Науковці критикують "закони про декомунізацію"

Ленін Копирайт изображения AP
Image caption Пам'ятник Леніну в Чорнухиному біля Дебальцева

Іноземні науковці та експерти, які досліджують Україну, закликають спікера парламенту Володимира Гройсмана та президента Петра Порошенка не підписувати закони з "декомунізаційного пакету".

Відкритий лист підписали більше 40 вчених з відомих вишів США, Канади, Великої Британії, Німеччини, а також науковці з самої України.

У них "викликають тривогу потенційні наслідки" законів про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті та про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів.

На їхню думку, ці закони можуть серйозно вплинути на репутацію України.

"Науковці застерігають від слідування прикладу Росії з політизації історії, бо такий підхід унеможливить об'єктивне вивчення історії України та дискусію про складні і суперечливі її моменти", - пише у Facebook видання "Критика", що розмістило лист.

Також до "декомунізаційного пакету" входять закони про відкритий доступ до радянських архівів та увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні.

Верховна Рада проголосувала законопроекти за скороченою процедурою на початку березня.

Жоден із законів ще не набув чинності.

Як повідомила ВВС Україна керівник комітету ВР Вікторія Сюмар з посиланням на спікера Володимира Гройсмана, закон про заборону пропаганди комуністичного та нацистського режимів "ще не вийшов з Ради".

Співрозмовники ВВС Україна у парламенті припускають, що закон можуть набути чинності після 9 травня.

Шана та моральний борг

Копирайт изображения AFP
Image caption Ветерани УПА у Львові під час дня пам'яті Романа Шухевича в 2010 році

В опублікованому відкритому листі йдеться, що "зміст та дух" двох законів суперечить праву на свободу слова.

Науковці занепокоєні включенням до закону таких організація як ОУН та УПА і вказують, що будь-які сумніви та питання щодо дій цих організацій тепер можуть вважатись кримінальним злочином.

Інший закон, який засуджує комуністичний режим, на думку науковців, може загрожувати тим, хто привертатиме увагу, зокрема, до розвитку української культури і мови в 1920-х роках або до позитивних впливів перебудови.

Учені в листі відзначають, що для України буде руйнівним політизувати історію, як це, за їхніми словами, відбувається у Росії. Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович, який представляв закони у Верховній Раді, назвав їх пакетом "невідкладної декомунізації".

"Засудити злочини – це не питання помсти, це питання справедливості", - написав пан В'ятрович напередодні голосування у блозі на УП.

Він наголосив: європейські країни, що пережили тоталітаризм, раніше прийняли закони, в яких заявили, що країна "зобов'язується ніколи не повторити тоталітарні практики".

"Декілька сотень ще живих вояків УПА, декілька десятків дисидентів вже 23 роки чекають на визнання їх внеску у боротьбу за незалежність України", - написав пан В'ятрович щодо визнання борців за незалежність.

За словами історика, законом про правовий статус та вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті "ми віддаємо шану борцям за свободу України, повертаємо моральний борг".

Атмосфера діалогу

Як розповів один з підписантів - викладач в Школі слов'янських та східноєвропейських досліджень Університетського коледжу Лондона Уіллеам Блакер, науковців передовсім непокоїть загрози щодо свободи слова в науці.

"Можливо, буде така ситуація, що історики боятимуться писати свої дослідження... Це найважливіший момент", - сказав пан Блакер в коментарі ВВС Україна.

Він розкритикував те, що закон може контролювати науку, та наголосив на важливості діалогу щодо історичних питань.

"Йдеться про принцип, що взагалі можуть бути якісь закони, які підказують, як треба писати про історію. Неважливо, чи це про комуністичну партію чи про УПА. Потрібно, щоб були можливі різні погляди та відкритий діалог", - сказав пан Блакер.

"Якщо хтось має дуже контроверсійні погляди на історичні події - найкращий спосіб довести, що, можливо, той історик немає рації, а не заборонити законом", - додав вчений.

На його думку, краще створити в країні "атмосферу, де всі могли би висловити свої погляди на минуле та мати свої символи".

Він вважає, що зараз Україна не має забороняти певний тип пам'яті та "розділяти людей".

За словами пана Блакера, якщо якесь місто захоче прибрати пам'ятник Леніну - то щодо цього має відбутись обговорення в громаді.

Копирайт изображения shukh.org.ua
Image caption Закон про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті ініціював син командира УПА Романа Шухевича (на фото) - депутат Радикальної партії Юрій Шухевич

Пан Блакер сказав, що закон про статус борців за незалежність може вплинути на відносини України та Польщі, яку він назвав "найкращим другом країни в Європі".

На його думку, така історична політика зараз може створити "непотрібні проблеми" у відносини між двома країнами.

Олег Коцюба з Гарвардського університету, що підписав лист, відзначає, що є велика різниця між перейменуванням вулиць та "справжнім осмисленням минулого з усіма його складними моментами".

"Визнавати і засуджувати злочини комуністичної номенклатури потрібно, але не можна накривати одним рядном увесь совєтський період", - написав пан Коцюба в Facebook.

Він також вказав, що злочини патріотичних, проукраїнських сил - зокрема, ОУН, УПА та інших - потребують "гострого засудження та усвідомлення" поряд із об'єктивною оцінкою їхнього внеску у боротьбу за українську незалежність.

"Вже тут показується, як складно це буде зробити, якщо буде закон, що каратиме за відмінну думку", - написав пан Коцюба.

Новини на цю ж тему