Хто говорить про "український сценарій" для Македонії?

Протести в Македонії Копирайт изображения Getty
Image caption Проєвропейська опозиція в Македонії проти дій уряду, на захист якого виступила влада РФ

Антиурядові протести в Македонії, збройні сутички у прикордонному місті Куманово та енергетичні плани Росії в регіоні дещо нагадують "український сценарій" розгортання кризи на Балканах.

Протягом останніх місяців Македонія перебуває у політичній кризі. На вулицях столиці країни проходять масові мітинги, опозиція бойкотує роботу парламенту.

У травні в македонському місті Куманово сталися сутички, які нагадали про міжетнічні бої у Македонії, які там тривали 2001 року.

Дехто зараз застерігає про небезпеку відновлення спалахів насильства в регіоні, вважаючи що у Македонії події розвиваються за "українським сценарієм". Інші ж в останніх сутичках вбачають слід корумпованих політиків.

Чи доречно порівнювати кризу в Македонії з подіями в Україні - в огляді македонських подій для ВВС Україна.

Сутички у Куманово

Копирайт изображения EPA
Image caption Внаслідок бойового зіткнення у Куманово у травні 2015 року загинуло дев'ять правоохоронців та більше десяти нападників з Косова

На початку травня у македонському місті Куманово, що розташоване на півночі країни, неподалік кордону з Косово, та населене етнічними македонцями й албанцями, сталися збройні сутички між групою бойовиків та македонськими силами безпеки. Загинуло вісім македонських поліцейських та понад десяти нападників.

Хоча бої тривали менше однієї доби, таких жорстоких сутичок у цій колишній югославській республіці не було від підписання Охридської мирної угоди 2001 року, яка зупинила конфлікт між македонськими силами та албанською повстанською армією.

У районі Куманово було затримано більше двадцяти нападників, значна частина яких виявилася колишніми бойовиками Армії визволення Косово, які потрапили в Македонію з території сусідньої Республіки Косово. Євросоюз висловив занепокоєність через можливий спалах насильства.

До цього часу немає однозначного висновку щодо зіткнення у Куманово. Македонська поліція назвала озброєну групу "терористами", які планували напади на державні інституції та цивільні об'єкти в Македонії.

Оскільки сутички у Куманово сталися 9 травня, президент Македонії Георге Іванов, який планував взяти участь у святкуванні Дня перемоги в Москві, змушений був перервати свій візит та повернутися на батьківщину.

Водночас Росія стала активніше цікавитися подіями в Македонії. Москва вбачає у кумановських сутичках "руку Заходу", який нібито за допомогою екстремістських албанських угрупувань пробує чинити тиск на македонський уряд, щоб той відмовився від участі у новому російсько-турецькому енергетичному проекті.

Мова йде про російсько-турецький газопровід під назвою "Турецький потік" - своєрідну заміну закритому проекту "Південний потік". Його творці планують провести газопровід з РФ територією Туреччини, Греції, Македонії, Сербії та Угорщини.

"Турецький потік" у балканському регіоні вважається конкурентом для Трансадріатичного і Трансанатолійського газопроводів з азербейджанським газом.

Перебуваючи всередині травня у Белграді, міністр закордонних справ Російської Федерації Сергей Лавров заявив, що "події в Македонії розгортаються на тлі відмови македонського уряду приєднатися до політики санкцій (ЄС. - Ред.) проти Росії, та на тлі активної підтримки, яку Скоп'є проявило стосовно планів будівництва газопроводу 'Турецький потік', проти чого виступають у Брюселі і за океаном".

Пан Лавров також застеріг від небезпечного сценарію розвитку подій, за яким, на думку російського дипломата, "Македонія може бути розірваною між Албанією та Болгарією".

Македонський "касетний скандал"

В Македонії дещо інакше дивляться на події всередині країни.

Лідер опозиційного "Соціал-демократичного союзу Македонії" Зоран Заев з лютого 2015 року почав оприлюднювати низку аудіозаписів телефонних розмов начебто найвищих посадових осіб, багато з яких входять до лав провладної правоцентристської коаліції (ВМРО-ДПМНЕ). Ці записи можуть свідчити про корупцію на найвищому рівні, вплив на роботу органів правосуддя, а також підслуховування тисяч осіб, зокрема й журналістів.

Це мало ефект "медіа бомби" у балканських ЗМІ.

Головний редактор македонського тижневика "Фокус" Ядранка Костова у коментарі ВВС каже: "Як тільки Євросоюз почав критикувати македонських високопосадовців за корупцію та авторитарне правління, одразу їм на захист з'явилася Росія".

Пані Костова відзначає, що "прем'єр-міністр Македонії Нікола Груєвскі вже дев'ять років править країною за моделлю Путіна, створюючи уявних внутрішніх та зовнішніх ворогів".

За її твердженням, щодо багатьох опозиційних лідерів ведуться контроверсійні судові процеси, тоді як у країні проходять протести проти прослуховування опозиції, фальсифікації виборів, шантажу бізнесменів, корупції, та проти контролю над ЗМІ.

Сутички у Куманово, на думку Ядранки Костової та значної кількості інших аналітиків, можуть бути "пов'язаними з функціонерами при владі", а їх справжньою метою може виявитися зменшення тиску на уряд Македонії.

Копирайт изображения Getty
Image caption Намети акції протесту неподалік будівлі уряду Македонії

Інший македонський журналіст Влатко Васіл, який є дуже популярним у соцмережах, каже ВВС, що сутички у Куманово не можуть бути свідченням розпалення міжетнічних конфліктів у країні.

Навіть навпаки, наголошує він, "македонці та албанці дедалі більше усвідомлюють, що стали жертвами корумпованої та недемократичної влади", вони разом виходять на протести і це стало своєрідним "міжетнічним ренесансом" для Македонії, адже "цього раніше взагалі не можна було собі уявити".

Нинішня політична криза в Македонії почалася ще наприкінці 2012 року, коли у парламенті під час схвалення бюджету відбулася бійка - з зали тоді вивели представників опозиції та журналістів.

У квітні 2014 року, після парламентських виборів, македонська соціал-демократична опозиція розпочала черговий бойкот парламенту вважаючи, що позачергові вибори супроводжували багато порушень.

Вже після македонського "касетного скандалу" опозиція вимагала відставки прем'єр-міністра і проведення позачергових парламентських виборів, але Нікола Груєвскі не погодився залишити свій пост.

На початку червня представники македонського уряду та опозиції у Стразбурзі дійшли згоди, що позачергові парламентські вибори у Македонії будуть проведені у квітні 2016 року.

"Український сценарій"?

Звертаючись до нового посла Македонії в Москві, президент Володимир Путін сказав, що Росія та Македонія мають глибоке історичне коріння, культурну та духовну близькість, й що Москва підтримує зусилля керівництва цієї країні для нормалізації політичної ситуації.

Копирайт изображения Getty
Image caption Учасники провладного мітингу

На мітингах у Македонії, які протягом минулих тижнів організовувала і опозиція, і влада, у перших рядах провладних протестів з'явилися люди з російськими прапорами і футболками із зображенням російського президента Володимира Путіна.

Трохи раніше російське міністерство закордонних справ оприлюднило коментар про "небезпеку зовнішнього впливу на ситуацію в Македонії", де йдеться про те, що за кордоном існують "плани розхитування внутрішньополітичної ситуації (В Македонії. - Ред.), спроби зіштовхнути її в прірву кольорової революції".

Пишучи далі про затримання македонською владою громадянина Чорногорії, який нібито допомагав нападникам у Куманово, російська дипломатія заявляє, що ці події є доказом того, що "західні організатори подібних катастрофічних сценаріїв воліють здійснювати це чужими руками, використовуючи в Україні, а зараз в Македонії громадян тих країн, які спокусилися на "приманки" НАТО".

Посол України в Македонії Юрій Гончарук у статті в згаданому македонському тижневику "Фокус" попереджає, що "Македонії намагаються нав'язати думку, ніби внутрішньополітичний процес у країні розвивається за "українським сценарієм", який, ймовірно, призведе до війни".

Пан Гончарук далі пояснює своє бачення ситуації в Україні, анексії Криму та участі Росії у війні на Донбасі, а також російські зв'язки з радикально правими політичним силами у ЄС, зокрема в Болгарії та Греції.

Тепер протестують проти "помаранчевих"

Копирайт изображения Getty
Image caption Нікола Груєвскі раніше вважався прозахідним політиком, у 2006 році його партія в агітації використовувала популярний після першого українського Майдану помаранчевий колір

Протягом дев'яностих років, коли у інших частинах колишньої Югославії точилися запеклі збройні сутички, Македонія, разом зі Словенією, була лідером демократизації, а пізніше - лідером євроінтеграції на Балканах. Статус кандидата до ЄС Скоп'є отримало у 2005 році.

Тож залишається відкритим питання про те, як маленька країна (2 млн населення) у самому серці Балканського півострова стала чи не головним джерелом нестабільності у регіоні?

Однією з відповідей може бути проблема зовнішньополітичного гальмування, пов'язана з назвою держави - "Македонія", проти якої виступає сусідня Греція через свій північний регіон з подібною назвою. Як наслідок, Афіни блокують вступ Македонії до НАТО та ЄС.

Македонський веб-журналіст Влатко Васіл вважає, що проблема з назвою країни була одним з факторів, через який македонська політична еліта відходила від принципів демократії. Про це ж свідчать і звіти Єврокомісії.

"Боюсь, що суперечка навколо назви перетворилася на алібі чинної влади, яка зміцнила свою націоналістичну риторику та вдосконалила недемократичні засоби правління", - каже Влатко Васіл.

Характерно, що прем'єр Нікола Груєвскі колись вважався прозахідним лідером, а у самій Македонії загалом залишається консенсус щодо інтеграції до НАТО та ЄС.

Навіть македонські правоцентристи (ВМРО-ДПМНЕ), очолювані паном Груєвскі, під час переможної для себе виборчої кампанії 2006 року у передвиборчій агітації використовували помаранчевий колір, який тоді, лише через два роки після "Помаранчевої революції" в Україні, у багатьох македонських виборців асоціювався з перемогою української проєвропейської опозиції.

Новини на цю ж тему