Синдром Дуди: Польща звертає праворуч?

  • Святослав Хоменко
  • ВВС Україна
Підпис до фото,

У понеділок Анджей Дуда приймав привітання з перемогою віж варшав'ян, не дочекавшись офіційних результатів виборів

П’ятим президентом Польщі стане депутат Європейського парламенту, член консервативної партії "Право і справедливість" Анджей Дуда.

Дані екзит-полу показують, що він може святкувати перемогу у кампанії, котру експерти називають найнапруженішою та найменш передбачуваною в новітній історії Польщі.

Чинний глава держави Броніслав Коморовський через лічені хвилини після оголошення результатів опитування привітав опонента та побажав йому вдалого президентства.

Інавгурація Анджея Дуди відбудеться 6 серпня цього року.

ВВС Україна аналізує політичну біографію, виборчу програму переможця польських виборів та з’ясовує, що зміниться в українсько-польських стосунках за нового президента.

Кандидат із тіні

Анджей Себастьян Дуда народився 16 травня 1972 року в Кракові у професорській родині.

У 1996 році він закінчив юридичний факультет у Ягеллонському університеті, а в 2005-му захистив там же докторську дисертацію.

У тому ж році науковець приходить у політику.

Партія "Право і справедливість" братів Качинських, яка виграла парламентські вибори 2005 року, почала залучати до своєї парламентської діяльності вчених-правників із польських вузів.

Підпис до фото,

На старті виборчої кампанії майже 90% поляків не впізнали б його на вулиці. В другому турі за нього проголосували понад 50%, згідно з попередніми результатами президентських виборів

Спочатку Анджея Дуду запросили взяти участь у роботі над проектом нового люстраційного закону, а вже у 2006 році він переходить на роботу до міністерства юстиції. На посаді заступника держсекретаря Мін’юсту пан Дуда відповідає, зокрема, за міжнародну співпрацю і комп’ютеризацію судів і прокуратур.

У 2007 році "Право і справедливість" програла дострокові парламентські вибори, а Анджей Дуда отримав посаду в канцелярії президента Леха Качинського.

У квітні 2010 року, після трагічної загибелі глави держави в авіакатастрофі під Смоленськом, пан Дуда запам’ятався критичними коментарями з приводу призначення в.о. президента тодішнього спікера Сейму Броніслава Коморовського. Він заявляв, що передавати повноваження глави держави не можна, поки не буде видано офіційного акту про смерть Леха Качинського.

Після перемоги пана Коморовського на президентських виборах улітку того ж 2010 року пан Дуда намагався обратися мером Кракова, однак посів лише третє місце у цих перегонах, а у 2011-му здобув мандат депутата Сейму.

На минулорічних виборах він виграв вибори до Європарламенту, тож останнім часом працював у Брюсселі.

У понеділок новообраний президент у центрі Варшави поспілкувався з мешканцями столиці. У вівторок у рідному Кракові пан Дуда залагоджуватиме певні приватні справи, а найближчим часом – поїде до бельгійської столиці закривати свій офіс євродепутата і прощатися зі співробітниками.

Несподіваний фінал

Ще півроку тому польські політичні експерти називали президентські вибори, заплановані на травень 2015 року, нудними і передбачуваними.

В лютому цього року, коли рейтинг Броніслава Коморовського сягав позначки 60%, політологи сперечалися радше про те, чи вже в першому турі переможе чинний президент, чи таки потрібно буде провести "формальний" другий тур.

У цих обставинах лідер найбільшої опозиційної сили "Право і справедливість" Ярослав Качинський навіть не став виставляти свою кандидатуру на президентські вибори. Наприкінці 2014-го він представив у якості висуванця від ПіС Анджея Дуду – мало відомого пересічному виборцеві політика, для якого, за висловом одного з коментаторів, вибори повинні були пройти під гаслом "Головне - не перемога, а участь".

Підпис до фото,

Перші економічні наслідки перемоги Дуди: індекси варшавської біржи впали

На користь пана Коморовського грала досягнута під час його президентства політична та економічна стабільність у країні. На тлі конфлікту в Україні та кризи єврозони його штабістам цього видавалося достатнім для впевненості у комфортній перемозі.

Однак виявилося, що польським виборцям цього вже замало.

У першому турі перемогу з перевагою над чинним президентом в один відсоток голосів здобув молодший, активніший, політично агресивніший Анджей Дуда. Третє місце з сенсаційними 20,8% голосів отримав рок-музикант Павел Кукіз, котрий ішов на вибори з протестними гаслами про зміну правлячого класу і наближення влади до народу.

Шокований такими результатами, штаб пана Коморовського перед другим туром виборів розгорнув шалену активність. Однак двох тижнів виявилося замало, аби змінити імідж пасивного, надміру "стабільного" президента.

Результати соцопитувань свідчать: у другому турі за Анджея Дуду проголосували майже 60% виборців пана Кукіза. Найбільшу підтримку обраний президент здобув серед поляків віком до 29 років: за нього віддали голоси майже 61% наймолодших виборців.

"Ці молоді люди можуть повністю переорати польську політичну сцену", - говорить про молодь, яка вагомо вплинула на долю перегонів, публіцист видання Gazeta Wyborcza Роман Імєльський.

"Перемога Дуди означає зміну поколінь у польській політиці", - пише журналіст Rzeczpospolita Міхал Шулджинський, нагадуючи, що вперше в історії настільки відповідальну посаду отримає людина, яка у 1989 році ще навіть не мала права голосу.

Чому Дуда?

Коментатори наголошують: переможний результат Анджея Дуди на виборах свідчить не стільки про рівень його особистої підтримки чи про рівень підтримки партії, до якої він належить, скільки про прагнення змін, котре на цих виборах артикулювало польське суспільство.

Підпис до фото,

На виборчу дільницю Дуда йшов у супроводі дружини Агати і дочки Кінги

Частина виборців голосували за нього, тому що він був "єдиним не Коморовським у бюлетені", інші вподобали його за вдалу, на думку експертів, кампанію, в тому числі у соцмережах, треті – опиралися на обіцянки, котрі він щедро роздавав під час кампанії.

Перш за все, пан Дуда обіцяв, що він буде активним, ініціативним президентом. Політично фігура президента Польщі має досить обмежені повноваження, однак, з іншого боку, право законодавчої ініціативи, право вето, можливість впливу на державну політику шляхом кадрових призначень у посольства та інші державні інституції дають главі державі достатньо можливостей для здійснення власної політики.

Опоненти Броніслава Коморовського порахували: за п’ять років своєї каденції він вніс до парламенту менше трьох десятків законопроектів. Пан Дуда має намір збільшити цю кількість у рази.

Серед програмних тез обраного президента – необхідність, аби економічне зростання відчувалося усіма громадянами Польщі, в тому числі й найбіднішими. Отож він виступав за збільшення допомоги на виховання дитини, сприяння у працевлаштуванні молоді, додаткову підтримку родинам із дітьми, зміни до податкових законів та скасування недавнього підвищення пенсійного віку до 67 років.

Даниною належності до правої партії "Право і справедливість" стала консервативна позиція пана Дуди з актуальних для Польщі світоглядних питань. Він виступав проти легалізації громадянського партнерства та штучного запліднення, хоча в ході кампанії дещо змінив гасла щодо останнього і казав, що в разі обрання погодиться з такими методами лікування безплідності, але без заморожування отриманих унаслідок цього зародків.

Сьогодні експертів найбільше цікавлять економічні обіцянки, що пролунали з вуст обраного президента.

Скептики кажуть: реалізація всіх обіцянок Анджея Дуди коштуватиме державному бюджетові мільярди доларів. Більше того, значна їх частина взагалі мають мало спільного з конституційними повноваженнями президента – вони належать до компетенції уряду, в якому домінують опоненти пана Дуди з "Громадянської платформи".

Утім, припускають спостерігачі, перші кілька місяців президентства пана Дуди якраз і будуть присвячені тому, аби змінити цю ситуацію. Восени на поляків чекають парламентські вибори, і перемога кандидата від "Права і справедливості" дає цій силі неабиякі шанси на повернення до влади після восьмирічної перерви.

Вибори після виборів

Підпис до фото,

Президент Європейської Ради голосував за інший результат. Тепер "Громадянській платформі" буде важче боротися за владу на парламентських виборах восени

Власне, політичні експерти у ніч після президентських виборів говорили: вже наступного дня у Польщі почнеться кампанія до парламентських перегонів, ставкою в яких буде крісло прем’єра – посадовця, відповідального за економічну та соціальну політику держави.

Чи перші місяці президентства Анджея Дуди будуть присвячені тому, щоб підняти акції "Права і справедливості"? Чи політика уряду не перетвориться на основний елемент виборчої кампанії "Громадянської платформи"? І чи, зрештою, два центри влади у Польщі не вдадуться до взаємної холодної війни, аби потопити конкурентів перед виборами?

Відповіді на ці питання зараз дуже хвилюють спостерігачів: від них залежить, чи триватиме в країні політичне протистояння, яке вже зараз у соцмережах називають "польсько-польською війною".

А наразі однією з домінуючих позицій у післявиборчій риториці Анджея Дуди є заклики до діалогу всередині країни і обіцянки стати "президентом всіх поляків".

Утім, симптоматичною є обкладинка свіжого впливового тижневика Wprost – на обкладинці журналу, котрий пішов у друк ще до оголошення результатів екзит-полу, зображений роздертий упоперек біло-червоний прапор і напис "Цього вже не зшити".

"Адвокат України"

Чи зміниться позиція Польщі стосовно України після того, як до президентського палацу в’їде новий господар?

Професор Варшавського університету Анджей Шептицький каже ВВС Україна, що про це наразі судити зарано – багато що залежатиме від того, яка конфігурація складеться за підсумками осінніх виборів у парламенті.

Підпис до фото,

Дуда працював у штабі президента Качинського, який загинув в авіакатастрофі 10 квітня 2010 року

У всякому разі, на майбутню модель українсько-польських стосунків впливатимуть одразу кілька чинників.

З одного боку, Анджей Дуда є ідейним спадкоємцем Леха Качинського, котрий надавав надзвичайно великої ваги стосункам Польщі з Україною та країнами Східної Європи.

З іншого – потрібно пам’ятати, що "Право і справедливість" спостерігачі відносять до євроскептичних партій, отож не виключено, що з часом у стосунках Варшави з Брюсселем можуть з’явитися певні проблеми.

"Погіршення цих стосунків може призвести до зниження ефективності політики Польщі в ЄС, а також нашого лобізму на користь України", - визнає пан Шептицький.

Іншим негативним чинником, який може вплинути на польсько-українські стосунки під час президентства Анджея Дуди, є його стосунки з антиукраїнською, націоналістичною частиною польського політикуму, яка у дискусії про двосторонні відносини раз-по-раз звертається до складних сторінок спільної історії.

"Постає питання – наскільки його політика, наприклад, у справі Волині будуватиметься згідно з ("примирливою". – Ред.) лінією Леха Качинського, а наскільки згідно з вимогами націоналістів", - каже пан Шептицький.

Підпис до фото,

Підтримка України - постулат зовнішньої політики Польщі незалежно від того, хто при владі у Варшаві

Зрештою, під час кампанії пан Дуда заявив, що обговорить з Петром Порошенком надзвичайно дражливе для польської громадської думки питання героїзації воїнів УПА.

Що ж до поточних двосторонніх стосунків, то очікувати радикальних змін тут не випадає: обоє фіналістів президентських виборів послідовно засуджують нинішню політику Росії та готові і надалі підтримувати Україну у нинішньому конфлікті.

Більше того, припускає Анджей Шептицький, президентство пана Дуди може ознаменувати початок постачань Польщею летального озброєння до Києва.

У ході кампанії обраний президент заявляв, що на європейському та світовому рівні Польща повинна бути "представником, адвокатом справ України", додаючи, що протягом останніх років Варшаві це не вдавалося.