тому саме МВС має надати відповідні документи для того, щоб комісія прийняла рішення відсторонити того чи іншого чиновника з посади відповідно до закону.

Але якщо, наприклад, з колишніми секретарями райкому комісії потрібно лише документальне підтвердження, то ідентифікувати колишню радянську агентуру набагато складніше, каже пан Бердзенішвілі.

"Документи були вивезені в Росію, але Грузія поки офіційно не зверталася до Росії у зв'язку з цим. Ми будемо домагатися цього - тобто комісія повинна звернутися до російської сторони з проханням, щоб ці архіви, або принаймні їхні копії, були надані", - сказав Леван Бердзенішвілі в інтерв'ю ВВС.

Він зазначає, що колишні агенти спецслужб мають право балотуватися в парламент або місцеві органи самоврядування, однак при цьому виборець отримує інформацію про їхнє минуле.

Боротьба з символікою

Згідно з законом, створена при МВС комісія збирає інформацію про використання комуністичної, тоталітарної або нацистської символіки адміністративними органами, а також про використання такої символіки на об'єктах державної власності.

Незважаючи на те, що сліди радянської епохи у вигляді барельєфів і навіть назв вулиць донині зустрічаються в регіонах Грузії, комісія поки не ухвалила жодного конкретного рішення щодо їхнього усунення.

Леван Бердзенішвілі каже, що причина певною мірою криється в пасивності громадськості.

За словами депутата, у комісії формально не було приводу проводити чергову зустріч, оскільки скарг про використання комуністичної символіки не надходило.

За його словами, комісія не зачіпає питання, як приватні особи використовують комуністичну чи фашистську символіку.

"Якщо я приватна особа і поставив пам'ятник Сталіну у себе у дворі, комісія не має права до мене звертатися, - каже Леван Бердзенішвілі. - Але, згідно з поправками до закону, кожен громадянин з цього приводу має право звернутися до суду... Поки жодного такого звернення не було".

Закон, який не працює

За словами директора Інституту розвитку свободи інформації Георгія Клдіашвілі, закон, який стосується люстрації в Грузії, мали ухвалити набагато раніше.

Він каже, що втіленню такого закону в життя заважає і те, що під час пожежі в колишній будівлі КДБ у Тбілісі на початку 1990-х більша частина архіву була знищена.

"Майже 80% документів згоріло, а так звані документи поточного періоду на тих осіб, які співпрацювали з КДБ, були вивезені в Росію. Сьогодні можна сказати, що російська сторона може провести люстрацію цих осіб ефективніше за Грузію", - сказав пан Клдіашвілі ВВС.

На думку Гії Тортладзе, те, що більша частина документації щодо колишньої агентури перебуває в Росії, дає Москві серйозний важіль впливу на Грузію. За його словами, той факт, що ані колишня, ані нинішня влада не вживає реальних кроків для втілення закону в життя, лише підсилює підозри на адресу різних політиків Грузії.

"І в сьогоднішньому, і в попередньому уряді і парламенті Грузії, напевно, є багато людей, яких закон про люстрацію стосується, тому вони і зволікають. Іншого пояснення я просто не знаходжу", - каже Гія Тортладзе.

Пан Бердзенішвілі каже, що закон потребує чергових поправок для того, щоб створена при МВС комісія була більш ефективною і реально запрацювала. За його словами, такий законопроект вже готують і представлять парламенту восени цього року.

"Мабуть, у Грузії треба приймати такі закони, де все розписано до дрібниць, бо інакше з'являється можливість створювати такі комісії, які не будуть працювати", - говорить пан Бердзенішвілі.

У міністерстві внутрішніх справ Грузії сказали ВВС, що комісія в найближчому майбутньому планує звернутися до органів місцевого самоврядування у зв'язку з питаннями, які стосуються заборони або усунення радянської символіки.

Новини на цю ж тему