Рік мерства Кличка: авто на тротуарах, МАФи - на газонах

МАФи і парковка Копирайт изображения UNIAN
Image caption Рік тому Віталій Кличко говорив, що хоче зробити Київ "істинно європейською столицею".

Рік тому разом із новим президентом кияни обирали нового голову столичної влади. Ним став лідер "УДАРу" Віталій Кличко, якого підтримали 57% киян. Команда мера також сформувала більшість у Київраді.

"Я хочу зробити Київ істинно європейською столицею, і ми маємо робити нашу країну істинно європейською країною. Всі реформи і всі починання починаються зі столиці", - заявляв навесні минулого року лідер "УДАРу".

Упродовж усього року кияни жваво обговорювали свіжі висловлювання нового столичного мера, на кшталт "в мене є два заступники, чотири з яких досі лежать в Кабінеті міністрів, яких призначити неможливо" або "щоб холодна вода перетворилася на гарячу, її треба підігріти".

Згідно з дослідженням громадської організації "Слово і діло", за рік мерства Віталій Кличко виконав близько третини своїх обіцянок.

Серед них - обіцянка залишити на своїх місцях стелу Незалежності та Київський зоопарк; наміри не допустити "віялових" відімкнень електроенергії у столиці; плани закупити нові тролейбуси, вагони для метро та снігоприбиральні машини; зробити бюджет міста і дані про міську інфраструктуру відкритими для громади.

Водночас низка обіцянок київського мера так і не були виконані. Ось деякі з них.

"Ганебна практика"

Перший шанс перевірити, як новий столичний голова виконує свої виборчі обіцянки, з'явився у киян ще влітку минулого року, коли почалися відімкнення гарячої води, що їх обіцяв припинити Віталій Кличко.

Одразу після свого обрання він заявляв, що під його керівництвом столична влада "знайде спосіб, щоб припинилися щорічні відімкнення води кожного літа".

"Моя мета - не просто не допустити того, щоб кияни залишились без гарячої води", - заявляв наприкінці червня Віталій Кличко, називаючи ці відімкнення "ганебною практикою".

Тривала відсутність гарячої води у Києві, яка в різних районах столиці почала зникати ще з кінця червня, а також примарні перспективи відновлення постачання минулого літа стали однією з найактивніше обговорюваних киянами тем - як у громадському транспорті, так і в соцмережах.

На початку серпня 2014 року "Київенерго" повідомило про повне припинення постачання гарячої води у всі житлові будинки столиці, які обслуговує компанія.

У компанії пояснили це рішення необхідністю зекономити газ для того, аби взимку було тепло, враховуючи, що Росія припинила постачання газу до України. Гарячу воду кияни отримали лише із початком опалювального сезону, у жовтні.

Правда про метро на Троєщину

За кілька днів до виборів, у травні 2014 року, під час зустрічі з працівниками "Мостобуду" Віталій Кличко заявляв, що якщо стане мером, докладе всіх зусиль, щоб профінансувати та добудувати Подільський мостовий перехід через Дніпро, який є ключем до будівництва метро на Троєщину, одного з найбільших житлових масивів української столиці.

"Для запуску першої черги цього мосту потрібно 4,5 млрд. грн. У нас стоїть задача - знайти фінансування. Я докладу всіх зусиль, щоби, використовуючи мої закордонні і внутрішні контакти, залучити кошти і реалізувати очікування не тільки ваші як будівельників, а й мешканців Києва, які щоденно стикаються з цією транспортною проблемою. Ми бачимо завантаженість Московського мосту. А мешканцям Троєщини в години пік доводиться добиратися до центру міста по декілька годин", - заявляв у травні 2014 року Віталій Кличко.

Він також пообіцяв: "Максимум до вересня ми запропонуємо шляхи вирішення проблеми будівництва цього мосту. Або це будуть кредити, або ми все таки будемо шукати гроші в бюджеті міста. Як варіант - не дати вилучати з бюджету Києва податок на доходи фізичних осіб".

Вже на початку 2015 року Віталій Кличко заявив, що будівництво мосту, а відтак, і метро на Троєщину, знову відкладається.

"Я хочу сказати правду: у бюджеті немає грошей на будівництво метро. Тому зараз ми шукаємо інвесторів, розглядаємо різні умови та пропозиції. Одночасно ми обговорюємо можливості фінансування проекту з міжнародними фінансовими інституціями, такими як ЄБРР та Світовий банк. Сподіваюся, що в наступному році ми зможемо знайти вихід", – розповів Віталій Кличко в ефірі телеканалу "Київ" 2 січня 2015 року. Він також заявив, що цей проект залишається одним із пріоритетів київської влади, і що за умов, коли загальна ситуація в країні стабілізується і припиняться бойові дії на Сході, залучити інвесторів буде легше.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Мешканці Троєщини поки що отримали не метро, і не міст, а лише смугу для громадського транспорту

Поки що транспортна проблема Троєщини вирішена виділенням смуги для громадського транспорту, якою, втім, без перешкод користуються водії і приватних авто, і вантажівок.

Що ж до податків, то передвиборча обіцянка домогтися, аби податок на доходи фізичних осіб повністю залишався в бюджеті столиці обернулася тим, що, згідно з держбюджетом на 2015 рік, Київ віддає державі 60% цього податку.

Малі та великі архітектурні форми

Під час виборчої кампанії та одразу після обрання Віталій Кличко неодноразово заявляв про те, що прибере незаконні "малі архітектурні форми", що спотворили практично усі виходи з метро, зупинки громадського транспорту та площі у Києві. Проте всі показові спроби прибрати кіоски десь у центрі оберталися ще більшим "розростанням" МАФів на околицях міста.

"Небезпечно, коли торговельні точки і МАФи стоять біля входів у метро і блокують вихід із метрополітену. Питання незаконних МАФів, яких у Києві, за оцінками експертів, понад 20 тисяч, має бути вирішене", - заявляв Віталій Кличко у червні минулого року.

Наприкінці грудня 2014 року Київрада затвердила порядок розміщення МАФів. Згідно з цим рішенням, Київрада доручила КМДА розробити схему розміщення МАФів, і до 31 грудня 2015 року привести розміщення цих споруд у відповідності до схеми. До 1 січня 2016 року всі споруди, які не відповідають затвердженій схемі, мають бути демонтовані.

А поки це відбувається, мер заявляє, що центр міста вже очищений від незаконних МАФів, що власники законно встановлених кіосків почали платити до бюджету міста, а також підтверджує, що "МАФи, які псують зовнішній вигляд, заважають перехожим, порушують правила – будуть прибрані. Я обіцяв, що порядок з МАФами у Києві ми наведемо. Це моє завдання перед киянами".

Буквально на річницю свого обрання мером - 26 травня - Віталій Кличко виконав одразу кілька обіцянок, відкривши сквер імені Василя Стуса у Святошинському районі. Там він знову заявив, що "ми робимо Київ містом парків і скверів, а не МАФів".

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Учасники протесту проти забудови на Осокорках вирішили нагадати мерові про його обіцянки

Впродовж усього року із різним ступенем напруження тривають і скандали довкола більш масштабних забудов. Останній - на Осокорках - вилився у зіткнення із правоохоронцями.

Скандал виник через Торговельний центр Le Boulevard біля метро "Осокорки", який будує ТОВ "Скай-буд ЛТД", засновником якого донедавна був депутат Київради від фракції мера Віталія Кличка "Удар-Солідарність" Сергій Котвицький.

Мер запропонував депутатові скласти мандат, а Київраді - 28 червня переглянути договір про право оренди на спірну ділянку. Проект відповідного рішення 21 травня мер зареєстрував і вніс на сесію Київради. За його словами, цій ділянці має бути наданий статус скверу.

Дорогу громадському транспорту і парковки - приватному

У червні минулого року, одразу після обрання на посаду мера, Віталій Кличко також обіцяв столиці нову програму розвитку транспорту, де б комунальний транспорт отримав перевагу над приватним:

"У Києві має бути доступний і комфортний транспорт. Створюватимемо всі умови приватним перевізникам, але перевагу надаватимемо комунальному транспорту", - заявляв Віталій Кличко у червні минулого року. Досі програму розвитку транспорту не затверджено, а кардинальні зміни відбулися лише з тарифами на проїзд у комунальному транспорті, які в лютому 2015 року зросли вдвічі.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Типовий Київ

Також наприкінці 2014 року Віталій Кличко обіцяв, що вже на початку 2015 столична влада розпочне проведення тендерів на облаштування в Києві сучасних паркувань, адже, за словами мера, у столиці є лише шість тисяч паркувальних місць за близько 1 млн приватних авто.

"Цих місць повинно бути набагато більше. Але ми повинні створювати належні умови для паркування автівок, щоб не було випадків незаконного паркування на Хрещатику, пішохідних зонах тощо", - заявляв Віталій Кличко в інтерв’ю "Радіо Свобода".

Проте і зараз, через рік після його обрання на посаду мера Києва, навіть тротуари центральної вулиці столиці - Хрещатика - заставлені автівками.

Проблема не тільки в мері?

Водночас, як вважає директор аналітично-дослідного центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко, до невиконання певних обіцянок нової київської влади треба ставитися з розумінням, адже "за рік реалізувати якісь масштабні інфраструктурні проекти дуже складно".

Подолання інших проблем, таких як "приборкання" МАФів чи вирішення проблем із незаконним будівництвом, каже експерт, потребує не тільки політичної волі, але й змін у правоохоронних органах.

"Є велика проблема в тому, що будь-який кіоск - це приватна власність, і якби у всіх були дозволи, то взагалі за знесення кожного мерію затягали би по судах. Тому навіть маючи політичну волю, зробити з ними щось дуже важко. Аби щось зрушити, треба не ту "фількіну грамоту", яку ухвалила Верховна Рада про муніципальну варту (ухвалено у першому читанні 21 травня. - Ред.). Треба забирати у МВС всю охорону громадського порядку, ППС, дільничих, тобто все, що підпадає під кодекс адміністративних правопорушень, і передати це місту. Те саме стосується і подій, як на Осокорках".

Так само по-іншому вирішувалася би проблема із незаконними парковками чи виділеними смугами для громадського транспорту, якби в Києві була інша ДАЇ - вважає співкоординатор Ради з урбаністики Григорій Мельничук.

"До міста мають бути передані не тільки функції охорони громадського порядку, але й руху. Бо зараз по ситуації в Києві ми бачимо, що ДАЇ дуже мало втручається в організацію руху. Це ж стосується і запаркованих вздовж усіх тротуарів машин", - каже експерт.

Але, загалом, найбільшим зрушенням, як каже Олександр Сергієнко, можна вважати те, що "влада реагує на ситуацію", а відтак, активна позиція самих городян може сприяти змінам на краще.

Новини на цю ж тему