Як довго відкладатимуть реформу прокуратури?

Шокін Копирайт изображения UNIAN
Image caption Віктор Шокін є вже третім генпрокурором України після зміни влади й відсторонення Віктора Януковича

З 25 квітня мала б розпочатись масштабна реформа генеральної прокуратура – реорганізація структури, скорочення, конкурсний набір працівників та підвищення платні.

Оновлений закон про прокуратуру Верховна Рада ухвалила ще 14 жовтня 2014 року, а більшість його положень мають запрацювати з 25 квітня 2015 року.

Проте підготовку до запуску реформи провалили, тому не виключено, що зміни у генеральній прокуратурі відкладуть ще на півроку.

Реформу відомства на посаді зама генпрокурора проводить Давід Сакварелідзе, який займався подібною роботою у Грузії.

Він обійняв посаду заступника генпрокурора 16 лютого 2015 року.

Віктор Шокін працює на посаді генпрокурора з 10 лютого.

Не встигли

"Для підготовки прокуратури до реформи і набуття чинності норм закону не зробили майже нічого", - заявив ВВС Україна директор центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, який був серед розробників реформи.

Минулого парламентського тижня депутати намагались проголосувати закон, який би відклав запуск реформи ще на півроку.

Ініціаторами проекту став керівник фракції БПП Юрій Луценко та представник президента в парламенті Степан Кубів.

Юрій Луценко пояснив, що місцеві прокуратури зовсім не встигли реформувати. То ж, якщо закон набуде чинності, місцеві прокурори стануть не легітимними й не зможуть працювати.

"Наслідком цього стане правовий хаос", - заявив пан Луценко.

Проти перенесення виступила частина коаліції: "Батьківщина", "Самопоміч" та "Радикальна партія".

"Україна з 1991 року не встигає реформувати прокуратуру, так і зараз. Тому ми запропонували альтернативний проект, який би дозволяв запустити закон, але відкласти на короткий строк дію статей, які потребують додаткової підготовки", - пояснив свою позицію ВВС Україна голова фракції "Самопоміч" Олег Березюк.

Він стверджує, що існує домовленість ухвалити цього тижня компромісний проект, який відкладе початок реформи щонайбільше до 1 вересня.

"Але просто відкласти реформу на півроку ми не можемо, хоча система та влада чинить їй опір", - наполягає пан Березюк.

В останньому інтерв’ю пан Сакварелідзе стверджував, що вже розпочинає реформу структур прокуратури, скорочення працівників і конкурсний відбір.

Як стверджує Олег Березюк, на зустрічі з фракцією пан Сакварелідзе теж виступав за відкладення чинності закону.

"Пан Сакварелідзе сказав, що треба відкласти чинність закону на місяць-півтора", - розповів Олег Березюк.

"Якщо дію закону не відтермінують, нові місцеві прокурори будуть у серпні. Інші головні процеси займуть два-три роки", - заявив пан Сакварелідзе у нещодавньому інтерв’ю виданню "Дзеркало тижня".

Представник прокуратури Віталій Повх 20 квітня заявив у Києві, що без відтермінування дії закону про прокуратуру "постає загроза руйнування правового балансу".

Забрали "загальний нагляд"

Першою зміною у роботі прокуратури стало позбавлення її повноважень так званого "загального нагляду за законністю" в усіх сферах життя країни. Ця норма закону чинна ще з минулого року.

Загальний нагляд давав прокурорам дуже широкі можливості для зловживань.

"Знаємо про численні випадки, коли прокурори приходили на підприємства під виглядом загального нагляду за законністю, знаходили якісь зачіпки, відкривали кримінальні справи та торгувалися щодо ціни питання їх закриття", - розповів ВВС Україна Ігор Коліушко, який брав участь у розробці реформи.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Давід Сакварелідзе готує прокуратуру до реформування

Прихід прокуратури під виглядом загального нагляду за законністю також часто відкривав двері на підприємство іншим контролюючим органам.

У перехідних положеннях до закону вказано, що слідчі функції прокуратури мають передати Державному бюро розслідувань, яке створять не пізніше 2017 року.

Наразі ж прокурори продовжуватимуть виконувати слідчі функції.

Теоретично головними функціями прокуратури у разі проведення реформи мали стати підтримання державного звинувачення в суді й нагляд за законністю роботи слідчих органів.

Скорочення прокурорів

З 25 квітня мала розпочатись найскладніша і найболісніша для самих прокурорів процедура – масові скорочення та реструктуризація системи прокуратур.

Замість нинішніх 638 прокуратур різних рівнів мають заново створити 178 місцевих.

Наприклад, у Вінницькій області замість десятків прокуратур різних рівнів їх стане шість місцевих.

Також існуватимуть регіональні прокуратури в межах областей, спеціальна антикорупційна прокуратура, яка працюватиме у структурі Антикорупційного бюро, та військові прокуратури.

За словами відповідального за реформування прокуратури Давіда Сакварелідзе, зараз чисельність відомства складає майже 19 тисяч людей, а після реформи їх має стати близько 10 тисяч.

Кілька тижні тому пан Сакварелідзе стверджував, що одразу зі стартом реформи 25 квітня з прокуратури звільнять близько 3 тисяч працівників.

Відбір на конкурсі

Частиною реструктуризації прокуратури має стати конкурсний відбір для нових прокурорів.

Закон передбачає, що у прокуратурі буде створений самоврядний орган – Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія, яка проводитиме конкурси на посади.

Претенденти мають показати найкращі результати на спеціальному кваліфікаційному іспиті.

У компромісному проекті закону, який може ухвалити Рада, початок конкурсного відбору можуть перенести на вересень.

Збільшення заробітної плати

Вже з 1 липня 2015 року прокурорам, які розпочнуть роботу в нових структурах або залишаться на посадах, мали суттєво підвищити платню.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Розкіш у будинку колишнього генпрокурора Віктора Пшонки стала символом корупції у прокуратурі

Новий закон про прокуратуру встановив чіткі рівні платні для прокурорів усіх рівнів, прив’язаних до розміру мінімальної платні в державі, яка збільшується кожного року.

Платня прокурора складатиметься з окладу, а також додаткових надбавок, зокрема вислугу років.

З 1 липня працівник місцевої прокуратури мав би оклад у десять "мінімалок" – 12180 гривень.

Платня працівника регіональної та генеральної прокуратури буде рахуватись від платні у місцевій прокуратурі з коефіцієнтом підвищення 20% і 30%.

Керівники прокуратур різних рівнів і їхні заступники матимуть оклад у середньому на 20%-50% вищий, ніж у підлеглих.

До прикладу, Генеральний прокурор з 1 липня отримуватиме чистий оклад у 24 тисячі гривень, а з 1 січня 2016 року – 30 тисяч гривень.

Реформа прокуратури поки що зависла, але цього пленарного тижня Верховна Рада може прояснити її долю. Але так швидко, як планувалося раніше, зміни вже не проведуть.

Новини на цю ж тему