"Скіфське золото": Київ вступає в юридичну битву з Кримом

Експонат Копирайт изображения allardpiersonmuseum.nl
Image caption Хоча колекцію називають "Скіфським золотом", експерти кажуть, що деякі вироби з кераміки чи дерева, які входять до неї, не менш цінні

20 травня Україна повинна подати детальне клопотання до Окружного суду Амстердама зі своєю позицією по суті справи про повернення предметів мистецтва з кримських музеїв. Це означає, що держава Україна розпочинає участь у процесі про так зване "Скіфське золото".

Йдеться про кілька сотень предметів мистецтва, які на момент анексії Криму Росією, виставлялися в музеї Алларда Пірсона.

Чотири кримських музеї - Центральний музей Тавриди, Керченський історико-культурний заповідник, Бахчисарайський історико-культурний заповідник і Національний заповідник "Херсонес Таврійський" - звернулися до суду з вимогою повернути експонати.

Українська держава оскаржує цю вимогу, заявляючи, що є законним власником колекції. На початку квітня суд визнав Україну зацікавленою стороною в суперечці, запропонувавши представити детальне пояснення суті своїх претензій.

Також сторонами процесу визнані кримські музеї та музей Аллард Пірсона. Прохання визнати стороною державу Нідерланди суд відхилив.

Сторони сперечаються щодо 565 музейних предметів, які в побуті часто називають "скіфським золотом", хоча йдеться не тільки про золоті прикраси. Частину експонатів виставки "Крим. Золотий острів у Чорному морі" з музеїв континентальної України повернули в травні 2014 року.

Предмети мистецтва України відправила за кордон ще в 2013 році: до лютого 2014 вони виставлялися в Рейнському крайовому музеї Бонна і тільки потім були відправлені до Нідерландів, де і опинилися під час анексії Криму.

В українському міністерстві юстиції, яке формально представляє державу на процесі, вважають, що без урахування апеляції та касації розгляд може тривати близько року. Рольф ван Хольте з голландської юридичної компанії "Oostwaard Advocaten" припускає, що процес може тривати і півтора роки.

Політика в мистецтві

На час судового спору предмети мистецтва будуть залишатися в запасниках музею Алларда Пірсона. Саме амстердамський музей оплачує зберігання колекції, зокрема продовження її страховки.

Керівництво музею Пірсона зайняло нейтральну позицію. І кримські музеї, і український мін'юст кажуть, що намагалися в досудовому порядку вирішити питання з музеєм, але безуспішно.

Ще влітку минулого року музей випустив один з небагатьох прес-релізів, оголосивши, що утримуватиметься від коментарів про долю кримської колекції. Представники музею відмовляються говорити навіть про те, в яких умовах зберігаються експонати.

Але в Росії і Україні охоче говорять про політичний присмак справи.

"Це політичне питання", - заявив ВВС голова комітету Держдуми Росії з культури Станіслав Говорухін. За його словами, говорити про повернення колекції передчасно, тому що сам спір може тривати кілька років, "поки не врегулюються відносини між Росією та Україною".

Представники кримських музеїв кажуть, що експонати стали "заручниками політичної ситуації". У петиції, яка закликає повернути колекцію до Криму, сказано, що засумніватися в праві музеїв на ці предмети може тільки той, хто ділить "світове культурне надбання за "національно" або "політичною" ознакою".

Андрій Мальгін з Центрального музею Тавриди називає ситуацію "об'єктивно політизованою", але закликає вийти з політичної площини і не сперечатися про те, "кому належить Крим".

Копирайт изображения www.allardpiersonmuseum.nl

"Кому б Крим не належав, речі повинні бути там, де вони завжди зберігалися, - в кримських музеях", - говорить Андрій Мальгін.

Відповідні звинувачення в політизації звучать і з українського боку. "На сьогодні у нас політичного підтексту немає, - каже керівник департаменту представництва інтересів держави в міжнародних та іноземних судах мін'юсту України Ольга Костишина. - А те забарвлення, яке намагаються цьому надати російські канали... Може, там і є якийсь політичний підтекст. Ми намагаємося вирішити це в юридичній площині".

Едріан Паркхауз з британської юридичної компанії Farrer & Co переконаний, що суперечку можна вирішити в юридичній площині, не переводячи в політику.

"Нічого незвичайного немає в тому, що музеї чи галереї утримують об'єкти, на які претендують окремі власники. Що незвично в цьому випадку, так це те, що окремими власниками є держави", - говорить юрист і проводить паралель з випадками, коли помирає власник позичених музею предметів і незрозуміло, кому ж їх повертати. І оскільки музей не бере на себе відповідальність за таке рішення, справа передається до суду, який і заглиблюється в деталі договору між музеями.

До Криму чи до Києва?

Українська позиція будується на тому, що всі експонати є власністю держави, і тому вони повинні бути повернені Україні. Кримські музеї Україна розглядає як зберігачів музейного фонду, який все одно належить державі. Тому міністерство культури і просить повернути колекцію до Києва.

"Крім цього, ми свою позицію обґрунтовуємо тим, що при ввезенні цих музейних цінностей на територію Королівства Нідерландів МЗС Нідерландів дав офіційну гарантію своїм листом, де підтвердив, що всі ці музейні цінності та предмети є власністю держави Україна", - говорить Ольга Костишина з міністерства юстиції України.

За словами директора Центрального музею Тавриди Андрія Мальгіна, кримські музеї також апелюють до контрактів, наголошуючи, що в договорі з музеєм Алларда Пірсона останній зобов'язувався повернути предмети мистецтва їм.

Крім того, музеї наполягають на тому, що колекція є частиною "культурної спадщини Криму".

"Вони знайдені в Криму, мають відношення до Криму. І ніякого відношення до території України ці предмети не мають", - говорить Андрій Мальгін.

Український музейник Олександр Поліщук каже, що експонати в Києві будуть лише на тимчасовому зберіганні - поки Крим перестане бути для української влади тимчасово окупованою територією, і колекцію можна буде повернути туди.

"Все має бути повернуте в Україну і зберігатися тимчасово, наприклад, в Національному історичному музеї, в скарбниці, яка розташовується в Києво-Печерській Лаврі. Там є Музей коштовностей Національного історичного музею", - вважає Олександр Поліщук, директор і співвласник колекції українського приватного музею "Прадавня Аратта - Україна" в селі Трипілля.

Кримські музеї, навпаки, вважають, що Київ намагається "позбавити кримські музеї їх експонатів, перемістивши їх до Києва на постійне зберігання".

Російська федеральна влада намагається дистанціюватися від суперечки, наголошуючи, що йдеться про вимоги саме кримських музеїв. Таке ж формулювання - повернути цінності до Криму (а не до Росії) - використовував російський міністр культури Володимир Мединський: "Унікальна колекція кримських музеїв повинна повернутися до Криму", - заявив він в квітні минулого року.

Це може бути пов'язано з тим, що Нідерланди, як і інші європейські країни, не визнали анексію Криму Росією, і будь-яке формулювання, що припускає те, що Крим - це частина Росії, буде явно програшним.

Експерт з судових суперечок у сфері предметів мистецтва Едріан Паркхауз з Farrer & Co не виключає, що голландський суд (першої інстанції або апеляційний) може бути змушений у своєму рішенні заявити про політичний статус Криму, але це зовсім необов'язково і рішення може бути обґрунтоване виключно положеннями договору між музеями.

Голландських юрист Рольф ван Хольте з "Oostwaard Advocaten" розповів про три можливі варіанти судових рішень: крім опцій повернути колекцію музеям Криму чи державі Україна, голландський суд може обрати третю - відхилити клопотання обох сторін.

Значення колекції: що на кону?

"Виставка об'єднала найяскравіші предмети ювелірного мистецтва від античності до часів раннього середньовіччя", - говорять в прес-службі українського мінкульту.

Завідувачка музею історичних коштовностей України Людмила Строкова розповідає, що експонати представляють давню історію племен і народів, що населяли сучасний Крим з 4 століття до н.е. Унікальність колекції, за словами пані Строкової, полягає вже в тому, що ці предмети збереглися, а також в їхній різноманітності.

"Це не тільки фрагменти посуду, які знаходять найчастіше при всіх розкопках, це все-таки вироби з дорогоцінних металів, з каменю, кераміки. Такі речі є не в кожному музеї на пострадянській території", - розповідає Людмила Строкова.

У кримських музеях також говорять про цінності колекції та про її особливе значення для Криму.

У петиції, підписаній чотирма музеями, сказано, що для виставки відбирали найкращі експонати. Завідувачка відділом античної історії заповідника "Херсонес Таврійський" Ольга Грабар зазначає, що всі експонати, взяті з цієї установи, "є невід'ємною частиною культурної спадщини стародавнього Херсонеса, оскільки були знайдені безпосередньо на території Херсонеського городища".

За її словами, вони дозволяють представити розташований на далекій околиці грецького світу Херсонес, як елемент античної цивілізації.

"Їх відсутність значно позначається на змісті експозиції в цілому, в тому числі на її художньому сприйнятті", - повідомила Ольга Грабар ВВС.

Серед застряглих в Амстердамі цінностей скіфське навершя (В холодній зброї - частина, яка протилежна клинку. - Ред.) 4 століття до н.е. Його зображення є логотипом Центрального музею Тавриди.

"Символ нашого музею поїхав і не повернувся", - каже директор музею Андрій Мальгін.

Новини на цю ж тему